Текст Акта проголошення незалежності Левко Лук’яненко та Леонтій Сандуляк укладали вранці 24 серпня 1991 року. Чернетку написали від руки у звичайному шкільному зошиті просто в кулуарах Верховної Ради. Саме із цього чорновика текст згодом передрукували на машинці й винесли на історичне голосування парламенту.

Текст Акта проголошення незалежності Левко Лук’яненко та Леонтій Сандуляк укладали вранці 24 серпня 1991 року. Чернетку написали від руки у звичайному шкільному зошиті просто в кулуарах Верховної Ради. Саме із цього чорновика текст згодом передрукували на машинці й винесли на історичне голосування парламенту.

Текст Акта проголошення незалежності Левко Лук’яненко та Леонтій Сандуляк укладали вранці 24 серпня 1991 року. Чернетку написали від руки у звичайному шкільному зошиті просто в кулуарах Верховної Ради. Саме із цього чорновика текст згодом передрукували на машинці й винесли на історичне голосування парламенту.

У тогочасній Верховній Раді УРСР комуністична більшість (так звана «Група 239») становила понад половину складу. Проте після провалу серпневого путчу ДКНС (Державного комітету з надзвичайного стану) в москві та під тиском багатотисячного мітингу під стінами парламенту компартійне керівництво вирішило дистанціюватися від кремля. У результаті демократична опозиція та компартійці об’єдналися, віддавши 346 голосів за незалежність.

У тогочасній Верховній Раді УРСР комуністична більшість (так звана «Група 239») становила понад половину складу. Проте після провалу серпневого путчу ДКНС (Державного комітету з надзвичайного стану) в москві та під тиском багатотисячного мітингу під стінами парламенту компартійне керівництво вирішило дистанціюватися від кремля. У результаті демократична опозиція та компартійці об’єдналися, віддавши 346 голосів за незалежність.

У тогочасній Верховній Раді УРСР комуністична більшість (так звана «Група 239») становила понад половину складу. Проте після провалу серпневого путчу ДКНС (Державного комітету з надзвичайного стану) в москві та під тиском багатотисячного мітингу під стінами парламенту компартійне керівництво вирішило дистанціюватися від кремля. У результаті демократична опозиція та компартійці об’єдналися, віддавши 346 голосів за незалежність.

Розробляючи текст, авторська група тривалий час дискутувала щодо юридичного статусу та назви документа. Серед варіантів були «Закон про незалежність» та історичний «Універсал». Зупинилися на терміні «Акт», оскільки він найкраще відображав одноразову, незаперечну та фундаментальну дію документа.

Розробляючи текст, авторська група тривалий час дискутувала щодо юридичного статусу та назви документа. Серед варіантів були «Закон про незалежність» та історичний «Універсал». Зупинилися на терміні «Акт», оскільки він найкраще відображав одноразову, незаперечну та фундаментальну дію документа.

Розробляючи текст, авторська група тривалий час дискутувала щодо юридичного статусу та назви документа. Серед варіантів були «Закон про незалежність» та історичний «Універсал». Зупинилися на терміні «Акт», оскільки він найкраще відображав одноразову, незаперечну та фундаментальну дію документа.

Того дня під стінами Верховної Ради зібралося від 30 до 50 тисяч людей. Вони принесли транзисторні приймачі та вимагали рішучих дій, а перебіг засідання транслювали на площу в режимі реального часу. Ця масштабна підтримка на вулиці позбавила вагань / перелякала багатьох комуністичних депутатів, змусивши їх віддати голоси за незалежність.

Того дня під стінами Верховної Ради зібралося від 30 до 50 тисяч людей. Вони принесли транзисторні приймачі та вимагали рішучих дій, а перебіг засідання транслювали на площу в режимі реального часу. Ця масштабна підтримка на вулиці позбавила вагань / перелякала багатьох комуністичних депутатів, змусивши їх віддати голоси за незалежність.

Того дня під стінами Верховної Ради зібралося від 30 до 50 тисяч людей. Вони принесли транзисторні приймачі та вимагали рішучих дій, а перебіг засідання транслювали на площу в режимі реального часу. Ця масштабна підтримка на вулиці позбавила вагань / перелякала багатьох комуністичних депутатів, змусивши їх віддати голоси за незалежність.

