Будувати майбутнє: українські вступники роблять ставку на інженерні спеціальності

На напрям «Будівництво та цивільна інженерія» цього року подали майже 24 тисячі заяв — на 61,6% більше, ніж торік. Про це пише Укрінформ із посиланням на пресслужбу Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА) з посиланням на дані Міністерства освіти і науки. 

Розповідаємо, чому інженерна освіта стала одним із трендів вступної кампанії 2026 року.

Українські вступники дедалі частіше обирають спеціальності, пов’язані з інженерією та будівництвом. Один із найпомітніших прикладів — напрям G19 «Будівництво та цивільна інженерія».

За даними МОН, цього року на нього подали 23 822 заяви. Це на 61,6% більше, ніж у 2025 році. Спеціальність також увійшла до п’ятірки напрямів із найбільшою кількістю рекомендацій на бюджет. Про це повідомили в Київському національному університеті будівництва і архітектури з посиланням на дані МОН.

Зростання інтересу до будівельних спеціальностей відбувається на тлі величезного запиту України на фахівців, які зможуть працювати над відновленням країни.

Йдеться не лише про будівництво житла. Інженери потрібні для відновлення та модернізації доріг, мостів, інженерних мереж, міської інфраструктури й енергетичних об’єктів.

Окремий напрям — безпека будівель та критичної інфраструктури, а також енергоефективність. Тож сучасний будівельник — це вже не лише фахівець, який працює безпосередньо на будмайданчику.

Змінюється і сама інженерна освіта.

У профільних університетах студенти працюють із BIM-технологіями, цифровим моделюванням, сучасними будівельними матеріалами та інженерними рішеннями.

BIM дає змогу створювати цифрову модель будівлі та працювати з інформацією про неї ще до початку будівництва. Для майбутніх інженерів це означає більше роботи з цифровими інструментами та технологіями.

Тому зростання попиту на такі спеціальності може бути пов’язане не лише з перспективою роботи у будівельній галузі, а й із тим, що професія поступово стає технологічнішою.

Для вступників, які обирають контрактне навчання, цього року також діє система державних академічних грантів.

Для спеціальностей галузі «Інженерія, виробництво та будівництво» передбачений підвищувальний коефіцієнт. Розмір підтримки залежить, зокрема, від результатів НМТ.

У КНУБА зазначають, що для вступників із відповідними результатами НМТ державна підтримка може становити десятки тисяч гривень на рік і частково або повністю компенсувати вартість контрактного навчання.

Таким чином, держава намагається зробити спеціальності, у яких є особлива потреба на ринку праці, привабливішими для вступників.

Ректор КНУБА Олексій Дніпров вважає, що зростання кількості заяв на інженерні спеціальності свідчить про поступову зміну ставлення молоді до професій, необхідних для відновлення України.

Інтерес до будівництва та цивільної інженерії також показує, що вступники починають більше зважати на реальний попит на професію та перспективи працевлаштування.

Для України це особливо важливо: після завершення війни потреба в інженерах, архітекторах, проєктувальниках та інших фахівцях, які працюють із міською та критичною інфраструктурою, лише зростатиме.

Зростання попиту на G19 — лише частина ширшого тренду. Відбудова потребуватиме фахівців, які розуміються на:

• цивільному та промисловому будівництві;
• проєктуванні будівель та інфраструктури;
• міському плануванні;
• енергоефективності;
• інженерних мережах;
• цифровому моделюванні та BIM;
• безпеці та стійкості будівель;
• сучасних будівельних матеріалах і технологіях.

Тож вибір інженерної спеціальності сьогодні може стати для вступника не просто способом здобути диплом, а можливістю отримати професію, яка буде потрібна країні ще багато років.

Фото  Magnific  

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.