Готуємо школу до навчального року: на яку «нормативку» звернути увагу директорам та заступникам

Річний план роботи школи, освітня програма, новий закон «Про академічну доброчесність», оновлення Порядку організації інклюзивного навчання — напередодні нового навчального року шкільним адміністраціям важливо не лише підготувати необхідні документи, а й перевірити, чи відповідають вони актуальному законодавству, адже цьогоріч деякі з них зазнали змін.

Щоб допомогти адміністраціям зорієнтуватися, «Вчися.Медіа» разом з Оленою Святенко, заступницею начальника управління — начальницею відділу оцінювання закладів освіти управління інституційного аудиту Державної служби якості освіти України, пояснює:

• на які нормативно-правові акти звернути увагу, щоб підготувати школу до навчального року;
• з якими новими законами та положеннями потрібно ознайомитися;
• які накази варто розробити;
• яких помилок найчастіше припускаються шкільні адміністрації в підготовці документів.

Детальніше — у матеріалі.

• Річний план роботи

Це один із найважливіших документів, який регламентує діяльність школи на весь навчальний рік. Його схвалює педагогічна рада, а затверджує керівник/ця закладу освіти. Нагадаємо, що заклади освіти можуть самостійно обирати структуру річного плану. Найпоширенішими підходами є такі:

1. Коли структура річного плану відтворює структуру стратегії розвитку закладу. Такий підхід відразу працює на деталізацію поставлених цілей та виконання завдань у перспективі розвитку закладу.

2. Коли структура плану відповідає напрямам внутрішньої системи забезпечення якості освіти. У такому разі структура річного плану може мати такі блоки:

• освітнє середовище закладу освіти;
• система оцінювання здобувачів/ок освіти;
• педагогічна діяльність працівників/ць закладу освіти;
• управлінські процеси закладу освіти тощо.

3. Коли заклад застосовує власний підхід до створення річного плану.

Однак у будь-якому з вищезгаданих варіантів документ має містити:

• терміни виконання;
• відмітки про виконання;
• інформацію про осіб, відповідальних за реалізацію кожного завдання;
• форму узагальнення даних за результатами виконання (наказ, графік, розклад, аналітична записка, навчальний план тощо).

• Освітня програма

Це ще один обов’язковий документ, який містить перелік предметів, індивідуальних завдань, контрольних заходів, очікувані результати навчання тощо.

Хто затверджує освітні програми?

• Типові освітні програми — Міністерство освіти і науки;
• розроблені на основі типових — педагогічна рада закладу освіти;
• розроблені НЕ на основі типових — ДСЯО.

Тож якщо освітню програму затвердили в попередні роки й вона відповідає чинним вимогам, заклад може й надалі нею користуватися. Якщо ж програму розробили давно або її створювали лише на один навчальний рік, то доцільно внести зміни.

• Натомість річний навчальний план потрібно розробляти щороку на основі вже затвердженої освітньої програми.

«Попередню версію річного навчального плану школи можуть готувати ще в червні, адже він потрібен для формування мережі класів, розрахунку навчального навантаження та проведення тарифікації педагогічних працівників і працівниць. Остаточно ж документ зазвичай розглядають у серпні, коли вже відомо про можливі зміни в нормативній базі та оприлюднено традиційний лист Міністерства освіти і науки з методичними рекомендаціями щодо організації нового навчального року», — додає Олена Святенко.

• Закон «Про академічну доброчесність»

Цей документ набрав чинності 31 липня 2026 року і є першим окремим законом, що комплексно регулює питання академічної доброчесності в закладах освіти. Він, зокрема, передбачає, що в кожному закладі освіти має бути створена система забезпечення академічної доброчесності:

• внутрішня політика щодо формування, забезпечення та популяризації академічної доброчесності;
• вимоги до створення, оприлюднення, виконання та оцінювання академічних творів, навчальних робіт;
• заходи, спрямовані на формування та утвердження культури академічної доброчесності;
• порядок формування, повноваження та відповідальність уповноважених органів;
• процедура розгляду повідомлень про порушення академічної доброчесності, заходи реагування, порядок оскарження тощо.

