НАЗК розробило рекомендації з академічної доброчесності для ЗВО

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) спільно з партнерами розробило методичні рекомендації із розбудови доброчесності у закладах вищої освіти на рівні управління, освітнього процесу, внутрішніх політик та адміністративно-господарських питань. Документ покликаний сформувати нову культуру прозорості та академічної чесності в університетах. Міністерство освіти і науки офіційно затвердило рекомендації Наказом № 576.

Завантажити посібник можна за посиланням.

Методичні рекомендації охоплюють шість ключових напрямів:

• роль керівника у впровадженні стандартів прозорості та доброчесності в закладі вищої освіти;
• організація антикорупційної роботи закладу вищої освіти — робота антикорупційних уповноважених, оцінка корупційних ризиків, робота з викривачами, антикорупційні інформаційні кампанії;
• адміністрування ЗВО — практики прозорого менеджменту, що зменшують можливості для зловживань, ідеться про запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, прозорість матеріального забезпечення працівників/ць, прозорість поселення в гуртожитки, управління фінансами, публічними закупівлями тощо;
• освітній процес — інтеграція принципів академічної доброчесності у викладання, контроль знань та оцінювання, електронну систему навчання, анонімне оцінювання якості викладання тощо;
• академічна доброчесність — ЗВО мають створювати умови для запобігання плагіату, маніпуляціям під час досліджень і навчання;
• партнерства закладів вищої освіти — університети заохочують розвивати співпрацю зі студентством, громадськими організаціями та міжнародними інституціями. Ідеться також про правила взаємодії з бізнесом та залучення грантових коштів.

Як підкреслила Ірина Тимченко, керівниця Управління просвітницької роботи та навчальних програм НАЗК, окрему увагу в рекомендаціях приділили ролі керівництва ЗВО, адже саме управлінська команда визначає тон і цінності, які формують загальну етичну культуру університету та трансформують заклад.

«Якщо етичний клімат організації належним чином підживлений, то він є фундаментом, на якому будується культура організації, та тим, що тримає її разом. Безумовно, розбудова доброчесного освітнього середовища неможлива без проактивної участі кожного / кожної учасника / учасниці освітнього процесу. Саме тому посібник містить рекомендації для кожного / кожної», — додають автори видання.

Посібник містить конкретні поради для адміністрацій ЗВО, співробітників/ць, антикорупційних уповноважених і студентів/ок. Крім того, у виданні висвітлили найкращі антикорупційні практики, які вже впроваджують українські ЗВО, та міжнародний досвід. 

Серед ключових рекомендацій для університетів такі:

• організувати діяльність антикорупційного уповноваженого;
• оцінити корупційні ризики та затвердити антикорупційну програму;
• створити безпечну систему повідомлень про корупцію, порушення доброчесності та етики;
• запровадити електронну систему управління освітнім процесом;
• регулярно проводити електронні анонімні опитування щодо якості викладання;
• запровадити рейтингування викладачів;
• запровадити електронну систему обліку та розподілу місць у гуртожитках.

Документ, розроблений НАЗК спільно з партнерами, допоможе формуванню нової культури в закладах освіти, де доброчесність є основоположним принципом.

«Ці Рекомендації — не абстрактні правила. Це конкретна відповідь на реальні запити університетів. [...] Документ дає орієнтири кожному, бо лише спільна дія всіх учасників освітнього процесу здатна трансформувати вищу освіту», — наголосив Віктор Павлущик, голова НАЗК.

Нагадаємо, у травні цього року НАЗК провело стратегічну сесію для представників/ць ЗВО, на якій презентували методичні рекомендації. За результатами сесії визначили декілька пілотних університетів, які першими розпочнуть впроваджувати зміни в супроводі експертів/ок.

Участь у розробленні методичних рекомендацій брали:

• Національне агентство з питань запобігання корупції;
• Міністерство освіти і науки України;
• Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти;
• освітній омбудсмен України;
• ГО «Асоціація юридичних клінік України»;
• ГО «Антикорупційний штаб»;
• ГО «Об'єднання Студентських самоврядувань»;
• Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції в Україні;
• ГО «Альянс освітніх ініціатив»;
• Київська школа економіки;
• Комітет Верховної ради України з питань освіти, науки та інновацій;
• Проєкт «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «ВзаємоДія»;
• Проєкт ПРООН в Україні «Підтримка громадянського суспільства та молоді»;
• представники/ці університетів і студентства. 

Розробку також підтримали міжнародні партнери — Програма розвитку ООН, Міністерство закордонних справ Данії та Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). 

Доброчесність у сфері вищої освіти є важливою частиною євроінтеграційного процесу України. Хоча вона не фігурує як окрема вимога в Угоді про асоціацію чи формальних критеріях вступу до ЄС, її наявність прямо впливає на здатність держави відповідати базовим європейським цінностям:

• верховенство права;
• прозорість;
• доброчесне врядування;
• дотримання прав людини. 

Ці підходи повністю узгоджуються з міжнародними документами у сфері вищої освіти, зокрема з Бухарестською декларацією, ухваленою в межах Болонського процесу. У документі йдеться, що етичні стандарти у вищій освіті є ключовими для формування відповідальних громадян/ок і професіоналів/ок, розвитку критичного мислення, забезпечення академічної свободи та довіри до університетів як суспільно значущих інституцій. Декларація також наголошує, що якісна освіта базується не лише на знаннях, а й на цінностях, і саме доброчесність є тим фундаментом, який дає змогу освіті виконувати свою трансформаційну роль у суспільстві.

«Ми віримо, що університети можуть бути не лише центрами знань, а й осередками формування цінностей — і саме доброчесність є тією основою, яка наближає нас до європейської освітньої ідентичності», — коментують в Офісі Доброчесності НАЗК.

НАЗК активно працює над впровадженням принципів доброчесності в освітній процес. Для студентів/ок, наприклад, створили навчальну дисципліну «Антикорупція та доброчесність», яку у 2024–2025 навчальних роках вивчали понад 8000 здобувачів/ок освіти у 80 українських університетах. Окрім цього, доступний відкритий онлайн-курс «YOUніверситет».

Викладачі/ки можуть пройти онлайн-навчання на платформі study.nazk, де розміщені: 

• курс «6 кроків до доброчесності» 
• та спеціалізований курс для викладачів/ок антикорупційної дисципліни.

«Культура доброчесності у ЗВО формується не лише правилами, а насамперед прикладом керівництва та викладачів. Від цього залежить, чи зможе Україна виховати нове покоління фахівців, які не толеруватимуть корупцію», — додають у НАЗК.

Крім того, для закладів загальної середньої освіти доступний посібник «PROдоброчесність», який допоможе освітянам/кам інтегрувати тему доброчесності у викладання всіх навчальних предметів для 5–11-х класів. Видання охоплює дев'ять освітніх галузей та містить 110 вправ для інтеграції на уроках. Для всіх дисциплін підготували приклади, які показують, як доброчесність працює в різних сферах життя. 

Фото Freepik