24 серпня 1991 року Леонід Кравчук поглядав у зал і вагався: «А, може, не сьогодні, може, на понеділок перенесемо?». Помітивши це, Дмитро Павличко підійшов до президії та емоційно вигукнув: «Читай! Якщо ні — я задушу тебе!». Про цей драматичний момент пізніше згадував народний депутат і дисидент Ярослав Кендзьор.

24 серпня 1991 року Леонід Кравчук поглядав у зал і вагався: «А, може, не сьогодні, може, на понеділок перенесемо?». Помітивши це, Дмитро Павличко підійшов до президії та емоційно вигукнув: «Читай! Якщо ні — я задушу тебе!». Про цей драматичний момент пізніше згадував народний депутат і дисидент Ярослав Кендзьор.

24 серпня 1991 року Леонід Кравчук поглядав у зал і вагався: «А, може, не сьогодні, може, на понеділок перенесемо?». Помітивши це, Дмитро Павличко підійшов до президії та емоційно вигукнув: «Читай! Якщо ні — я задушу тебе!». Про цей драматичний момент пізніше згадував народний депутат і дисидент Ярослав Кендзьор.

Синьо-жовте полотнище розміром 8×4 метри привезла з москви група українців на чолі з дисидентом і народним депутатом В’ячеславом Чорноволом. Захищаючи демократію під час серпневого путчу ДКНС, українці стояли з цим прапором на барикадах біля російського Білого дому. Уже 24 серпня цей самий прапор розгорнули в Києві та під оплески урочисто внесли до зали засідань Верховної Ради.

Синьо-жовте полотнище розміром 8×4 метри привезла з москви група українців на чолі з дисидентом і народним депутатом В’ячеславом Чорноволом. Захищаючи демократію під час серпневого путчу ДКНС, українці стояли з цим прапором на барикадах біля російського Білого дому. Уже 24 серпня цей самий прапор розгорнули в Києві та під оплески урочисто внесли до зали засідань Верховної Ради.

Синьо-жовте полотнище розміром 8×4 метри привезла з москви група українців на чолі з дисидентом і народним депутатом В’ячеславом Чорноволом. Захищаючи демократію під час серпневого путчу ДКНС, українці стояли з цим прапором на барикадах біля російського Білого дому. Уже 24 серпня цей самий прапор розгорнули в Києві та під оплески урочисто внесли до зали засідань Верховної Ради.

Одразу після голосування за Акт проголошення незалежності народні депутати з опозиційного блоку «Народна Рада» підійшли до трибуни та разом із громадянами біля відкритих вікон парламенту вперше виконали в залі засідань національний гімн «Ще не вмерла України». Хоч офіційно музичну редакцію гімну затвердили лише 15 січня 1992 року, саме цієї миті він уперше прозвучав у стінах українського парламенту.

Одразу після голосування за Акт проголошення незалежності народні депутати з опозиційного блоку «Народна Рада» підійшли до трибуни та разом із громадянами біля відкритих вікон парламенту вперше виконали в залі засідань національний гімн «Ще не вмерла України». Хоч офіційно музичну редакцію гімну затвердили лише 15 січня 1992 року, саме цієї миті він уперше прозвучав у стінах українського парламенту.

Одразу після голосування за Акт проголошення незалежності народні депутати з опозиційного блоку «Народна Рада» підійшли до трибуни та разом із громадянами біля відкритих вікон парламенту вперше виконали в залі засідань національний гімн «Ще не вмерла України». Хоч офіційно музичну редакцію гімну затвердили лише 15 січня 1992 року, саме цієї миті він уперше прозвучав у стінах українського парламенту.

1 серпня 1991 року тодішній президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР із промовою, яку американський журналіст Вільям Сафайр згодом іронічно охрестив «Chicken Kiev speech». Намагаючись уникнути хаосу та розповсюдження совєтської ядерної зброї, Буш закликав зберегти СРСР, підтримати Михайла Горбачова та застеріг українців від «суїцидального націоналізму». Утім, трохи більше ніж за три тижні Україна проголосила незалежність.