Усі ці документи мають бути затверджені вищим колегіальним органом закладу — педагогічною радою.

Докладний розбір нового закону ми робили тут:

Новий закон про академічну доброчесність: які правила запрацюють із 31 липня, що зміниться для ЗВО та які санкції загрожують порушникам

«Водночас питання формування системи академічної доброчесності необхідно відобразити й у річному плані роботи школи. До нього варто включити відповідні завдання, заходи та напрями діяльності, спрямовані на впровадження й розвиток культури академічної доброчесності серед усіх учасників та учасниць освітнього процесу: педагогів і педагогинь, учнів та учениць, а також батьків», — додає Олена Святенко.

Після того як закон «Про академічну доброчесність» набув чинності, школам також необхідно переглянути ще один важливий документ — Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти. Відтепер він обов’язково має містити систему забезпечення академічної доброчесності.

Олена Святенко застерігає: не варто намагатися формально виконати всі нові вимоги до початку навчального року. У серпні школи мають чимало першочергових завдань: підготувати річний план роботи, навчальний план, провести тарифікацію педагогічних працівників/ць тощо. Якщо часу бракує, питання академічної доброчесності доцільно винести на окреме засідання педагогічної ради вже у вересні.

«Такий підхід допоможе уникнути формального голосування. Адже на серпневих педрадах нерідко розглядають десятки питань одночасно, через що важливі теми можуть залишатися поза належною увагою. Академічна доброчесність потребує окремої розмови: спочатку колектив має детально розібратися в нових вимогах, а потім пояснити їх дітям і батькам», — зауважує експертка ДСЯО.

Лише після обговорень варто вносити зміни до Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти та розробляти внутрішні документи, які визначатимуть, як саме працюватиме система академічної доброчесності в конкретному закладі.

*Фактично йдеться про формування єдиної шкільної політики академічної доброчесності — із чіткими принципами, правилами та процедурами, яких дотримуватимуться всі учасники й учасниці освітнього процесу.

• Оновлений Порядок організації інклюзивного навчання

1 серпня 2026 року набула чинності його нова редакція. Тому все, що стосувалося організації інклюзивного навчання, уже потрібно звіряти з новим документом.

Що змінилося?

1. Заборонено відмовляти в створенні інклюзивного класу.
2. Створення інклюзивного класу не залежить від кількості дітей.
3. Індивідуальна програма розвитку є обов’язковою. Її розробляє команда психолого-педагогічного супроводу, беручи до уваги рекомендації інклюзивно-ресурсного центру, і переглядає програму щонайменше двічі на рік або за потреби.

Також, як пояснює Олена Святенко, оновлене положення дає більше часу для якісної підготовки цього документа. Якщо раніше команда супроводу мала розробити індивідуальну програму розвитку протягом двох тижнів після початку навчання дитини, то тепер це можна робити впродовж місяця.

Водночас експертка зауважує: заклади освіти нерідко припускаються однакової помилки — продовжують користуватися документами в редакціях попередніх років, не перевіряючи, чи не набули чинності нові зміни. Саме тому перед тим, як подавати проєкти наказів чи інших внутрішніх документів на затвердження, варто обов’язково перевіряти актуальність нормативної бази. Це можна зробити на офіційному порталі Верховної Ради України.

Також потрібно перевірити актуальність модельних навчальних програм, насамперед для 5–6-х класів, адже частину з них оновили. Програми, затверджені у 2021 році, мали п’ятирічний строк дії, який завершився в липні 2026 року. Тож закладам освіти важливо переконатися, що вони використовують саме актуальні редакції. Ознайомитися з ними можна на офіційних сайтах МОН та Українського інституту розвитку освіти.

• Керівник закладу освіти має визначити особу, яка відповідає за ведення освітньої інформаційної системи. Йдеться не лише про АІКОМ, а й про будь-які інші освітні інформаційні системи, які використовує школа та які взаємодіють з АІКОМ.
• Також потрібно визначити особу, відповідальну за ведення обліку дітей, адже це окремий напрям роботи закладу освіти.
• Ще один важливий блок — охорона праці та безпека життєдіяльності. Їх регулює наказ МОН № 1669 від 26 грудня 2017 року. Тож у закладі мають бути видані відповідні організаційні документи: насамперед наказ «Про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності». Окремі питання можуть бути оформлені як самостійні накази або як розділи цього документа.

