Гаджети й діти: британські дослідники не бачать шкоди, натомість інші країни й далі вводять заборони

Науковці й науковиці у Великій Британії доходять висновку, що сам по собі екранний час не погіршує психічне здоров’я підлітків. Водночас уряди різних країн світу активно запроваджують вікові обмеження та заборони на користування соціальними мережами. 

У Великій Британії опублікували результати масштабного дослідження проєкту BeeWell, яке тривало три роки, пише The Guardian. Науковці та науковиці Манчестерського університету спостерігали за понад 25 тисячам підлітків віком 11–14 років, щоб з’ясувати, чи призводить збільшення часу в соціальних мережах або відеоіграх до зростання тривожності та депресивних симптомів.

Дослідники та дослідниці щороку аналізували:

• час, проведений у соціальних мережах;
• частоту використання відеоігор;
  
• внутрішні симптоми — тривожність, депресивність, соціальне відсторонення.
  

Усі дані збирали через самозвіти підлітків. Ключовий висновок — кількість часу за гаджетами не призводила до погіршення психоемоційного стану. Ані для хлопців, ані для дівчат не зафіксували зростання тривоги чи депресії внаслідок більш активного користування соцмережами або іграми.

«Наші результати не підтверджують ідею, що просто перебування в соціальних мережах чи іграх призводить до проблем з психічним здоров’ям. Реальність набагато складніша», — зазначив провідний автор дослідження доктор Циці Чен.

Науковці наголошують: значно важливішим є якість онлайн-досвіду, а не кількість годин. Кібербулінг, токсичні переписки, онлайн-тиск, шахрайство чи сталкінг можуть мати негативні наслідки, але зосередження лише на «екранному часі» не допомагає зрозуміти проблему.

Попри такі висновки дослідження, дедалі більше держав розглядають або вже впроваджують жорсткі обмеження для дітей у цифровому середовищі. Як пише  «Освіторія», розмова давно вийшла за межі моралізаторства й стала питанням державної політики. Це пояснюється не самим фактом користування смартфоном, а логікою роботи платформ:

• алгоритми, що підсилюють емоційно токсичний або радикальний контент;
• бізнес-модель, яка заробляє на утриманні уваги;
  
• відсутність ефективної вікової перевірки;
  
• стирання межі між розвагою, рекламою та психологічним тиском.
  

Австралія стала першою державою, яка фактично заборонила соціальні мережі для дітей до 16 років. Заборона не вирішила всіх проблем, але змістила відповідальність із батьків на платформи й державу та зменшила ранній доступ дітей до алгоритмічного контенту.

Наприкінці січня 2026 року Національна асамблея Франції підтримала законопроєкт, який забороняє користування соціальними мережами дітям до 15 років. Платформи зобов’яжуть перевіряти вік користувачів і блокувати неповнолітніх. Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що нові правила мають набути чинності вже з вересня 2026 року.

Європейський парламент у листопаді 2025 року підтримав резолюцію про мінімальний вік доступу до соцмереж — не нижче від 16 років. Данія, Норвегія та інші країни обговорюють подібні обмеження.

В Україні дискусія має інший вимір. На тлі війни смартфон для дитини — це не лише розвага, а й інструмент безпеки. Гаджет допомагає встановити зв’язок із батьками під час тривог, надсилати повідомлення з укриття, тримати контакт із рідними на фронті або за кордоном. Тож українські експерти та експертки сходяться на тому, що проблема не в гаджеті, а в контенті та правилах користування. Тож замість тотальних заборон радять:

• відрізняти зв’язок від розважального контенту;
• домовлятися про чіткі правила користування соцмережами;
  
• говорити з дітьми про самопочуття після онлайн-досвіду;
  
• пояснювати, як працюють алгоритми соцмереж.
  

Фото Canva