Омбудсменка: контролювати TikTok — не справа школи. Надія Лещик виступила проти нових законопроєктів

В Україні пропонують законодавчо боротися з небезпечними інтернет-челенджами та онлайн-іграми, які можуть загрожувати дітям. Однак освітня омбудсменка Надія Лещик  виступила проти двох відповідних законопроєктів, заявивши, що вони перекладають відповідальність із батьків і держави на педагогів/нь та директорів/ок шкіл.

Йдеться про законопроєкти №15395 та №15396, зареєстровані у Верховній Раді 10 липня. Вони пропонують запровадити нові обов'язки для закладів освіти та навіть адміністративну відповідальність для керівників шкіл.

Автори/ки законопроєктів пропонують законодавчо визначити поняття «деструктивний інтернет-тренд (гра)» та зобов'язати заклади освіти виявляти випадки участі дітей у таких активностях, проводити профілактичну роботу та повідомляти про виявлені факти правоохоронні органи.

Ідея з'явилася на тлі поширення небезпечних онлайн-челенджів у соціальних мережах, які іноді спонукають дітей до ризикованої поведінки.

Освітня омбудсменка звертає увагу одразу на кілька проблем.

На її думку, саме використання терміна «інтернет-тренд» є невдалим. Навіть із уточненням про його деструктивність це може створювати враження, що йдеться про звичайний молодіжний тренд, а не про небезпечне явище.

Документи пропонують покласти на директорів/ок шкіл відповідальність за виявлення, запобігання та припинення участі учнів/ць у небезпечних інтернет-активностях.

Водночас педагоги/ні повинні будуть проводити спеціальні роз'яснення та повідомляти адміністрацію про всі виявлені випадки.

Освітня омбудсменка наголошує: закон «Про освіту» вже зобов'язує педагогів/нь дбати про безпечне освітнє середовище та захищати дітей від насильства і шкідливих впливів. Запровадження нових окремих обов'язків лише збільшить навантаження на вчителів/ок.

Другий законопроєкт передбачає внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Якщо керівник/ця школи не повідомить поліцію про виявлені випадки участі учнів/ць у так званих деструктивних інтернет-трендах, йому можуть загрожувати штраф або виправні роботи.

Саме ця норма викликає найбільше запитань. Адже виникає проблема: як директор/ка має дізнатися про те, що дитина робить у своїх соцмережах або месенджерах?

Освітня омбудсменка наголошує, що педагоги/ні не повинні стежити за особистими сторінками учнів у TikTok, Instagram чи інших соціальних мережах.

Крім того, правила внутрішнього розпорядку школи не можуть регулювати контент, який учні/ці публікують у власних акаунтах, якщо це не стосується безпосередньо освітнього процесу.

На думку омбудсменки, такі вимоги виходять далеко за межі посадових обов'язків вчителів/ок.

Окрему увагу у своїй позиції омбудсменка приділяє ролі батьків.

Вона зазначає, що саме сім'я повинна навчати дітей безпечної поведінки в інтернеті, цікавитися тим, який контент вони переглядають, скільки часу проводять онлайн і з ким спілкуються.

При цьому законопроєкти майже не покладають жодних обов'язків на батьків, хоча саме вони несуть основну відповідальність за виховання дітей.

Освітня омбудсменка посилається на дослідження, проведене у Великій Британії та Ірландії у 2025 році.

Його автори/ки не радять покладатися лише на заборони смартфонів або жорсткий контроль. Натомість вони рекомендують комплексний підхід:

• розвивати цифрову грамотність;
• навчати дітей медіаграмотності та критичному мисленню;
• залучати батьків до формування цифрових звичок;
• розробляти спільні правила безпечного використання гаджетів у школі.

За результатами дослідження медіаспоживання українців, презентованого Міністерством культури у 2026 році, молоді люди можуть проводити перед екранами від 6 до 16 годин щодня. При цьому батьківський контроль часто залишається мінімальним.

Саме тому, переконана омбудсменка, проблему небезпечного контенту потрібно вирішувати комплексно, а не перекладати відповідальність лише на школу.

Освітня омбудсменка не підтримує законопроєкти №15395 та №15396 і закликає доопрацювати їх. На її думку, захист дітей від небезпечних інтернет-викликів має бути спільною відповідальністю держави, школи, батьків і самих дітей. Без розвитку цифрової грамотності та партнерства між усіма учасниками освітнього процесу нові штрафи й додаткові обов'язки для педагогів навряд чи дадуть очікуваний результат.

Фото:  Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.