Від змісту до досвіду: як ефективно спланувати урок за допомогою педагогічного дизайну

Як спроєктувати урок або курс так, щоб учнівство не лише засвоїло матеріал, а й отримало власний досвід осмислення нових знань? Відповідь дає педагогічний дизайн — підхід, що допомагає перетворити навчання з передавання інформації на цілісний, продуманий і мотиваційний процес.

Про його особливості розповів Юрій Гайдученко, учитель української мови та літератури, методист Новопечерської школи, програмний директор громадської спілки «Освіторія», на тренінгу для учасників та учасниць національного проєкту «Пишемо есе» від ГО «Вчися». Із тексту ви дізнаєтеся про:

• нові тренди в освіті й те, як інтегрувати їх в уроки;
• класичний та зворотний педагогічний дизайн та їх застосування;
• важливість формулювання теми уроку коротким твітом;
• методику дизайну уроку за допомогою карток ABC Learning Design.

Педагогічний дизайн — це систематичний процес аналізу, створення та вдосконалення навчального досвіду, орієнтований на потреби учнівства та конкретний очікуваний результат. Фактично це інструмент, який допомагає відповісти на головне запитання сучасної школи: не «Чого я навчаю?», а «Що учень / учениця в результаті зробить зі знаннями?».

Учитель / учителька можуть обрати класичний та зворотний дизайн. Останній використовують для оновлення підходів до сприйняття інформації.

У класичному дизайні, пояснює Юрій Гайдученко, на першому місці стоїть зміст. Наприклад, на уроці треба опанувати твір «Євшан-зілля»: для цього відтворити ланцюжок подій, проаналізувати характери персонажів, довести певну думку на основі прочитаного тексту, розібратися в художніх засобах.

• Видами діяльності в такому випадку будуть, наприклад, тестові завдання на відтворення послідовності.
• Оцінювати треба знання змісту твору та відтворення ланцюжка послідовності.
• А результатом такого навчання стане розуміння подій у творі, відтворення інформації кожним учнем та кожною ученицею.

«На зміну класичному дизайну приходить зворотний: ми спочатку конструюємо, що діти мають знати або вміти. Починаємо з результатів навчання, наприклад, створення медіапродукту. Тоді конструювати цей урок будемо абсолютно по-іншому: на першому місці стоятиме вміння створювати медіатвір. Це може бути, наприклад, буктрейлер у форматі відео чи подкасту.

Оцінюватимемо також медіапродукт. Відповідно, мусимо мати рубрики для цього, розуміти, які складові в продукті, — це буде видами діяльності. Лише наприкінці ми розуміємо, на якій текстовій основі створюватимемо медіапродукт. Це той самий твір, який ми ставили на перше місце в класичному дизайні. Нам потрібно розуміти зміст, щоб обрати найяскравіші моменти для буктрейлера чи подкасту», — пояснює Юрій Гайдученко.

Педагогічний дизайн, який охоплює освітні тренди та відповідає на сучасні виклики, може допомогти дітям ефективно та вмотивовано навчатися. Юрій Гайдученко навів дані дослідження «Unlocking High-Quality Teaching» («Відкриваючи високоякісне викладання») від Організації економічного співробітництва та розвитку, яке пропонує зосередитися на п’яти цілях якісного викладання. 

«Працюючи над цим дослідженням, експерти отримували зворотний зв’язок від учителів, аналізували дані, а найголовніше — проводили спостереження за уроками. На їх основі створили модель “П’ять цілей на шляху до якісного викладання”. Вони описують фокус багатьох змін, які відбуваються зараз і в нашій державі», — пояснює Юрій Гайдученко.

Дослідження пропонує освітянству зосереджуватися на п’яти цілях:

• когнітивна залученість;
• якісний предметний зміст; 
• соціально-емоційна підтримка;
• взаємодія в класі;
• формувальне оцінювання.

Інше дослідження, від американських дослідників та педагогів Джона Гетті та Роберта Марзано, охопило учасників та учасниць з усього світу, а на його основі експерти розробили конструктор із планування уроків для вчительства.

За цим дослідженням, є 10 ефективних стратегій навчання: формулювання цілей, структурування уроків, усвідомлене навчання, напрацьовані приклади, спільне навчання, варіантність повторення, опитування, зворотний зв’язок, метакогнітивні стратегії та диференціація.

