Держстандарт початкової освіти оновлюють! На які зміни чекати й коли
На початку січня 2025 року офіційна робоча група, яка займається оновленням Державного стандарту початкової освіти, взялася за роботу. До її складу увійшли фахівці з кожної освітньої галузі, розробники попередніх стандартів, учителі-практики, методисти та експерти з початкової, а також дошкільної освіти.
За роки ходу реформи НУШ було створено три стандарти, відповідно до кожного освітнього рівня, – початкової, базової та профільної середньої освіти.
Держстандарт – це основа, на якій будується вся подальша освітня архітектура. На цій основі створюють типові освітні програми, далі – модельні навчальні програми, потім – навчальні програми й календарно-тематичні планування. А ще на основі програм авторські колективи пишуть підручники та навчально-методичні матеріали, а вчителі розробляють свої уроки. І все це бере початок зі стандарту.
Яких змін чекати вчителям та учням від оновлення Держстандарту початкової освіти та як зміни вплинуть на роботу педагогів?
Про це «Вчися.Медіа» поспілкувалося із Надією Кузьмичовою, заступницею міністра освіти і науки України, та учасниками/учасницями робочої групи – Романом Шияном, співголовою робочої групи з оновлення Стандарту, заступником директорки Команди підтримки відновлення та реформ МОН, Катериною Молодик, координаторкою напряму «Зміст освіти» Офісу впровадження НУШ, та Лесею Павлюк, вчителькою початкових класів, яка увійшла до 50 найкращих вчителів світу за версією Global Teacher Prize 2025.
ДЛЯ ЧОГО ОНОВЛЮВАТИ ДЕРЖСТАНДАРТ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ?
«Державному стандарту початкової освіти вже 7 років – настав слушний час для його оновлення. За цей період ми накопичили досвід впровадження НУШ у початковій школі, затвердили нові стандарти для базової (2020) та профільної освіти (2024). Усе це створює важливі передумови для якісного оновлення документа: можливість врахувати практичні напрацювання та виклики впровадження НУШ, забезпечити наступність між усіма рівнями шкільної освіти та надати відповіді на виклики воєнного часу», – каже Надія Кузьмичова.
За словами Лесі Павлюк, за ці 7 років в нас відбулося чимало змін: і дистанційна освіта через COVID-19, і навчання в умовах повномасштабної війни під час повітряних тривог, блекаутів тощо. Усе це потрібно врахувати в оновленому документі. Крім того, важливо зробити гармонійним перехід між рівнями освіти, починаючи з дошкільної й закінчуючи профільною освітою.
«Ми з вчителями вже давно говорили про те, що між початковою школою та базовою середньою освітою досить велика різниця і діти не відчувають плавного переходу. Тому важливо пропрацювати це. Також Стандарт потрібно увідповіднити з дошкільною освітою, де маємо чимало змін з появою нового закону», – розповідає вчителька.
ЩО ПЛАНУЮТЬ ЗМІНИТИ?
1. Увідповіднити структуру Держстандарту початкової освіти зі стандартами базової середньої та профільної освіти
«Річ у тім, що Держстандарт початкової освіти був ухвалений ще у 2018 році, тоді як Держстандарт базової середньої освіти з’явився вже у 2020-му, а профільної – у 2024-му році. Саме тому деякі концепти в Держстандарті початкової освіти вже не зовсім узгоджуються зі своїми наступниками з інших ланок, як, наприклад, деталізована система оцінювання результатів навчання. Тож їх треба увідповіднити», – пояснює Роман Шиян.
2. Упорядкування результатів навчання
За словами Катерини Молодик, один з основних концептів реформи НУШ – це орієнтування на результати навчальних досягнень.
«Один із найважливіших структурних компонентів стандарту – це перелік результатів навчання, яких досягають учні та учениці на цьому рівні. Саме вони є орієнтирами для вчителів, куди рухатися, обираючи ті чи ті види діяльності та зміст. Якщо в останніх двох стандартах ці результати деталізовані для вчителів на рівні конкретних результатів та орієнтирів для оцінювання, то в першому така деталізація відсутня», – каже експертка.
Тому планують уніфікувати результати навчання в стандартах для всіх рівнів освіти.
3. Створення модельних навчальних програм
Нині в початковій школі немає модельних навчальних програм – лише дві типові освітні програми. Усе тому, що на момент старту реформи цей концепт ще не був закріплений у законодавстві, каже Роман Шиян.
