Школа виклала фото вашої дитини: коли це законно, а коли — порушення

Заклади освіти часто публікують фотографії та відео зі шкільних заходів, конкурсів, екскурсій і свят на сайтах та в соцмережах. Однак робити це бездумно не можна: зображення дитини може містити персональні дані та створювати ризики для її приватності й безпеки.

Про правила фотографування, відеозйомки та публікації зображень дітей нагадала Освітня омбудсменка спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

За загальним правилом — так. Відповідно до статті 307 Цивільного кодексу України, людину можна фотографувати лише за її згодою. Для неповнолітньої дитини таку згоду зазвичай мають надати батьки або інші законні представники.

Водночас згода може припускатися, якщо зйомка відбувається відкрито на вулиці або під час публічного заходу. Проте це не означає, що школа може фотографувати дитину всупереч запереченням батьків.

Важливо й те, що дитина також має право висловити свою позицію. Навіть якщо батьки погодилися на зйомку, примушувати дитину фотографуватися не можна.

Так, звісно. Залишаю посилання на нормативні акти та джерела прямо в тексті, але сам блок роблю стислішим.

Українське законодавство гарантує право людини збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію. Це передбачає стаття 34 Конституції України. Водночас це право не може порушувати права та законні інтереси інших людей — про це йдеться у частині 2 статті 5 Закону України «Про інформацію».

Одним із таких прав є право на приватність. Стаття 8 Європейської конвенції з прав людини захищає приватне життя людини. У справі Kahn v. Germany Європейський суд з прав людини зазначив, що право на приватність може охоплювати й право людини на власне зображення.

За частиною 2 статті 302 Цивільного кодексу України, збирання, зберігання, використання та поширення інформації про особисте життя людини без її згоди не допускається, крім випадків, визначених законом.

Фото дитини за певних умов може вважатися персональними даними. Закон України «Про захист персональних даних» визначає персональні дані як відомості про людину, яку ідентифіковано або яку можна конкретно ідентифікувати.

Як пояснює Центр демократії та верховенства права, у питанні захисту приватності важливо, чи можна ідентифікувати дитину на опублікованому зображенні. Водночас законодавство про захист персональних даних не містить окремих норм, які б детально регулювали саме обробку зображень як персональних даних.

Тому під час фотографування та публікації світлин дітей заклади освіти мають враховувати одночасно право на приватність, право на зображення та вимоги законодавства про захист персональних даних.

Дозвіл на фотографування не автоматично означає дозвіл на публікацію зображення в інтернеті.

Якщо школа хоче розмістити фото чи відео на своєму сайті, у Facebook, Instagram або інших ресурсах, батьки мають бути поінформовані про те, де саме та з якою метою використовуватиметься зображення.

Освітній омбудсмен рекомендує отримувати згоду в письмовій формі. Також у службі вважають недоцільним брати одну загальну згоду на всі шкільні заходи на тривалий період. Батьки мають розуміти, на яку конкретно зйомку та подальше використання матеріалів вони погоджуються.

Після появи фотографії в інтернеті школа вже не може повністю контролювати її подальше поширення.

Разом із фото іноді можна встановити ім'я дитини, школу, місце проведення заходу, час її перебування та іншу інформацію. У результаті такі дані можуть бути використані для кібербулінгу, шахрайства, шантажу чи переслідування.

Особливі ризики існують в умовах воєнного стану. Освітній омбудсмен наголошує, що навіть публікація інформації про сам заклад освіти може створювати загрозу безпеці дітей і працівників.

Саме тому не варто оприлюднювати дані, які можуть допомогти встановити місце перебування дітей, зокрема дітей військовослужбовців чи представників силових структур.

Якщо батьки опублікували фотографію у відкритому доступі, це ще не означає, що школа може автоматично використовувати її у своїх соцмережах. Особливо якщо на зображенні є інші діти.

Якщо фото було доступне лише обмеженому колу людей — наприклад, у чаті класу, — школа не має підстав вважати його дозволеним для публічного поширення.

Є винятки. Зокрема, фото- чи відеофіксація може використовуватися для документування протиправної поведінки та захисту прав дитини.

Такі матеріали можуть стати доказами у випадках булінгу, насильства чи інших порушень.

Водночас це не означає, що школа може без обмежень публікувати такі матеріали у відкритому доступі.

Освітній омбудсмен окремо звертається до органів управління освітою із проханням не вимагати від педагогів фотографувати дітей та надсилати фотозвіти.

Закон не встановлює обов'язку закладу освіти публічно розміщувати десятки фотографій учнів після кожного заходу. До того ж така практика створює додаткові безпекові ризики та навантаження на педагогів.

Тож перед публікацією фото учнів школам варто поставити просте питання: чи справді ця публікація необхідна — і чи не створює вона для дитини більших ризиків, ніж користі?

Фото Magnific 

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.