Кадровий виклик у школах: яких вчителів/ок бракує та що змінилося за час широкомасштабної війни

Попри формальний профіцит учителів/ок, українська школа стикається з кадровою кризою у ключових предметах. Про причини та можливі рішення розповіла Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки, в інтерв’ю для Hromadske.

За словами Надії Кузьмичової, вчителів/ок у системі формально більше, ніж потрібно. Однак головна проблема — у якості підготовки та профільності кадрів. 

Найбільший дефіцит нині у сфері природничих та точних дисциплін:

• математики;
• фізики;
• хімії;
• біології;
• сучасних технологій. 

Ця проблема є системною і не залежить від конкретного регіону. Частково дефіцит компенсують завдяки переміщенню педагогів/инь із тимчасово окупованих територій, проте цього недостатньо. 

«Потрібно змінювати підхід до підготовки й популяризації цих предметів на рівні педагогічної освіти. Молодь не обирає спеціальності вчителя математики, фізики чи біології у ЗВО, тому кадровий дефіцит зберігається через низьку залученість до здобуття педагогічної освіти за цими спеціальностями. [...] Програма шкіл передбачає багато предметів, і саме вузькоспеціалізованих викладачів бракує», — пояснила заступниця міністра.

Останнім часом у школах стало більше молодих педагогів. Причина — робота в освіті надає бронювання від мобілізації. Це частково допомагає закривати кадрові прогалини, однак, як зауважує Надія Кузьмичова, ситуація має тимчасовий характер. 

«Якщо говорити про цю тенденцію, то вона саме частково компенсує потребу в залученні практиків з інформативної, технологічної та природничої сфер. Зараз це не призводить до повного закриття потреби, тому що ці кадри зазвичай зосереджені в обласних містах, а в нас є велика диспропорція із сільською місцевістю, і нестача кадрів відчувається саме там. Але це однозначно в певний спосіб вирівнює ситуацію», — пояснює заступниця міністра. 

Водночас, за словами Надії Кузьмичової, після скасування воєнного стану більшість цих молодих педагогів покине систему освіти, адже вони обирали школу не через привабливість професії, а через наявність інструменту бронювання.

За її оцінками, у школах залишиться не більше ніж 20–25% із тих, хто прийшов завдяки цій можливості. Це означатиме повернення до стартових кадрових проблем.

Щоб змінити ситуацію, потрібні системні рішення. Одне з них, на думку Надії Кузьмичової, — залучення фахівців-практиків із суміжних сфер, які мають досвід у технологіях чи IT, але не мають педагогічної освіти. 

Для них пропонують запровадити короткі курси підготовки, які дадуть змогу швидко адаптуватися до роботи у школі. Цю ідею, за словами заступниці міністра, уже заклали в Концептуальних засадах професійного розвитку вчителя, що нині перебувають на громадському обговоренні.

«Практиків потрібно зацікавити, і за два роки до впровадження старшої профільної школи саме це завдання треба насамперед розв’язати», — підкреслила заступниця міністра.

Фото Freepik