Безоплатні обіди для 3 мільйонів учнів: Україна представила реформу шкільного харчування

Україна поділилася досвідом реформи шкільного харчування під час третьої міністерської зустрічі Цільової групи Коаліції шкільного харчування (School Meals Coalition), яка відбулася в середині жовтня в Римі. Українську делегацію представляла очільниця Директорату міжнародної співпраці Міністерства освіти і науки Альбіна Цятковська.

Учасники зустрічі обговорили, як прискорити впровадження національних програм шкільного харчування та визначили пріоритети роботи Коаліції на 2027–2028 роки. Україна виступила під час сесії про організацію харчування дітей в умовах надзвичайних ситуацій.

Коаліція шкільного харчування об’єднує понад 110 країн світу та охоплює 466 мільйонів дітей, які отримують харчування у школах.

Україна впроваджує реформу шкільного харчування з 2020 року за ініціативи першої леді Олени Зеленської. Після початку повномасштабного вторгнення Росії шкільні обіди стали не лише складовою здорового харчування, а й інструментом соціальної підтримки родин.

За даними МОН, упродовж 2024–2026 років кількість учнів, охоплених програмою безоплатного харчування, зросла від 500 тисяч до приблизно трьох мільйонів.

Із 1 вересня 2026 року безоплатну гарячу їжу отримують учні 1–11(12) класів. Це потребує не лише державного фінансування, а й належної організації харчування в школах, оновлення обладнання та контролю якості страв.

Попри російські атаки на заклади освіти, Україна продовжує системно розвивати реформу. Зокрема, оновлює нормативну базу, санітарні регламенти й стандарти, а також проводить дослідження організації шкільного харчування.

Державна служба якості освіти моніторить, як організоване харчування учнів у закладах загальної середньої освіти.

За результатами оцінювання станом на жовтень 2026 року, позитивні оцінки за всіма сімома критеріями перевищують 80%. Ідеться про смак і якість страв, різноманітність меню, розмір порцій, температуру їжі, умови в їдальні та організацію прийому їжі.

Водночас у прифронтових регіонах школи мають адаптувати процес до безпекових умов: під час повітряних тривог діти можуть харчуватися в укриттях.

Під час міжнародної зустрічі Україна також представила досвід громад, які відіграють ключову роль у впровадженні реформи.

Саме на місцевому рівні модернізують шкільні харчоблоки, організовують харчування дітей і формують культуру здорового способу життя. Окрему увагу Україна приділила залученню місцевих виробників: якомога більше продуктів для шкільних обідів мають надходити від виробників із громад, щоб кошти залишалися в місцевій економіці.

Реформу реалізує уряд України за підтримки міжнародних партнерів, зокрема Всесвітньої продовольчої програми ООН (ВПП ООН).

Організація допомагає оснащувати шкільні харчоблоки в прифронтових регіонах сучасним технологічним обладнанням. У межах двох етапів підтримки загалом охопили 298 проєктів оснащення шкільних харчоблоків.

У 2026/2027 навчальному році ВПП ООН планує підтримати 200 тисяч дітей у 1800 школах восьми прифронтових областей: Чернігівській, Сумській, Харківській, Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській, Херсонській і Запорізькій.

У листопаді 2024 року Україна провела в Києві Європейський регіональний саміт зі шкільного харчування. Нині країна прагне активніше долучатися до роботи Коаліції шкільного харчування та ініціативи School Meals Accelerator.

Під час зустрічі з представниками Акселератора МОН обговорило можливі формати залучення українських фахівців до міжнародної співпраці. Україна готова ділитися досвідом організації шкільного харчування в умовах воєнного стану з країнами, які лише починають упроваджувати подібні реформи.

Фото: Magnific  

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.