Російські удари по друкарнях: що буде з підручниками і як держава планує підтримати видавців

Російські обстріли влітку 2026 року вдарили не лише по цивільній інфраструктурі, а й по українській освіті та книговидавничій галузі. Лише за два тижні було знищено сотні тисяч підручників, які мали надійти до шкіл до початку навчального року. Паралельно держава шукає механізми підтримки видавців і книгарень, адже війна дедалі більше впливає на доступ українців до книжок.

У ніч проти 19 липня російська ракета пошкодила друкарню «Конві» в Києві. Унаслідок удару було знищено майже 250 тисяч примірників книг, частина з яких — навчальна література. Ще близько 350 тисяч примірників зазнали пошкоджень.

Після попереднього оцінювання Міністерство освіти і науки повідомило, що загальні втрати виявилися ще більшими. За словами міністра освіти і науки Андрія Бутенка, російська атака знищила понад 410 тисяч підручників, які вже були надруковані або перебували на завершальному етапі підготовки до відправлення в школи.

Найбільших втрат зазнали підручники для 9 класу — понад 260 тисяч примірників, а також близько 150 тисяч підручників для 4 класу, які ще перебували у виробництві.

Наслідком російських атак стане не лише затримка із забезпеченням шкіл підручниками, а й додаткові витрати держави. Після попереднього оцінювання втрат міністр освіти і науки Андрій Бутенко повідомив, що понад 410 тисяч підручників для 4-х і 9-х класів доведеться друкувати заново. Через це доставлення частини навчальної літератури до шкіл відкладуть щонайменше на кілька місяців.

У МОН зазначають, що вже узгоджують із видавництвами механізм повторного друку. Поки нові наклади виготовлятимуть, учні зможуть користуватися електронними версіями підручників, щоб не переривати навчальний процес. Водночас решту підручників, які не постраждали внаслідок атак, продовжують доставляти за графіком. Станом на 22 липня школи вже отримали понад 1,4 млн примірників.

Попри очевидну потребу у додатковому фінансуванні, МОН поки не оприлюднило, скільки саме коштів знадобиться на повторний друк знищених підручників і з яких джерел їх планують виділити.

Унаслідок липневого обстрілу були знищені й наклади художньої та науково-популярної літератури.

А вже 1 серпня російський реактивний безпілотник влучив у склад видавництва «Ранок», де також зберігалися книжки мережі книгарень «Книголенд». За інформацією видавництва, внаслідок атаки було знищено понад 600 тисяч підручників, близько 28 тисяч найменувань книжок та близько 8 мільйонів примірників друкованої продукції. На складі також зберігалися видання інших українських видавництв, зокрема «Жорж», «Фабула», «Ще одну сторінку», Korali Books, Readberry, Varvar та інших. А друкарня групи «Конві» зазнала значних руйнувань.

Для книжкового ринку це означає не лише фінансові збитки, а й необхідність повторного друку накладів, що потребує додаткових коштів, часу та виробничих потужностей.

Паралельно з ліквідацією наслідків атак Міністерство культури працює над програмами підтримки книжкової галузі.

Заступниця міністра культури Богдана Лаюк називає серед головних пріоритетів посилення позицій української книжки та української мови.

За її словами, у другій половині 2026 року планується:

• розширити програму «єКнига», додавши до неї батьків новонароджених;
• запровадити компенсацію частини витрат на оренду для книгарень, особливо в невеликих громадах;
• продовжити державну підтримку перекладу українських книжок іноземними мовами;
• працювати над підвищенням зарплат працівників бібліотек та інших закладів культури.

Окремим напрямом стане масштабне дослідження читацьких звичок українців. У Мінкульті хочуть зрозуміти, що мотивує людей повертатися до читання і як державна політика може допомогти розширити коло читачів.

Фото: Вікторія Гайдай  

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.