Модельні навчальні програми почали розробляти для базової середньої освіти з 5 класу – коли з’явилося відповідне законодавче підґрунтя. Оновлений Держстандарт початкової освіти стане основою для їхнього створення і в початковій ланці.
Модельні навчальні програми містять орієнтовну послідовність того, як учитель/ка може досягти з дітьми очікуваних результатів навчання на кожному циклі, пояснює Катерина Молодик. На відміну від Стандарту, у програмах з’являються теми, модулі, поняття, тексти, які рекомендовані до вивчення.
На основі модельних програм учителі (маючи професійну автономію) створюють навчальні програми, де вказують конкретну кількість годин, яку вони планують на ту чи ту тему, та можуть змінювати послідовність тем, орієнтуючись на поступ учнів і учениць.
4. Поява нових підручників із навчальних предметів та інтегрованих курсів для 1–4-х класів
З появою модельних програм також з’являться нові підручники з навчальних предметів та інтегрованих курсів, ділиться Роман Шиян. Це буде вже третє покоління навчальних матеріалів і підручників із моменту впровадження реформи НУШ та ухвалення чинної версії Держстандарту початкової освіти.
5. Опис компетентнісного потенціалу для кожної освітньої галузі
Загалом є 11 ключових компетентностей (як-от навчання впродовж життя, інноваційність, екологічна, математична компетентність тощо). Їх розвивають у кожній освітній галузі. І саме в компетентнісному потенціалі має бути описано, як саме реалізувати всі компетентності у цих галузях.
«У чинній редакції Держстандарту початкової освіти перелічені ключові компетентності, проте вони не співвіднесені з освітніми галузями. Ми додамо це, як уже зроблено в стандартах базової та профільної середньої освіти. Отже, кожна галузь міститиме не лише вимоги до результатів навчання, а й відповідний опис компетентнісного потенціалу», – додає Роман Шиян.
6. Опис наскрізних умінь
Зараз, за словами пана Романа, вони просто перелічені, проте відсутній їхній докладний опис. В інших стандартах це вже зроблено, тепер цю інформацію інтегрують і в нову редакцію Держстандарту початкової освіти.
ЯК ОНОВЛЕННЯ СТАНДАРТУ ВПЛИНЕ НА РОБОТУ ВЧИТЕЛЬСТВА?
«Оновлення стандарту кардинально не вплине на роботу вчителів/льок. Документ має радше полегшити роботу, адже з’являться деталізовані результати навчання, а також у майбутньому – різні варіанти модельних програм.
Щодо навчання педагогів, то, як це й відбувалося на старті реформи, і на кожному етапі її реалізації, вчителі отримають додаткове навчання та методичну підтримку», – каже Катерина Молодик.
Експерти акцентують, що зміни, повʼязані з оновленням Держстандарту, стосуватимуться середньотермінової перспективи. Вони мають набрати масового поширення у 2028–2029 навчальному році. Тоді в масовому використанні мають з’явитися нові підручники. Хоча апробація підручників розпочнеться раніше, адже вона має тривати повноцінний навчальний рік. Ще рік буде відведено на виготовлення підручників за результатами апробації, пояснює Роман Шиян.
- Оновлений стандарт має з’явитися восени цього року, але після експертного та громадського обговорення, погодження з центральними органами виконавчої влади, і, зрештою, затвердження Кабміну.
- У 2026–2027 навчальному році документ буде апробований у реальних умовах у вибраних школах. До того часу мають бути створені нові модельні навчальні програми та відповідні навчальні матеріали.
- Апробація у 2026–2027 навчальному році буде добровільною і стосуватиметься лише тих вчителів і шкіл, які захочуть долучитися. Це дасть змогу за два роки до масового впровадження почати підготовку до роботи за новим стандартом і матеріалами.
«Важливо, щоб цей процес відбувався органічно. Оновлений стандарт не буде кардинально новим, а радше логічним продовженням чинної системи та відповідатиме викликам сучасного світу. Він сприятиме узгодженості між навчальними програмами, підручниками та інструментами оцінювання. Це дасть змогу уникнути розривів в освітньому процесі та створить умови для якісної початкової освіти в Україні», – підсумував Роман Шиян.
Фото Артема Галкіна, передрук світлин суворо заборонений
