У чому важливість уроків про гідність: висновки освітянок, які проводять такі заняття з року в рік

Партнерська публікація

Як захід до Дня Гідності може стати поштовхом до волонтерства чи проєкту про митців-військових із рідного міста? Учительки Юлія Скиба та Ірина Суботова (прізвище змінено з безпекових міркувань) багато років поспіль проводять такі заходи у своїх школах і залучають до них дітей різного віку.

Ініціативу «Всесвітній День Гідності» в Україні реалізує ГО «ЕдКемп Україна». Щороку з 21 листопада до 10 грудня педагогів запрошують взяти участь у проведенні тематичних зустрічей у своїх закладах освіти. Цьогоріч відбулася одинадцята хвиля. 

Освітянки розповіли про заходи до Дня Гідності, а також поділилися своїми міркуваннями про те:

• як тематичні уроки впливають на учнівство;
• які інтерактивні вправи можна використати на занятті до цього дня, а також до будь-якого тематичного уроку;
• які проєкти та ініціативи виросли із цих заходів.

Юлія Скиба — заступниця директора з навчально-виховної роботи Караванської гімназії Люботинської міської ради (Харківська область). П’ять років поспіль вона проводить зі своїми учнями та ученицями тематичні заходи до Дня Гідності. Цього року заняття охопили учнівство третього й шостого класів.

«Після початку великої війни в нас змінилося сприйняття гідності: вчителі й учні розглядають його в ширшому контексті, ніж раніше. На тематичному занятті я намагалася розповісти дітям про різні аспекти гідності, а також наголосити на її важливості, зокрема під час війни», — пояснює Юлія Скиба. 

Учителька додає, що акценти такого уроку змінилися, а колеги почали ще більше цінувати зворотний зв’язок від учнів та учениць. Через воєнні реалії, відключення електрики та постійний стрес діти закриваються, тому їхнє бажання іти на контакт дуже цінне.

«У третьому класі багато хто взагалі не знав, що таке поняття гідності. Діти десь чули це слово, але не до кінця його розуміли. Не можна сказати, що цим уроком я на 100 % досягла своєї мети, що всі-всі з класу усвідомили, що вкладаємо в це поняття. Багато залежить від сприйняття учнів. Меншим дітям я хотіла просто окреслити цей концепт, щоб не було прогалин у знаннях», — розповідає педагогиня.

Основна мета такого уроку, зауважує Ірина Суботова, учителька математики та інформатики закладу освіти, що наразі евакуйований з окупованого міста, — це підвищення обізнаності учнівства про Помаранчеву революцію та Революцію Гідності, після якої в Україні запровадили День Гідності. Багато хто з учнів та учениць думав, що цей день почали відзначати після широкомасштабного вторгнення росії у 2022 році.

«Друга мета — виховати в дітях почуття чуйності одне до одного, адже через переважно дистанційне навчання вони мало спілкуються, дехто з учнів між собою не знайомий. Ми хотіли об’єднати їх за обговоренням такої важливої теми», — пояснює Ірина Суботова.

У її закладі вчаться старшокласники/ці переважно з рідного міста, що зараз в окупації. Однак тут щороку проводять виховні години до Дня Гідності. З огляду на контекст та місце проживання діти сприймають інформацію про цей день по-різному.

«Учнівство, яке зараз за кордоном, активно долучається до патріотичних виховних годин, як і ті діти, які залишилися в Україні. Але більшість учнів та учениць, у яких я була класною керівницею, наразі в окупованому місті. Для них такі заходи дуже емоційні, іноді зі сльозами на очах. Зазвичай ми не долучаємо до подібних уроків дітей із тимчасово окупованих територій, щоб не наражати їх на небезпеку. Та цього року декілька учнів усе ж приєдналися, бо хотіли обговорити свободу й гідність. Це дуже цінно, що вони не втрачають надії на повернення рідного міста під контроль України», — ділиться Ірина Суботова. 

Секретами успіху такого уроку Юлія Скиба називає детальне планування та відповідні до віку дітей матеріали й вправи. 

«Дуже добре працюють тематичні розмальовки: діти начебто просто посиділи й помалювали, але водночас щось усвідомили, прочитали. У посібнику до Всесвітнього Дня Гідності від ГО “ЕдКемп Україна” теж багато матеріалів для онлайн-уроку, які дуже зручно розподілені за віком», — зазначає Юлія Скиба.

1. «Долонька гідності» (із молодшими учнями й ученицями).