Зупинімося на деяких із них.

1. Формулювання цілей.

«Учителі та вчительки на початку уроку чітко формулюють ціль і мету, а учні занотовують її та трансформують в очікування. Цей список стане чеклістом, за допомогою якого учні перевірять, чи досягли очікуваних результатів. Дослідження показало, що результати учнів, учителі яких від початку уроку мали певну структуру, були значно вищими, аніж у тих, чиї вчителі цієї структури не мали й рухалися, наприклад, методом імпровізації», — акцентує Юрій Гайдученко.

2. Структурування уроків.

3. Якісне навчання й прозорі критерії успіху: навчання повинне мати обов’язкові докази того, що саме учні й учениці здобули, додає вчитель. Це, наприклад, створені таблиці, написаний твір або прочитана книга.

4. Напрацьовані приклади допомагають спростити когнітивне навантаження на дітей: із допомогою прикладів сприймати матеріали можна набагато швидше, а процес навчання стає простішим.

5. Спільне навчання корисне здобуттям навичок роботи в певній спільноті, охоплює варіативність повторення, опитування та зворотний зв’язок. 

6. Метакогнітивні стратегії передбачають, що діти здобувають знання самостійно, незалежно від подачі вчителя/ки: уміють конспектувати матеріал, узагальнювати його та оцінювати самих себе.

«Метакогнітивні стратегії полягають у тому, що ми постійно намагаємося занурювати дитину в процес, акцентуємо на питаннях “Що ти робиш?”, “Навіщо ти це робиш?”, “Який результат ти отримав / отримала наприкінці уроку й чому?”. Ми даємо дитині простір для рефлексії, щоб вона усвідомила, як це її рухає далі й що вона може зробити ще», — зауважує Юрій Гайдученко.

7. Диференціація означає, що треба звертати увагу на кожного учня й кожну ученицю, допомагати їм досягати навчальних цілей, ураховуючи їхні відмінності.

ABC Learning Design — це метод швидкого проєктування навчальних курсів, розроблений University College London (UCL) у 2015 році на основі моделі шести типів навчання професорки Діани Лорійяр.

Важливо: методика ABC та її картки є інтелектуальною власністю UCL. У статті наведено лише опис моделі без відтворення матеріалів чи їх частин.

UCL базує ABC на шести типах навчальної активності:

• acquisition — засвоєння;
• inquiry — дослідження;
• practice — практика;
• discussion — обговорення;
• collaboration — співпраця;
• production — створення продукту.

«Пані Діана у своїй книзі запропонувала конверсійну модель навчання, яка зводиться до того, що процес пізнання відбувається на основі постійного діалогу учнів між собою, з учителем і з середовищем. Цю модель експерти UCL трансформували в шість карток, які можна заповнювати та використовувати для планування уроків, курсів чи їх частин. Картки ABC не задають структури уроку, а допомагають вчителю бачити баланс активностей, комбінувати їх та створювати логіку навчального досвіду», — пояснює Юрій Гайдученко.

Переваги карток:

• спільне планування на паралелі;
• візуалізація уроку або модуля;
• швидке порівняння різних видів активностей;
• можливість працювати як офлайн, так і в онлайн-середовищі.

Використовуючи цю методику, наголошує Юрій Гайдученко, декілька вчителів/ок на одній паралелі можуть працювати разом і створити спільну палітру курсу, розкладаючи картки за видами діяльності.

Види діяльності на картках:

• Засвоєння матеріалу. На цьому етапі учні та учениці слухають пояснення, читають навчальну літературу, переглядають навчальні відеоматеріали.
• Спільна діяльність (співпраця) спрямована на формування нових знань, умінь та навичок через дискусії, практичну та аналітичну діяльність, створення продуктів.
• У процесі обговорення (дискусій) учні / учениці навчаються формулювати власні думки, ставити запитання та відповідати на них.
• Дослідження. Під час аналітичної діяльності учні й учениці порівнюють, інтерпретують, здійснюють критичний аналіз матеріалів, ресурсів, результатів та ін.
• Практична діяльність дає можливість учням та ученицям відпрацьовувати вміння, застосовувати знання на практиці та використовувати зворотний зв’язок для покращення результатів своєї діяльності. Зворотний зв’язок можуть давати вчитель/ка, учні / учениці, а також дитина сама собі завдяки саморефлексії.
• Створення продукту — це діяльність учнівства, спрямована на одержання нового результату (продукту): моделі, прототипу, технології, сайту, програмного коду, статті, презентації, есе, відео, дизайн-проєкту та ін.

«Ми фокусуємося на видах діяльності й кожного уроку змінюємо послідовність цих шести карток. Можна використати всі відразу або ж декілька карток на одному уроці, а решту — на наступному», — звертає увагу Юрій Гайдученко. 

Визначеного порядку викладання карток немає — вчителі та вчительки самі вирішують, які види діяльності (картки) будуть доречні на конкретному уроці. Український переклад карток недоступний, але більшу частину інформації на них учитель/ка додаватиме самостійно в процесі дизайнування уроку чи курсу. Картки можна роздрукувати або використовувати в онлайн-режимі.

Зворотна сторона картки — підказка для вчителя/ки. Ліва частина показує види діяльності для кожного з шести типів активності, які можна використати (виступ перед аудиторією, аргументація думки, робота в групах тощо). Цей список кожен/а учитель/ка може підлаштувати під себе, і картка, зроблена один раз, стане підказкою надалі. 

Права колонка дає перелік цифрових інструментів, які стануть у пригоді до кожного з шести типів активності: це можуть бути сайти, блоги, ментальні карти, подкасти та інше.

Частиною планування за допомогою методу ABC Learning Design є формулювання теми уроку у твіті на 140 слів. Коротку нотатку можна додати в електронний щоденник учнів та учениць. 

Такий твіт дає змогу:

• окреслити головну ідею уроку;
• швидко занурити учнівство в контекст;
• чітко сфокусувати вчителя / вчительку на результаті.

Це можуть бути теза, провокаційне запитання або інсайт.

Педагогічний дизайн допомагає врахувати сучасні тренди та тенденції, які зроблять урок більш прикладним та цікавим для учнівства. Серед трендів сучасної освіти Юрій Гайдученко називає AI-асистоване навчання, мікронавчання, міждисциплінарність, тренд «Soft Skills як рутина», активне та гібридне навчання, а також співпрацю й навчальні спільноти.

AI-асистоване навчання індивідуалізує процес, генерує завдання та пояснення, а також надає мовні моделі як тьюторів.

«Ми можемо завантажити в ШІ-модель усю інформацію, наприклад, із проєкту “Пишемо есе”, і дати доступ дитині виключно до цього персоналізованого чату. Коли в учня чи учениці виникає запитання, він або вона звертається до чату й отримує миттєвий зворотний зв’язок у форматі пояснення чи відповіді. Мовні моделі не можуть замінити вчителя, але корисні як персональні тьютори, які допомагають розтлумачити матеріал», — звертає увагу Юрій Гайдученко.

Мікронавчання (bite-size learning) дає можливість фокусуватися на одній ідеї протягом коротких навчальних блоків по 5–7 хвилин. Після такого мініблоку учитель/ка дає зворотний зв’язок та пропонує відпрацювати нову інформацію через різнопланові завдання.

«Ідеться про легке засвоєння матеріалу через постійне повторення: ми отримали нову інформацію, відпрацювали її в різних форматах і маємо певний результат. Ці інструменти можна пошукати на платформі “Всеукраїнська школа онлайн”, де є короткі відео та тестові завдання. Учитель може інтегрувати їх у свій урок», — додає Юрій Гайдученко.

Міждисциплінарність. Юрій Гайдученко радить обирати теми, що об’єднують різні предмети, робити з учнівством та вчителями-предметниками міждисциплінарні проєкти, на основі яких пояснювати глобальні проблеми. Одне завдання, що об’єднує українську мову, історію, громадянську освіту та технології, формує гнучке мислення.

Тренд «Soft Skills як рутина». На заняттях комунікація, критичне мислення та адаптивність так само важливі, як і предметні знання.

«Сьогодні м’які навички мають таку ж вагу, як і предметні, адже саме вони визначають успіх дитини в навчанні й майбутній професії. Формування цих навичок повинно бути щоденною практикою школи, а не епізодичними вправами. Ми розвиваємо їх через систематичне тренування критичного мислення, уміння аргументувати, слухати й домовлятися. Початкова та базова школа — це час, коли закладаються основи командної роботи, відповідальності та взаємодії. Ці навички не виникають самі собою: дитина має отримати чіткі алгоритми та досвід, який показує, що співпраця й ефективна комунікація працюють однаково на всіх предметах, а не лише на мовно-літературних уроках», — наголошує Юрій Гайдученко.

