МОН оновлює концепції освітніх галузей: що зміниться для вчительства та учнівства

Міністерство освіти і науки України працює над оновленням концепцій усіх дев’яти освітніх галузей, що лежать в основі Нової української школи: мовно-літературної, математичної, природничої, технологічної, інформатичної, мистецької, громадянської та історичної, соціальної, здоров’язбережувальної. 

Про це розповіла Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки, в етері Національного телемарафону.

Заступниця міністра пояснила: діти в школі вивчають різні предмети, але в результаті у випускників/ць мають бути сформовані ті компетентності, які дадуть змогу ефективно реалізовувати свій потенціал, обирати професійний шлях, відчувати себе самодостатніми громадянами/ками України. Тож зміни в межах державної політики «Освіта для життя» покликані зробити навчання практичним, а знання — застосовними.

«Освіта для життя — це коли “я знаю, я вмію, я маю цінності — і маю можливості все це застосувати в правильний момент у правильному річищі”. Наприклад, математична компетентність. Чи означає це знання певних формул і понять? Очевидно, що ні. Коли ми говоримо про освіту для життя й математичну компетентність в дії — це здатність складати свій бюджет. Причому як особистий, так і надалі на своєму професійному шляху. Це вміння обчислювати й зчитувати інформацію, аналізувати її, застосовувати», — додала Надія Кузьмичова.

Так, зміни передбачають:

• оновлення змісту програм;
• підвищення кваліфікації вчительства;
• переоснащення освітніх просторів (класів), на яке Уряд цьогоріч спрямував 1 млрд грн.

За словами Надії Кузьмичової, ідеться не про нову реформу, а про втілення в життя ідей, які вже закладені у стандарті НУШ. 

«Це про зв’язок теоретичних конструктів, які закладені в Державному стандарті, з тим, що відбувається в аудиторіях. [...] Щодо вчителів, то йдеться про нашаровування. У нас кожного року є освітня субвенція, яка передбачає навчання педагогів і підвищення їхнього рівня компетентностей. Але в цьому випадку ми говоримо про наступний рівень навчання. Якщо ми оновили модельні програми, до них розробили інший навчальний матеріал, який передбачає практичний компонент, нам необхідно, так би мовити, “прокачати” наших учителів і додатково пронавчати їх саме цьому компоненту», — розповіла вона.

Пілотне впровадження стартує з природничої, технологічної та мистецької галузей у 5–6-х класах. Крім того, як додала заступниця міністра, активну участь у розробці концепцій беруть самі вчителі, управлінці, батьки й навіть учні.

Наприкінці липня МОН планує опублікувати для громадського обговорення проєкти концепцій і закликає освітян/ок та батьків долучатися.

Заступниця міністра нагадала, що політика «Освіта для життя» спрямована на те, щоб випускники/ці шкіл мали як академічні знання, так і життєві навички. У п’ятих і шостих класах, наприклад, уже впроваджують нові прикладні підходи до навчання, які згодом поширять на всю середню та старшу школу.

«Наше очікування точно не про високі бали. Вони не є самоціллю. Система загальної середньої освіти не працює, щоб учень отримав 200 балів на МНТ. Бо сьогодні одна система, далі вона може змінитися. Учень з повної загальної середньої освіти має виходити зі сформованими компетентностями. [...] Ми формуємо особистість, інноватора і патріота», — підкреслила Надія Кузьмичова.

Реформа загальної середньої освіти, на думку МОН, має зробити процес навчання цілісним, логічним і послідовним — без розривів, із фокусом на практичне застосування знань.

За словами Надії Кузьмичової, «Освіта для життя» — це ядро ідеї НУШ, коли все, що дитина вивчає, вона може застосувати. І якщо формувати таку особистість, то бали на іспитах також будуть високі та не залежатимуть від системи оцінювання.

Фото Freepik