Потрібно визначити й осіб, відповідальних за організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності в закладі освіти, і затвердити їхні функціональні обов’язки. Крім того, призначити осіб, відповідальних за стан охорони праці в структурних підрозділах закладу (навчальні кабінети, лабораторії, майстерні, спортивні зали, тири та інші приміщення, де освітній процес пов’язаний із підвищеними вимогами до безпеки).

Окремий блок документів стосується створення безпечного освітнього середовища: ідеться про запобігання булінгу, насильству й жорстокому поводженню з дітьми. Хоч нормативні акти, які регулюють ці напрями роботи, мають багато спільного, кожен із них передбачає власні документи та окремі комісії з розгляду, зауважує Олена Святенко.

Порядок реагування на випадки булінгу визначає наказ МОН № 1646 від 28 грудня 2019 року. Документ не вимагає створювати комісію з розгляду випадків булінгу саме до початку навчального року. Водночас законодавством встановлено стислі строки реагування на такі випадки, тому чекати першої заяви, щоб формувати комісію, не варто.

«На практиці це часто призводить до того, що після отримання повідомлення про можливий булінг керівник закладу змушений терміново формувати склад комісії. У результаті до неї можуть увійти лише працівники школи — практичний психолог, соціальний педагог, представники адміністрації, — хоч положення передбачає участь і представників інших служб, зокрема соціальних. Саме тому доцільно сформувати склад комісії заздалегідь, ще до початку навчального року», — додає Олена Святенко.

Крім цього, школа має організувати роботу із запобігання та протидії насильству й жорстокому поводженню з дітьми. Це питання регулюють постанова Кабінету Міністрів № 658 від 4 червня 2025 року та постанова Кабміну № 1513 від 19 листопада 2025 року, де затверджено Порядок реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми. Оскільки останній документ набув чинності вже під час навчального року, не всі заклади освіти могли вчасно врахувати його вимоги. Тому перед початком нового навчального року варто перевірити, чи всі необхідні документи розроблені та затверджені.

Крім того, склад комісії з розгляду випадків насильства та жорстокого поводження з дітьми має бути погоджений зі службою в справах дітей за місцем розташування закладу освіти. Оскільки така процедура потребує часу, подбати про її створення варто заздалегідь. І комісія з питань булінгу, і комісія з розгляду випадків насильства працюють на постійній основі впродовж навчального року.

Також закладам освіти слід звернути увагу на новий наказ МОН № 243 від 11 лютого 2026 року, який набув чинності у квітні 2026 року. Ним затверджено типові правила допуску й перебування учасників/ць освітнього процесу та інших осіб на території та в приміщеннях закладів загальної середньої освіти.

Відповідно до цього документа, кожна школа має розробити та затвердити власні правила перебування на території та в приміщеннях школи та доступу до них. Оскільки наказ почав діяти вже наприкінці навчального року, не всі заклади встигли виконати цю вимогу, тому зробити це варто до 1 вересня. Однак такі правила мають пройти визначену законодавством процедуру:

• спочатку їх мають схвалити загальні збори трудового колективу;
• далі — погодити засновник;
• після цього документ обов’язково оприлюднюють на офіційному вебсайті закладу освіти.

Серед інших базових наказів, які варто підготувати школам:

• наказ про організацію освітнього процесу. Він може охоплювати різні аспекти роботи закладу, зокрема режим роботи школи. Водночас керівник може затвердити режим роботи окремим наказом — законодавство дозволяє обидва варіанти;

• за потреби на початку навчального року необхідно також оформити документи щодо організації інклюзивного навчання, зокрема створити команду психолого-педагогічного супроводу та затвердити індивідуальні програми розвитку для учнів та учениць, які цього потребують;
• наказ про організацію харчування: необхідно визначити особу, відповідальну за організацію харчування, та затвердити склад бракеражної комісії. Ці питання можуть бути оформлені як окремими документами, так і окремими розділами одного наказу.

Крім цього, у школі має діяти положення про бракеражну комісію. Воно, однак, як і правила внутрішнього трудового розпорядку чи посадові інструкції, не належить до щорічних документів. Якщо нормативна база не змінилася й сам документ залишається актуальним, щороку затверджувати його повторно не потрібно.

Варто звернути увагу й на формулювання у внутрішніх документах. Якщо в наказі чи положенні зазначено, що його дія поширюється лише на конкретний навчальний рік, наприклад 2026/2027, то на наступний навчальний рік документ необхідно буде затвердити повторно. Якщо ж такого обмеження немає, документ може залишатися чинним і надалі.

• На початку навчального року керівникам також варто звернути увагу на комплектування окремих класів. Якщо наказ про зарахування учнів та учениць до закладу освіти вже видали, але дітей ще не розподілили між класами, це потрібно зробити до початку занять. Найчастіше це стосується 1-х і 10-х класів, а в окремих випадках — і 5-х, якщо гімназія набирає дітей саме з 5-го класу або відкриває додаткові класи.
• Також потрібно організувати роботу груп подовженого дня. Для цього керівник затверджує режим їх роботи — окремим наказом або в межах наказу про організацію роботи груп подовженого дня. Після отримання заяв від батьків видають наказ про зарахування дітей до відповідних груп.
• Якщо до школи вперше приймають на роботу педагогічного працівника/цю без досвіду, необхідно також організувати педагогічну інтернатуру. Відповідний наказ видають у день призначення працівника чи працівниці на посаду. Тобто якщо педагога/иню офіційно прийняли на роботу 25 серпня, саме цією датою має бути оформлений і наказ про педагогічну інтернатуру.

*Однак наголосимо: цей перелік наказів не є вичерпним. Школи мають послуговуватися передусім своїм правом на автономію. Олена Святенко також акцентує, що сьогодні не існує нормативного документа, який би встановлював єдиний обов’язковий перелік наказів для шкіл.

Усе, що директори/ки читають на професійних сайтах чи чують від експертів, МОН або Державної служби якості освіти, — це рекомендації. Натомість основним орієнтиром для керівництва завжди мають залишатися вимоги чинного законодавства.

«Керівники шкіл часто просять надати готовий перелік необхідних наказів. Однак такого універсального списку немає. Є лише рекомендації, сформовані на основі чинних нормативних документів, які допомагають нічого не пропустити на початку навчального року. Кожен керівник має знайти власне виважене управлінське рішення, адже краще знає особливості свого закладу, колективу — і саме з огляду на це організовує документообіг», — додає Олена Святенко.

Одна з найпоширеніших помилок — використання посилань на нормативно-правові акти, які вже втратили чинність. Проте це не єдина проблема.

За словами Олени Святенко, документи часто оформлюють із порушенням вимог Інструкції з діловодства. Наприклад, у наказах може не бути преамбули або ж пункти бувають сформульовані надто загально.

«Часто трапляються розмиті формулювання на кшталт “активізувати”, “посилити”, “поглибити”. Натомість у документі має бути чітко визначено: хто, що, до якої дати має зробити і хто контролює виконання», — пояснює експертка.

Вона також наголошує, що всі працівники/ці, яких стосуються накази чи інші внутрішні документи, мають бути з ними ознайомлені. Це потрібно для того, щоб педагоги/ні чітко розуміли свої обов’язки, строки виконання завдань і нормативні документи, якими необхідно керуватися в роботі.

Ще одна поширена практика, яку не рекомендує експертка, — заздалегідь включати до річного плану роботи перелік усіх наказів, які школа нібито має видати протягом року. Після того, як річний план розглядає педагогічна рада й затверджує керівник/ця, він стає обов’язковим для виконання. Отже, заклад змушений видавати всі передбачені ним накази, навіть якщо в цьому вже не буде потреби.

Протягом року можуть виникати непередбачувані ситуації: необхідність провести позаплановий інструктаж, створити комісію для розгляду звернення чи інциденту або ухвалити інші управлінські рішення, тож передбачити всі такі випадки заздалегідь неможливо, підсумувала Олена Святенко.

Фото з особистого архіву співрозмовниці, а також Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.