Базовий етап навчання вчителів пілотних академічних ліцеїв завершився: що освітяни беруть у роботу

З 1 вересня 2026 року пілотні академічні ліцеї працюють за моделлю старшої профільної школи. У цій моделі вчителі й учительки можуть розробляти курси за вибором, які враховують інтереси старшокласників/ць, допомагати їм будувати власні освітні траєкторії, щоб молодь могла поглиблювати знання з обраних напрямів і свідомо планувати подальше навчання та професійний шлях. Щоб мати інструменти для цієї роботи, педагогічні та управлінські команди ліцеїв проходять навчання.

Його базовий етап тривав із 10 серпня до 5 вересня. Учасники та учасниці розібрали основні складники нової моделі старшої профільної школи та підходи до організації навчання в ліцеї. У своїх відгуках педагогині розповідають, які питання стали зрозумілішими та що з опрацьованого вони можуть використати у власній практиці.

Міністерство освіти і науки України організовує це навчання в межах спільної зі Світовим банком програми LEARN — «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні». Програма фінансується, зокрема, за підтримки Мультидонорського трастового фонду допомоги, відновлення, реконструкції і реформування України (URTF). Про свій досвід і практичні інструменти, які опанували під час навчання, розповідають педагогині Валентина Дунайська, Лариса Стрілець, Оксана Шуневич та Ірина Стеблівець.

Під час базового етапу учасники та учасниці розглядали теми, пов’язані з Державним стандартом профільної середньої освіти, типовою освітньою програмою, моделями освітніх програм ліцеїв, профілями та вибірковими курсами. Окрему увагу приділили індивідуалізованим освітнім траєкторіям, інклюзивному навчанню й ролі кар’єрного освітнього радника. Також учасники та учасниці опановували підходи до розроблення авторських курсів для профільної школи, зокрема визначення їхньої мети, змісту, очікуваних результатів навчання та структури відповідно до потреб учнів й учениць і обраного профілю. Досліджували міжнародні практики та досвід українських ліцеїв, які вже працюють у форматі передпілотування.

Поряд із роллю педагога учасники й учасниці розглядали, як забезпечити комплексний підхід на рівні закладу. Валентина Дунайська, вчителька англійської мови ліцею № 3 Могилева-Подільського, ділиться: «Навчання дало змогу подивитися на старшу профільну школу з різних перспектив. Профільна школа — це школа не про те, що ми хочемо дати учневі, а про те, що учень хоче і може взяти для свого майбутнього через усвідомлення власних інтересів і можливостей, вибір, планування, рефлексію та коригування свого маршруту. Тому найважливішим відкриттям для мене було саме те, як допомогти учневі стати автором власної освітньої траєкторії».

«Для природничої галузі цілісність нової моделі означає можливість будувати навчання навколо явищ і проблем, а не в межах окремих дисциплін. Інтегрований курс дозволяє вивчати проблему, а не предмет. Ми беремо тему, наприклад “Вода”, і розглядаємо її як хімічну сполуку, як середовище життя, як ресурс і як фізичне тіло одночасно», — пояснює Ірина Стеблівець, учителька фізики Криворізького Покровського ліцею.

Користь професійного розвитку виявляється в тому, які рішення педагог або педагогиня може підготувати для своїх учнів й учениць. Наприклад, розроблення авторського курсу вільного вибору починається з розуміння потреб та інтересів старшокласників, а потім охоплює цілі, зміст, очікувані результати, завдання й оцінювання. Валентина Дунайська зазначає: «Тепер я сприймаю авторський курс не просто як додатковий набір тем, а як можливість створити освітній продукт, який відповідає потребам конкретних учнів і допомагає формувати їхню індивідуалізовану освітню траєкторію».

Інший приклад — завдання, у яких учні й учениці мають застосувати знання та обґрунтувати рішення. Учителька вже бачить, як використати цей підхід: «У своїй педагогічній практиці я вже можу застосовувати компетентнісно-орієнтовані завдання (КОЗ) як інструмент, що допомагає учневі аналізувати, робити вибір, розв’язувати проблеми, аргументувати та створювати власні рішення, а не просто відтворювати вивчене».

«Завдяки цьому навчанню сьогодні ми можемо ефективно інтегрувати можливості наших цифрових лабораторій та сучасного технічного обладнання у довготривалі міждисциплінарні STEM-проєкти. Зокрема, впроваджувати готові кейси для проведення комп’ютерного моделювання фізико-хімічних та біологічних процесів під час вивчення інтегрованого курсу», — розповідає Ірина Стеблівець.

Інтегроване навчання допомагає учням поєднувати знання з різних галузей, застосовувати їх на практиці і шукати власні рішення, коли готового алгоритму немає. Ірина Стеблівець звертає увагу й на труднощі такого переходу: «Деяким учням, які звикли до чітких шаблонів та алгоритмів (за принципом “Дай формулу — я підставлю числа”), спочатку важко працювати з відкритими запитаннями, де немає готової відповіді. Проте саме подолання цих бар’єрів і є справжньою наукою та розвитком критичного мислення — підлітки, які раніше казали “Я не розумію фізику”, тепер активно залучені в процеси, бо чітко бачать практичний сенс того, що роблять».

Нові підходи потребують не лише часу на навчання та інструментів впровадження, а й людей, які допомагатимуть командам упроваджувати їх на практиці. Тому на базовому етапі директори та  управлінські команди працювали з темами командної взаємодії, стратегічного розвитку, фінансового планування, управління ризиками, залучення ресурсів і зовнішніх комунікацій. Кандидати у тренери натомість готувалися до навчання дорослих, фасилітації командної роботи та професійного супроводу освітян.

Читайте також: 

«Ми почали формувати нову мережу закладів освіти ще п’ять років тому»: як Чернігів готується до реформи старшої школи

Ця підготовка має забезпечити педагогам і командам підтримку на наступних етапах упровадження змін. Адже втілення нових підходів неминуче породжує запитання, складні ситуації та потребу адаптувати рішення до конкретного закладу. Наявність підготовлених тренерів і управлінських команд дає педагогам можливість не залишатися з цими викликами наодинці: обговорювати їх, отримувати професійний супровід, обмінюватися досвідом і разом знаходити практичні рішення.

«Найцінніше — це досвід, який я здобула під час спілкування з учасницями та учасниками спільноти, у взаємодії з експертами світового класу, з педагогами, які торують шлях пілотування. Це дало мені можливість ще раз осмислити важливість реформи, сильні і слабкі сторони, попрацювати з проблемними моментами, подивитися на способи подолання бар’єрів у пілотних закладах і відчути силу та впевненість на цьому шляху», — поділилася думками Оксана Шуневич, доцентка кафедри методики викладання навчальних предметів Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидатка педагогічних наук.

Базове навчання дало основу для подальшої підготовки — у вересні – грудні 2026 року учасники проходитимуть галузеве навчання. Його розпочали понад 3700 учителів, 490 освітніх управлінців і 980 кандидатів у тренери. Вони працюватимуть із модельними навчальними програмами, змістом конкретних освітніх галузей, рішеннями для уроків, платформами та освітніми ресурсами.

Далі учасники й учасниці розроблятимуть практичні проєкти для своїх закладів. Це послідовна підготовка: від розуміння змін до конкретних рішень для ліцею та уроку. Відгуки учасниць показують, які питання базовий етап уже допоміг прояснити і які підходи вони планують використати в роботі.

Фото Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.