Також учителю/ці варто звернути увагу на соціально-емоційне навчання, яке стало не просто трендом, а навичкою щоденної турботи про себе. 

Активне навчання. Юрій Гайдученко радить працювати за схемою «робимо — обговорюємо — узагальнюємо» й використовувати педагогічний дизайн передовсім для того, щоб учнівство здобуло досвід, а не лише теоретичні знання. 

Співпраця та навчальні спільноти. Варто орієнтуватися на співдію в класі, розподіляти ролі та будувати взаємозалежності між дітьми в межах навчальних проєктів. 

«Ми навчаємося найефективніше тоді, коли відчуваємо свою приналежність до спільноти. Тому на старті навчального року вкрай важливо створити для дітей середовище, у якому вони відчують себе частиною групи. Це можна робити через практики, що посилюють взаємну підтримку та відповідальність: відкритість результатів, коли учні та учениці обговорюють роботи одне одного, або завдання, які неможливо виконати без внеску кожного. Так діти розуміють, що їхня участь має значення, а команда працює лише тоді, коли кожен і кожна відповідальні за свій внесок», — зазначає Юрій Гайдученко.

Гібридне навчання охоплює комбінацію синхронних та асинхронних занять, використання онлайну як простору для підготовки та рефлексії. Такий формат забезпечує гнучкість темпу навчання.

«Кожен із цих форматів навчання може впливати на дизайн уроку. Якщо ви хочете зануритися в мікронавчання, то дизайн ваших уроків буде відрізнятися від тих, де ви формуватимете в учнів та учениць м’які навички чи займатиметеся активним навчанням. Важливо чітко визначити, які серед цих трендів є високоефективними стратегіями навчання й можуть допомогти вам досягти бажаного результату», — додає Юрій Гайдученко.

Щоб зробити уроки більш мотиваційними для учнівства, він радить керуватися формулою натхненного навчання, яка дає змогу зробити його цікавим.

Для дитини в процесі навчання важливі:

• автономія: мати право голосу в тому, що відбувається, робити вибір і розвивати незалежність;
• приналежність: бути шанованим/ою і пов’язаним/ою з іншими через співпрацю, обмін і турботу;
• компетентність: внутрішнє відчуття гордості, важливості самооцінки й того, що тебе чують і поважають;
• вікова відповідність: належна кількість викликів, підживлена достатніми вміннями для того, щоб подолати труднощі;
• залучення: розв’язувати проблеми, ухвалювати цікаві рішення, взаємодіяти з іншими через важливі завдання;
• розвага: навчання через гру, відчуття радості й можливості вчитися в незвичайний спосіб.

«Наше перше надзавдання — зберегти ментальне здоров’я наших дітей, а друге — сформувати в кожного учня й кожної учениці абсолютно новий тип мислення, який допоможе після перемоги створити громадянське суспільство нової якості. На кожному уроці треба запитувати себе: де було ось це надзавдання? Сьогодні це критичне мислення — і в майбутньому дитина не потоне в інформаційному бумі. Завтра навчилися формулювати ключову думку — і дитина зможе висловитися. Післязавтра вона опанувала сучасні технології — і не загубиться у їх вирі. Розкладаємо картки правильно, конструюємо дизайн пізнання, відштовхуємося від результату й чітко бачимо нашу мету. Тоді точно буде якісний результат», — упевнений Юрій Гайдученко.

Він додає, що педагогічний дизайн — це не тренд і не тимчасова мода. Це нова логіка конструювання уроку, яка забезпечує учнівству досвід, а не лише інформацію, інтегрує інновації та ШІ без хаосу, працює на вимірювані результати, підтримує мотивацію та мислення дітей, формує вчителя/ку як дизайнера навчання.

У час, коли українська освіта стоїть перед викликами відновлення, саме якість уроку — його логіка, продуманість і послідовність — стає точкою росту для всієї системи.

«Національний проєкт: пишемо есе» реалізує ГО «Вчися» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в партнерстві з National Writing Project (США).

Над текстом працювали Катерина Бортняк та Ірина Троян.

Фото Артема Галкіна, а також з презентації Юрія Гайдученка та Онлайн ABC LD.