Дитина має обвести на аркуші паперу долоню та зазначити вгорі «Я гідна / Я гідний». Далі треба написати чи намалювати на кожному пальчику якості або характеристики, які роблять дітей унікальними й цінними. 

Цю вправу можна пропонувати учнівству на інших уроках — наприклад, до Дня ментального здоров’я. Усередині долоньки можна писати те, що підходить до тематичного заходу.

2. Аудіоказки (із початковою школою).

Їх можна знайти в посібнику від ГО «ЕдКемп Україна». Після прослуховування варто обговорити з учнівством вчинки героїв і подумати, чи можна вважати їх гідними.

3. Інтерв’ю та обговорення (зі старшими учнями й ученицями).

У згаданому посібнику є низка посилань на інтерв’ю з активістами/ками, волонтерами/ками, військовими та іншими людьми з активною громадянською позицією. Ці матеріали можна обговорити на виховних годинах чи патріотичних заняттях.

«Учням подобається, тому що це здебільшого відомі їм постаті — їх можуть не всі вчителі знати, а діти одразу реагують на ім’я і жвавіше долучаються до обговорення сказаного», — додає Ірина Суботова.

4. «Лист собі у майбутнє» та «Хмаринка вдячності».

«У листі учні писали думки, побажання чи вірші самим собі в майбутньому, описували, як вони бачать себе, власні життя та шлях, а також нашу країну і своє місце в ній», — розповідає вчителька.

У межах вправи «Хмаринка вдячності» учні та учениці мали висловити свою вдячність військовим, батькам чи друзям, написавши теплі слова на інтерактивній дошці. 

«У часи, коли дуже потрібна підтримка одне одному, це важлива вправа. У такий спосіб діти говорили “Дякую”, і це стало своєрідним продовженням Дня Гідності до 6 грудня, Дня Збройних сил України», — додає Ірина Суботова.

5. «Три факти про мене».

Учнівство має вигадати правдиві та неправдиві твердження про себе. 

«Діти користувалися штучним інтелектом, який допомагав вигадати щось про себе або ж, навпаки, наштовхував на цікавий аспект, як можна розкрити правдиві факти. Також на тематичних уроках можна запропонувати й інші вправи з використанням штучного інтелекту — наприклад, перевірку емоцій: дати ШІ набір смайлів чи зображень із різними емоціями та дивитися, як він їх розшифровуватиме», — радить освітянка.

Після заняття учні й учениці могли писати на онлайн-дошці анонімні коментарі про те, що для них є гідністю, а також який результат для себе побачили після виховної години.

Юлія Скиба помітила, що тематичні заходи про гідність та інші демократичні цінності з часом дають свої результати, хоч різні покоління дітей по-різному сприймають такі розмови.

«У 2023 році я працювала в профтеху й проводила таке заняття для студентів 15–16 років. У них були свіжі спогади про початок широкомасштабного вторгнення, тому на уроці робила багато акцентів щодо гідності під час війни. Якщо говорити про Революцію Гідності, то старші діти вивчають її на уроках історії, а менші майже нічого не знають про ці події. Важливо кожного року нагадувати про те, що таке гідність в українському контексті й загалом, тоді в пам’яті залишатиметься розуміння важливості цього поняття», — зауважує Юлія Скиба.

Наступного року освітянка планує залучити колег, зокрема молодих учителів та вчительок, щоб масштабувати цей урок на інші класи.

У закладі Ірини Суботової заходи до Дня Гідності стали частиною ширшого волонтерського та молодіжного руху: евакуйована громада тримається разом і проводить спільні ініціативи, до яких долучають школярів та школярок. Один із таких заходів — відеоколяда для військових, яка проходить другий рік поспіль. Учнівство, педагогічний колектив і батьки записують відеозвернення для військових, колядують, вітають зі святами та висловлюють подяку.

Результатом тематичних уроків, проведених у закладі освіти, стало, зокрема, дослідження мистецтва на барикадах (у часи Революції Гідності): діти дізнавалися про митців та мисткинь, які зараз є військовими чи волонтерами/ками, а потім писали тексти про цих людей.

На майбутнє вчителька планує частіше залучати учнів та учениць до організації тематичних заходів. Це дасть нагоду обрати тему, яка цікавить їх найбільше. 

Фото ГО «ЕдКемп Україна» та Артема Галкіна, передрук суворо заборонений

Матеріал створений у межах співпраці з ГО «ЕдКемп Україна»