1 серпня 1991 року тодішній президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР із промовою, яку американський журналіст Вільям Сафайр згодом іронічно охрестив «Chicken Kiev speech». Намагаючись уникнути хаосу та розповсюдження совєтської ядерної зброї, Буш закликав зберегти СРСР, підтримати Михайла Горбачова та застеріг українців від «суїцидального націоналізму». Утім, трохи більше ніж за три тижні Україна проголосила незалежність.

1 серпня 1991 року тодішній президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР із промовою, яку американський журналіст Вільям Сафайр згодом іронічно охрестив «Chicken Kiev speech». Намагаючись уникнути хаосу та розповсюдження совєтської ядерної зброї, Буш закликав зберегти СРСР, підтримати Михайла Горбачова та застеріг українців від «суїцидального націоналізму». Утім, трохи більше ніж за три тижні Україна проголосила незалежність.

Хоч 24 серпня 1991 року прапор занесли до сесійної зали, над куполом парламенту ще 11 днів майорів червоно-блакитний прапор УРСР. Лише 4 вересня, після тривалих дебатів і під тиском тисячного мітингу біля Ради, спікер Леонід Кравчук підписав постанову — і синьо-жовтий стяг нарешті урочисто підняли над будівлею.

Хоч 24 серпня 1991 року прапор занесли до сесійної зали, над куполом парламенту ще 11 днів майорів червоно-блакитний прапор УРСР. Лише 4 вересня, після тривалих дебатів і під тиском тисячного мітингу біля Ради, спікер Леонід Кравчук підписав постанову — і синьо-жовтий стяг нарешті урочисто підняли над будівлею.

Хоч 24 серпня 1991 року прапор занесли до сесійної зали, над куполом парламенту ще 11 днів майорів червоно-блакитний прапор УРСР. Лише 4 вересня, після тривалих дебатів і під тиском тисячного мітингу біля Ради, спікер Леонід Кравчук підписав постанову — і синьо-жовтий стяг нарешті урочисто підняли над будівлею.

На запитання «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» ствердно відповіли 90,32 % громадян і громадянок (понад 28,8 мільйона осіб, явка склала 84,18 %). Ідея незалежності здобула підтримку абсолютної більшості в усіх регіонах країни без винятку. Це дало беззаперечний юридичний і моральний мандат для розбудови суверенної держави та остаточно спростувало міф про «розколоту країну».

На запитання «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» ствердно відповіли 90,32 % громадян і громадянок (понад 28,8 мільйона осіб, явка склала 84,18 %). Ідея незалежності здобула підтримку абсолютної більшості в усіх регіонах країни без винятку. Це дало беззаперечний юридичний і моральний мандат для розбудови суверенної держави та остаточно спростувало міф про «розколоту країну».

На запитання «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» ствердно відповіли 90,32 % громадян і громадянок (понад 28,8 мільйона осіб, явка склала 84,18 %). Ідея незалежності здобула підтримку абсолютної більшості в усіх регіонах країни без винятку. Це дало беззаперечний юридичний і моральний мандат для розбудови суверенної держави та остаточно спростувало міф про «розколоту країну».

Польща стала першою іноземною державою, яка офіційно визнала незалежність України 2 грудня 1991 року. Буквально за кілька годин того самого дня це зробила й Канада, де мешкає одна з найбільших українських діаспор.

Польща стала першою іноземною державою, яка офіційно визнала незалежність України 2 грудня 1991 року. Буквально за кілька годин того самого дня це зробила й Канада, де мешкає одна з найбільших українських діаспор.

Польща стала першою іноземною державою, яка офіційно визнала незалежність України 2 грудня 1991 року. Буквально за кілька годин того самого дня це зробила й Канада, де мешкає одна з найбільших українських діаспор.

Вранці 19 серпня 1991 року під час спроби державного перевороту (путчу ДКНС) совєтська влада заблокувала інформаційні випуски й вимкнула популярні телепередачі. Щоб перекрити етерну сітку та приховати тривожні новини, на всіх телеканалах СРСР транслювали балет «Лебедине озеро». Відтоді в масовій свідомості він став головним символом тривоги, занепаду та остаточного розвалу совєтського союзу.

