Новий заступник міністра освіти і науки: цікаві факти про Івана Юрійчука
Від учителя фізики на Коломийщині до керівника цифрової трансформації Державної служби якості освіти — а тепер до команди Міністерства освіти і науки. Що відомо про нового заступника міністра освіти і науки України Івана Юрійчука, якого щойно на посаду призначив Уряд.
Чого чекати школам, учителям та освітнім управлінцям?
ХТО ТАКИЙ ІВАН ЮРІЙЧУК
Для Івана Юрійчука слово «цифровізація» — це не про кількість електронних сервісів. Він багато років працює із системою якості освіти — спочатку як учитель, потім як державний інспектор, керівник департаменту, а останні роки — як заступник голови Державної служби якості освіти України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
Тепер цей досвід він переносить на рівень Міністерства освіти і науки. Тож для МОН це може бути значно важливішим за просто кадрову зміну.
Іван Юрійчук за першою освітою — фізик. У 2001 році він закінчив Прикарпатський університет імені Василя Стефаника (наразі це Карпатський національний університет імені Василя Стефаника) та отримав кваліфікацію викладача фізики.
У 2001–2015 роках викладав у школі, працював у системі управління освітою Коломийського району та міста, був методистом. Тобто людина, яка сьогодні працюватиме над освітньою політикою на центральному рівні, свого часу сама стояла перед класом.
Пізніше був досвід роботи помічником-консультантом народного депутата, а далі — перехід до державного управління.
У 2015–2018 роках Юрійчук працював у Державній інспекції навчальних закладів України — головним державним інспектором, головним спеціалістом і завідувачем сектору.
У 2018 році він очолив департамент акредитації та моніторингу Державної служби якості освіти України.
А з 25 січня 2022 року став заступником голови ДСЯО з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Саме цей напрям зробив його одним із найбільш помітних управлінців у сфері цифрової трансформації освіти.
У 2019 році здобув другу вищу освіту — магістра за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» в Національній академії державного управління при Президентові України.
Тож він знає систему з різних рівнів: клас — школа — громада — державний контроль — центральне управління.
Цей досвід може стати важливим і для іншого напряму, який Юрійчук публічно підтримує, — тіснішого зв’язку освіти з ринком праці. Україні потрібно не просто готувати випускників/ць, а розуміти, які знання й навички будуть потрібні економіці та відбудові країни.
ГОЛОВНИЙ ПРОЄКТ ІВАНА ЮРІЙЧУКА
Освіту потрібно не лише адмініструвати — її потрібно бачити в цифрах, розуміти проблеми й на основі даних ухвалювати рішення. Саме навколо цього підходу Іван Юрійчук останні роки розвивав EvaluEd — інформаційно-аналітичну систему, яка дає змогу школам проводити самооцінювання, аналізувати освітні та управлінські процеси й відстежувати динаміку.
Її ідея — дати школі можливість самій подивитися на себе через дані: оцінити якість управління та освітніх процесів, відстежити динаміку, побачити сильні й слабкі сторони та проаналізувати ефективність управлінських рішень. Система також передбачає роботу з даними від учнівства, батьків та педагогів/инь.
У 2024 році Юрійчук повідомляв, що EvaluEd уже використовували понад 4,5 тисячі шкіл України, з них понад 500 — на Прикарпатті.
Одна з ключових тез Івана Юрійчука добре пояснює його підхід до цифровізації: «Якість освіти не може бути кращою, ніж якість підготовки вчителя. Ми не можемо отримати кращу освіту, ніж наш учитель».
ОСВІТНІ ВТРАТИ: ПИТАННЯ — НЕ «СКІЛЬКИ ВТРАТИЛИ», А «ДЕ САМЕ»
Ще одна тема, яка останні роки стала центральною для Юрійчука, — освітні втрати. Війна, дистанційне навчання, переміщення дітей, зруйновані школи та нерівний доступ до освіти створили величезну проблему. Але для управління нею недостатньо сказати: «діти втратили знання».
Саме тому Юрійчук робить акцент на моніторингових дослідженнях і освітній аналітиці. Його логіка послідовна: якщо проблему не виміряти, нею складно ефективно управляти. Тобто недостатньо, щоб учні пам’ятали формулу. Важливо, щоб вони розуміли, коли і як її застосувати.
Для людини з освітою фізика це особливо символічно. Фізика — дисципліна, де недостатньо просто знати формулу. Потрібно розуміти закономірність і вміти застосувати її до конкретної ситуації. Схоже, приблизно так Юрійчук бачить і сучасну освіту.
«Для школи зараз відповідальний період. Реформа Нової української школи охоплює старші класи: триває пілотування старшої профільної школи, громади вибудовують мережу ліцеїв. Від рішень, які ухвалюємо зараз, залежить, як навчатимуться діти в найближчі роки і в яких умовах працюватимуть учителі.
Тому для мене важливо, що цей напрям очолить людина, яка знає школу зсередини», — так міністр освіти і науки Бутенко прокоментував призначення Юрійчука своїм заступником.
ЩО МОЖЕ ЗМІНИТИ ІВАН ЮРІЙЧУК У МОН
Публічні виступи Івана Юрійчука свідчать про досить чітку систему поглядів. Він говорить про цифровізацію, але майже завжди повертається до якості освіти. Говорить про системи, але акцентує не на технологіях, а на тому, що держава може зрозуміти завдяки цим системам. Говорить про перевірки, але наполягає, що їхня мета не повинна зводитися до покарання.
Не перевірити й покарати, а побачити, що потрібно покращити,— це, мабуть, найважливіше для розуміння про нового заступника міністра.
Головний виклик для Юрійчука тепер — перенести свій досвід із ДСЯО на рівень державної політики. У Службі якості можна побачити проблему, виміряти її та надати рекомендації. У міністерстві потрібно зробити наступний крок — перетворити ці дані на конкретні рішення і зміни.
І якщо цей підхід справді запрацює на рівні МОН, головним його результатом має стати краще управління освітою, менше бюрократії для вчительства і швидша реакція держави на реальні проблеми шкіл та учнівства.
Фото: Facebook Івана Юрійчука
Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах: