Як учні, батьки та вчителі тестують екосистему Мрія

Учням не потрібні паперові щоденники, бо тепер усі домашні завдання та оцінки вони бачать у застосунку й вебпорталі Мрія. Тут же спілкуються в чаті з однокласниками. Батьки теж можуть відстежувати успішність дітей у застосунку й комунікувати з класними керівниками. Учителі можуть вести в Мрії журнали оцінювання, відвідування, інструктажів та екскурсій, а також календарно-тематичне планування.

Це не повний перелік опцій, які доступні в Мрії. Звісно, це не єдина цифрова освітня платформа, з якою можуть працювати школи, щоб вести електронний документообіг. Утім, застосунок і вебпортал Мрія – безплатні для користувачів. Розробкою займалися Міністерство цифрової трансформації спільно з Міністерством освіти і науки.

Зараз Мрія на бета-тестуванні в 40 школах із шести областей України. З січня цього року команда Мрії поступово підʼєднує нові та готується масштабуватися на всі охочі школи. «Вчися.Медіа» дізналося про те, як школам приєднатися до Мрії, незалежно від того, з якими електронними платформами працювали раніше; які опції доступні для різних категорій користувачів; чи планують навчати вчителів; які труднощі можуть виникати на початку роботи із застосунком та як його сприймають учні й батьки.

З 2022 року школи можуть переходити на електронні журнали та інші документи в електронній формі (це передбачає наказ МОН «Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації в закладах загальної середньої освіти в електронній формі»). Якщо школа переходить на електронний журнал, то не треба вести паперову документацію, адже ведення успішності, оцінювання учнів, прописування домашніх завдань переходить в електронний формат. А батьки, учні та вчителі мають доступ до освітньої електронної платформи й можуть відстежувати на ній прогрес у навчанні дітей.

Наразі, за даними Мінцифри, в українських школах працює орієнтовно 70 освітньо-інформаційних систем, частина з яких є платними.

Натомість держава пропонує школам власну й безплатну розробку – освітню екосистему Мрія. У вересні 2023 року її презентував президент Володимир Зеленський, як спільний проєкт Мінцифри та МОН.

«Ми працювали майже рік, щоб запустити Мрію. Цей мобільний застосунок – революційний проєкт для нашої освіти. Для вчителів він долає бюрократію, вивільняє час для розвитку. Батькам не тільки дає змогу бачити оцінки дітей, а й допомагає знайти точки дотику. Дітям дає можливість взаємодіяти з будь-яким освітнім контентом у кілька кліків, легко відстежувати домашні завдання, безпечно спілкуватися. Далі ми плануємо додати ШІ, щоб ще більше спростити й автоматизувати роботу вчителям, а дітям – допомогти формувати індивідуальну освітню траєкторію», – каже Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації.

У вересні 2024 року з бета-версією Мрії почали працювати 40 пілотних шкіл у Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Івано-Франківській, Київській областях та Києві. Їх відбирали за рекомендаціями обласних військових адміністрацій.

За перший семестр у Мрії з’явилося 560 тисяч оцінок. Ілюстрації з Facebook-сторінки Мрії

Бета-тестування передбачає три етапи:

• 1 етап. Перевірка функціоналу в тестовому середовищі (вчителі, учні й батьки перевіряли, як працює функціонал Мрії та допомагали команді розробників покращити продукт. На цьому етапі екосистема не впливала на результати навчального року, а всі оцінки, домашні завдання та відгуки були демонстраційними);
• 2 етап. Підготовка шкіл до навчального року (влітку 2024 року відбувалися тренінги від відібраних та підготовлених тренерів Мрії. Разом із тренерами вчителі заповнювали календарні плани, розклад, моделювали реальні ситуації, які можуть виникати під час користування Мрією. Також школи отримували інструкції про функціонал застосунку);
• 3 етап. Тестування Мрії в реальних умовах навчального року – від авторизації й наповнення журналу до чатів, сповіщень та аналітики підсумкових досягнень.

Докладніше про всі етапи впровадження Мрії розповідаємо на прикладі Білогородського академічного ліцею № 2, для якого це перша електронна освітня система, з якою працює заклад.

Білогородський академічний ліцей № 2 (Київщина) – один із 40 закладів, які з 1 вересня 2024 року тестують екосистему Мрія. Раніше ліцей вів паперові журнали та не працював із жодною з електронних платформ для ведення документації. За словами Юлії Очеретнюк, директорки ліцею, було кілька спроб перейти на електронну документацію. Та одна із систем викликала багато технічних питань у педагогів, а інші, які розробники після обіцянок запустити за місяць, через деякий час припинили роботу взагалі. Школи, які приєдналися до їхньої системи, залишилися ні з чим, хоча за користування сплачували кошти.

«Наприкінці 2023 року Міністерство цифрової трансформації запропонувало нам долучитися до тестування Мрії. Ми погодилися, бо так чи так планували з часом переходити на електронну систему. 

На початку 2024 року Мінцифри створило для пілотних шкіл групу в соцмережах та надсилало інструкції про функціонал застосунку й вебпорталу. У серпні представники Мінцифри провели для учителів ліцею одноденний тренінг. До цього всі мали ознайомитися з інструкціями та спробувати працювати в демоверсії».

Юлія Очеретнюк, директорка Білогородського академічного ліцею № 2, має доступ до всіх даних про свій заклад. 

Після тренінгу адміністрація ліцею перевіряла, чи коректно відображаються в екосистемі необхідні дані з освітнього реєстру АІКОМ2 [оновлена версія Автоматизованого інформаційного комплексу освітнього менеджменту, призначена для обробки державних електронних інформаційних ресурсів та персональних даних у сфері освіти]. Так, дані про учнів та вчителів автоматично підтяглися в Мрію з АІКОМ2. Нові дані про зарахування/відрахування учнів або прийняття на роботу нових працівників спочатку треба було внести в АІКОМ2, а через добу ці ж дані відображалися в Мрії.

А от інформацію про тривалість семестрів у 2024–2025 навчальному році, розклад дзвінків та кількість годин на предмети (індивідуальні дані про ліцей) вручну вносили в Мрію директорка із заступниками. З вересня учителі теж підключалися до наповнення екосистеми, зокрема, вносили в неї свої календарно-тематичні плани. Платформа дає змогу підтягти їх автоматично, наприклад, у вчителів ліцею плани зберігалися в Exсel-табличках, звідки їх можна скопіювати в Мрію.

Юлія Очеретнюк каже, що технічна підтримка екосистеми швидко реагувала на питання, які виникали в неї чи колег. За перший семестр роботи з Мрією бували різні ситуації – задвоювалися учні, злітали оцінки. Але з огляду на те, що ліцей працював із бета-версією, до цього були готові. 

Мрію оперативно адаптували під нові виклики. На початку 2024–2025 навчального року МОН підготувало нові рекомендації оцінювання учнів 5–9-х класів (які вчаться за програмами НУШ). Якщо раніше вчителі ставили після пройденої теми чи модуля одну тематичну оцінку, то тепер мають оцінити учнів за трьома-чотирма групами результатів та поставити три або чотири оцінки. Наприклад, на скільки добре учні створюють математичні моделі, розв’язують задачі та аналізують їхні результати. Однак ні паперові, ні більшість електронних журналів не були адаптовані до нового формату оцінювання – у журналах не було відповідної кількості клітинок, щоб виставляти, наприклад, за одну підсумкову роботу три оцінки.

У Мрії можна виставляти оцінки за групами результатів. Система сама виводить середній бал підсумкової оцінки, а вчителі враховують прогрес кожної дитини.

З огляду на цей виклик, у Мрію додали нові опції. Школа може обрати свою модель оцінювання (МОН пропонує чотири моделі оцінювання за групами результатів). Учитель/ка бачить на екрані гаджета або комп’ютера різні характеристики оцінювання, пов’язані з чотирма моделями. Обирає ті, що відповідають моделі оцінювання, якою користується заклад, а далі виставляє в колонки оцінки за кожну групу результатів. Якщо дитина оцінена за всіма групами результатів, напроти її імені стоятиме позначка 4/4 або 3/3 (тобто дитина має 4 оцінки з необхідних 4 груп результатів).

Вчителі та адміністрація ліцею можуть користуватися Мрією зі шкільних ноутбуків (вебпорталом) або з власних телефонів (мобільним застосунком). Щоправда, мобільна версія може довго відкриватися, оскільки бета-тестування ще триває.

Зайти в Мрію можна через особисті електронні ключі.

Юлія Очеретнюк є головною адміністраторкою екосистеми у своєму ліцеї, тому має доступ до всього наповнення Мрії. Так, директорка бачить:

• свій розклад, бо викладає англійську мову в початкових класах;
• розклад усіх учителів;
• журнали всіх класів ліцею – у закладі 33 класи, де вчиться 910 учнів. Заклад працює у дві зміни, що теж відображається в Мрії.

Юлія Очеретнюк бачить розклад та оцінки всіх класів ліцею. Учителі мають доступ до електронних журналів тих класів, у яких викладають свій предмет.

Учителі ведуть у Мрії всю документацію, яка раніше була в паперовому вигляді:

• календарно-тематичне планування, яке за потреби можна змінювати;
• журнали відвідування учнів;
• журнали оцінювання;
• домашні завдання;
• журнали інструктажів та екскурсій (для класних керівників).

На вебпорталі Мрія доступні різні форми журналів, які заповнюють учителі-предметники та класні керівники

Олександра Терещенко та Ольга Стороженко, вчительки фізичного виховання Білогородського академічного ліцею № 2, кажуть, що здебільшого працюють за ноутбуками, бо з мобільного Мрія може довго завантажуватися. Хоча в мобільній версії зручно вести відвідування учнів – принаймні на фізкультурі, коли урок на вулиці чи в спортзалі, а ноутбук залишається в робочому кабінеті вчительок.

Крім роботи з документами, у мобільній версії вчителі мають доступ до серії відео із самоосвіти, корисних матеріалів для уроків, рекомендацій щодо ведення календарних планів або організації дистанційного навчання. Колекція відео постійно оновлюється.

«Ви в Мрії для батьків» – такий напис читає на телефоні Олександра Терещенко, клацаючи на застосунок. Її дитина вчиться в Білогородському академічному ліцеї № 2. Тобто освітянка має доступ до Мрії і як вчителька, і як мама.

За її словами, діти не в захваті від того, що батьки бачать їхні оцінки та домашні завдання, бо зазвичай їм «нічого не задавали». А батьки, крім оцінок, бачать портфоліо дитини, у якому є свідоцтво досягнень (1–7 класи НУШ) або табель (8–11 класи). Оцінки учнів, які вчаться за програмами НУШ, для батьків теж відображаються за групами результатів.

«Як мамі, мені зручно користуватися застосунком, бо одразу бачу, чи є дитина на уроці, яка в неї домашка. Тобто батькам це допомагає контролювати навчання дитини. Не треба дзвонити вчителям і дізнаватися про успішність, – розповідає Олександра Терещенко.

Так само батьки бачать, за що стоїть та чи та оцінка. Наприклад, я, як вчителька, можу написати коментар до оцінки, що двійка стоїть за те, що дитина прийшла на урок фізкультури без форми. Був випадок, коли одна дитина отримала кілька двійок, бо не брала форму. На третій раз таки прийшла з формою. Кажу: «Мама Мрію побачила?».

Олександра Терещенко, вчителька фізичного виховання Білогородського академічного ліцею № 2, має доступ до Мрії як вчителька та мама

Учні теж можуть відстежувати в Мрії свої оцінки й домашні завдання, терміни їхнього виконання й відвідування уроків.

Також учні можуть спілкуватися з однокласниками та вчителями в чатах Мрії. Так само й батьки можуть листуватися з учителями, класним керівником та батьками однокласників (чати розроблені на базі Signal).

Для батьків та учнів у застосунку є відео на різні теми:

• дітям пропонують навчально-пізнавальні відео, розроблені спеціально для Мрії: від курсів програмування, біології та підприємництва до робототехніки й психології;
• батькам – відео про розмови з дітьми на чутливі теми, освітні серіали від Дія.Освіта, поради з саморозвитку та підприємницької діяльності.

Крім цього, учні теж матимуть цифровий освітній документ Мрія ID для ідентифікації.

Учителям Білогородського академічного ліцею № 2 до вподоби, що Мрія – державна й безплатна розробка, а служба техпідтримки постійно на зв’язку зі школами, які тестують екосистему.

«Із мінусів я б назвала багато клацання. Наприклад, якщо я хочу поставити оцінку, яка буде враховуватися за семестр, то спочатку треба вибрати всі опції, які стосуються груп результатів, а потім виставляти оцінку. Тобто паперова бюрократія перейшла в електронний формат, — каже Олександра Терещенко.

Ми боїмося, що раптом щось злетить, доведеться вносити дані ще раз, бо на початку тестування таке траплялося. Зараз усе працює добре, але ми раніше працювали з паперовими документами, тому для нас це все було новим [робота з електронною освітньою системою — ред.]. З часом ми зрозуміли, що електронний журнал звучить страшно, але не варто його боятися».

Юлія Очеретнюк каже, що ліцеєві доводилося переходити на Мрію в короткі терміни й на початку не знали, з чого починати. Освітянам бракувало пояснень, як працює весь алгоритм приєднання до екосистеми, які дані треба вносити першими, а які – пізніше.

Через технічні труднощі, які виникали на початку тестування Мрії, деякі пілотні школи повернулися до тих електронних систем, з якими працювали раніше. Дехто ще вагається.

Так, одеська гімназія № 26, яка теж долучилася до бета-тестування, наразі зважує всі плюси та мінуси Мрії, зокрема, чи залишатися з нею у 2025–2026 навчальному році. Директорка гімназії Тетяна Жорницька каже, що працювали раніше з електронними платформами «Атомс», «Нові знання», а з 1 вересня 2024 року перейшли на «Єдину школу» й паралельно тестували Мрію.

Тобто перший семестр користувалися двома електронними платформами. Оскільки перші тренінги з користування Мрією відбулися в останні дні серпня (спочатку планували навесні), у школі не ризикнули починати навчальний рік із невивченою й незаповненою необхідними даними екосистемою. А впродовж літа готувалися до ведення електронних документів у «Єдиній школі».

Команда Мрії нині поліпшує обмін інформацією між усіма освітніми системами, щоб незалежно від вибору чи зміни інструмента, усі дані були синхронізовані, а користувачі нічого не втрачали через зміни чи оновлення.

За словами Тетяни Жорницької, у Мрії зручно користуватися журналами, легко завантажувати календарне планування, прив’язувати його до тем та дат, виставляти різні види оцінок.

«Є цікава функція «оцінка олівчиком», яку учитель/ка ставить, а учень/иця можуть виправити. Також нам зручно було переглядати розклади та списки всіх вчителів і учнів, — каже Тетяна Жорницька.

Утім, потребує доопрацювання шаблон календарного планування. Було б добре, якби була можливість вписувати домашнє завдання одразу в Excel-шаблоні й підтягувати його до програми, тобто щоби планування та домашні завдання синхронно підтягувалися в Мрію. Зараз такої опції немає».

Також директорка нарікає, що сторінки з оцінками та відвідуваннями – це різні вкладки. Учителям зручніше, коли оцінки та відвідування в електронному журналі можна виставляти на одній сторінці.

Одеська гімназія № 26 готова перейти на Мрію з 1 вересня 2025 року, якщо розробники допрацюють недоліки, про які згадувала директорка. У другому семестрі гімназія користується лише «Єдиною школою», щоб не вести паралельно два електронні журнали та не обтяжувати вчителів.

Натомість Білогородський академічний ліцей № 2 нині переходить з етапу пілотування на постійне користування Мрією. З ними на зв’язку залишається техпідтримка екосистеми.

Зараз розробники збирають відгуки користувачів і користувачок у пілотних школах, проводять опитування та глибинні інтерв’ю, щоби покращити продукт. Зокрема, команда Мрії планує інтеграцію штучного інтелекту, гейміфікацію, систему заохочення для досягнення освітніх цілей та багато інших оновлень.

Обов’язкового приєднання до Мрії від шкіл ніхто не вимагатиме.

«Нам важливо зберегти відкритий ринок, який дасть змогу зростати всім учасникам. Тому підключення до Мрії добровільне. Так комерційні продукти зможуть конкурувати з нами та між собою і боротися за користувачів якісними сервісами. У результаті виграють усі: і батьки, діти та вчителі, й український EdTech-ринок, й освітня система, і держава загалом», — каже Максим Ілюхін, співкерівник проєкту Мрія.

Щоби приєднатися до Мрії, треба подати заявку на підключення. З січня цього року команда Мрії поступово приєднує нові школи. А також планує цифровізацію дошкілля і позашкілля, профтехів, вищої освіти та освіти для дорослих, щоб змінити принцип «отримати диплом» на безперервне навчання протягом життя.

Фото «Вчися.Медіа» та Артема Галкіна, передрук суворо заборонений