Вранці 19 серпня 1991 року під час спроби державного перевороту (путчу ДКНС) совєтська влада заблокувала інформаційні випуски й вимкнула популярні телепередачі. Щоб перекрити етерну сітку та приховати тривожні новини, на всіх телеканалах СРСР транслювали балет «Лебедине озеро». Відтоді в масовій свідомості він став головним символом тривоги, занепаду та остаточного розвалу совєтського союзу.

Вранці 19 серпня 1991 року під час спроби державного перевороту (путчу ДКНС) совєтська влада заблокувала інформаційні випуски й вимкнула популярні телепередачі. Щоб перекрити етерну сітку та приховати тривожні новини, на всіх телеканалах СРСР транслювали балет «Лебедине озеро». Відтоді в масовій свідомості він став головним символом тривоги, занепаду та остаточного розвалу совєтського союзу.

Спочатку офіційним Днем Незалежності вважали 16 липня — день ухвалення Декларації про суверенітет у 1990 році (його навіть зробили офіційним вихідним і встигли один раз відсвяткувати влітку 1991-го). У лютому 1992 року Верховна Рада постановила вважати 24 серпня офіційним і щорічним загальнонародним святом, враховуючи історичне значення саме Акта 1991 року.

Спочатку офіційним Днем Незалежності вважали 16 липня — день ухвалення Декларації про суверенітет у 1990 році (його навіть зробили офіційним вихідним і встигли один раз відсвяткувати влітку 1991-го). У лютому 1992 року Верховна Рада постановила вважати 24 серпня офіційним і щорічним загальнонародним святом, враховуючи історичне значення саме Акта 1991 року.

Спочатку офіційним Днем Незалежності вважали 16 липня — день ухвалення Декларації про суверенітет у 1990 році (його навіть зробили офіційним вихідним і встигли один раз відсвяткувати влітку 1991-го). У лютому 1992 року Верховна Рада постановила вважати 24 серпня офіційним і щорічним загальнонародним святом, враховуючи історичне значення саме Акта 1991 року.

Перший військовий парад на честь Дня Незалежності України відбувся на Хрещатику 24 серпня 1994 року. У ньому взяли участь піші колони підрозділів Збройних Сил та Національної гвардії України. Важка військова техніка вперше з’явилася на параді в 1998 році.

Перший військовий парад на честь Дня Незалежності України відбувся на Хрещатику 24 серпня 1994 року. У ньому взяли участь піші колони підрозділів Збройних Сил та Національної гвардії України. Важка військова техніка вперше з’явилася на параді в 1998 році.

Перший військовий парад на честь Дня Незалежності України відбувся на Хрещатику 24 серпня 1994 року. У ньому взяли участь піші колони підрозділів Збройних Сил та Національної гвардії України. Важка військова техніка вперше з’явилася на параді в 1998 році.

На параді до Дня Незалежності України у 2018 році вперше в історії офіційних військових парадів окремо пройшли жінки-військовослужбовиці. Станом на 2026 рік у лавах Збройних Сил України загалом перебуває понад 75 тисяч жінок. Із них понад 55 тисяч — безпосередньо військовослужбовиці (зокрема понад 11,5 тисячі — офіцерки), а ще приблизно 20 тисяч — цивільні працівниці ЗСУ.

На параді до Дня Незалежності України у 2018 році вперше в історії офіційних військових парадів окремо пройшли жінки-військовослужбовиці. Станом на 2026 рік у лавах Збройних Сил України загалом перебуває понад 75 тисяч жінок. Із них понад 55 тисяч — безпосередньо військовослужбовиці (зокрема понад 11,5 тисячі — офіцерки), а ще приблизно 20 тисяч — цивільні працівниці ЗСУ.

На параді до Дня Незалежності України у 2018 році вперше в історії офіційних військових парадів окремо пройшли жінки-військовослужбовиці. Станом на 2026 рік у лавах Збройних Сил України загалом перебуває понад 75 тисяч жінок. Із них понад 55 тисяч — безпосередньо військовослужбовиці (зокрема понад 11,5 тисячі — офіцерки), а ще приблизно 20 тисяч — цивільні працівниці ЗСУ.