Як ракетомоделювання виховує нове покоління українських інженерів

«Коли бачиш, що наймолодшому учаснику змагань лише п’ять років, розумієш: інженерне мислення не починається зі складних формул. Воно народжується з простого дитячого “А що буде, якщо …” змінити форму моделі ракети, кут її запуску або спробувати зробити пускову установку зі звичайної пластикової пляшки. Тестуючи власні винаходи на подвір’ях, діти змалечку вчаться аналізувати помилки та не боятися експериментувати. І саме з такої дитячої допитливості починається великий шлях в інженерію», — так відгукуються організатори Всеукраїнських змаганнях учнівської молоді з ракетомоделювання про завершення чергового сезону.

У змаганнях взяли участь понад 165 школярів та школярок із 15 областей України. Протягом майже трьох місяців учасники й учасниці проєктували, конструювали та випробовували власні моделі ракет, перетворюючи навчальні завдання на практичні інженерні експерименти. 

Із міркувань безпеки змагання проходили в дистанційному форматі: учасники/ці запускали моделі у своїх регіонах, фіксували результати на відео та надсилали їх суддівській колегії.

Змагання охоплювали кілька технічних категорій — від моделей із парашутом і гумовою катапультою до пневматичних ракет, запуск яких здійснюють шляхом натискання на пластикову пляшку.

Окрему увагу цього року організатори змагань приділили залученню новачків. У категорії «Повітряні ігри», де учасники/ці запускають найпростіші моделі ракет на дальність польоту, вперше були запроваджені окремі вікові групи для дітей до 7 років та 8–12 років. Це дало можливість врахувати вікові особливості дітей та долучити до змагань наймолодших учасників/ць.

Після перевірки відеопротоколів суддівська колегія визначила переможців та переможниць у різних категоріях.

1. Категорія «Г-3-А» (моделі запускають із гумової катапульти та спускають із парашутом або стрічкою):

• 1 місце — Олександр Михалінчик (Дніпропетровська обл.);
• 2 місце —  Сергій Антоненко (Дніпропетровська обл.);
• 3 місце — Роман Єлісеєв (Черкаська обл.).

2. Категорія «Г-6-А» (моделі запускають із гумової катапульти та спускають із парашутом або стрічкою):

• 1 місце — Тимур Хайруллін (Дніпропетровська обл.);
• 2 місце — Сергій Антоненко (Дніпропетровська обл.);
• 3 місце — Марія Дехтярук (Черкаська обл.).

3. Категорія «П-1-2» (запуск пневматичної моделі надальність польоту та точність приземлення):

• 1 місце — Андрій Ковальчук (м. Глухів);
• 2 місце — Арсен Ревко (Львівська обл.);
• 3 місце — Сергій Антоненко (Дніпропетровська обл.).

4. Категорія «П-1-Т»  (запуск пневматичної моделі надальність польоту та точність приземлення):

• 1 місце — Андрій Ковальчук (м. Глухів);
• 2 місце — Володимир Ракітін (Дніпропетровська обл.);
• 3 місце — Данило Солощенко (м. Глухів).

5. Категорія «Теоретичний залік»:

• 1 місце — Матвій Державецький (Дніпропетровська обл.), Володимир Ракітін (Дніпропетровська обл.), Максим Хомик (Львівська обл.), Андрій Кривоносюк (м.Дунаївці), Гліб Роговой (м. Шостка);
• 2 місце — Андрій Ковальчук (м.Глухів), Данило Солощенко (м. Глухів), Тарас Булас (Львівська обл.), Олександр Дехтярук (Черкаська обл.), Максим Козаченко (м. Дунаївці), Іван Вавіла (м. Шостка);
• 3 місце — Марія Дехтярук (Черкаська обл.).

6. «Повітряні ігри» (запуск пневматичної ракети на дальність польоту у відкритому форматі): 

• 1 місце —Арсен Ревко (Золочів);
• 2 місце —Єва Возгоменчук (Львів);
• 3 місце —Роман Лешківець (Львів);
• 4 місце —Михайло Юринець (Львів);
• 5 місце — Андрій Амелін (Львів).

7. Категорія до семи років:

• 1 місце — Артем Кухаренко (Київ);
• 2 місце — Максим Толов (Чернівці);
• 3 місце — Платон Тулик (Чернівці).

8. Категорія 8–12 років:

• 1 місце — Олександр Черній (Вінниця);
• 2 місце — Франц Вовчук (Львів);
• 3 місце — Вікторія Торончук (Чернівці). 

Як зауважують організатори, ракетомоделювання поступово виходить за межі класичного гуртка науково-технічної творчості і стає повноцінною платформою для розвитку прикладних STEM-навичок. У процесі підготовки до запуску моделей ракет учасники/ці використовують фізику та математику для розрахунку траєкторії польоту, вчаться працювати з кресленнями, підбирати матеріали та конструювати механізми стабілізації й повернення моделей. Не менш важливою частиною є аналіз результатів: кожен запуск стає експериментом, який дає можливість виявити помилки та вдосконалити конструкцію.

Наразі організатори готують наступний сезон, зокрема оновлюють формати та розширюють технічні категорії, щоб залучити ще більше учасників та учасниць різного віку й рівня підготовки. 

Фото ГО «Ноосфера»

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.