Професійна освіта в Україні вчить не лише «на слюсаря»: які перспективи мають випускники професійних коледжів
В Україні лише 15 % вступників та вступниць обирають професійну освіту. Водночас ринок праці вже зараз гостро потребує будівельників, електриків і слюсарів. Для порівняння — у Європі понад 50 % учнів й учениць після 9-го класу обирають професійну освіту. Головними аргументами для них є престижність робітничих професій, конкурентний заробіток і впевненість у стабільному працевлаштуванні.
Як змінюється професійна освіта в Україні, які перспективи працевлаштування пропонує, на які професії найбільший попит та що чекає на майбутніх вступників і вступниць професійних коледжів — у своїй колонці для «Вчися.Медіа» розповіла Ірина Шумік, генеральна директорка директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки України.
СУЧАСНА ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА В УКРАЇНІ: ЩО ЗМІНИЛОСЯ
В Україні тільки 15 % вступників та вступниць обирають навчання в системі професійної освіти. Якщо додати до цього показника ще й фахову передвищу освіту, отримаємо приблизно 35 % вступників/ць. Показник значно менший, ніж у європейських країнах, — і на це є вагомі історичні причини.
Уперше заклади професійної освіти почали втрачати популярність ще під час розпаду Радянського Союзу. До того часу вони були чи не єдиною можливістю для більшості населення отримати хоч і мінімальний, але стабільний дохід. Коли ж у людей з’явився вибір, часто він був не на користь професійних напрямів.
У перші роки незалежності галузь професійної освіти, як і промисловість загалом, почала занепадати. Фінансування скорочувалося, кваліфікованих кадрів ставало все менше, тому учні й учениці обирали профтехи переважно за залишковим принципом. Престиж освіти й перспективи подальшого працевлаштування поступово знижувалися.
Ірина Шумік
Сьогодні ринок праці має справді великий попит на професійну освіту — тому держава активно реформує її.
Ми підвищуємо якість навчання через оновлення навчальних програм і запуск короткострокових курсів, модернізуємо матеріально-технічну базу професійних коледжів, впроваджуємо дуальну освіту, за якою студенти/ки поєднують навчання та практику на підприємствах.
На майбутніх вступників/ць чекає період масштабних змін, які часто породжують питання. Спробуємо відповісти на п’ять найпоширеніших із них, щоб побачити: що саме чекає на майбутніх студентів/ок професійних коледжів.
ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА ПІСЛЯ 9-ГО КЛАСУ: ЯКІ ПЕРСПЕКТИВИ
Коледж замість університету — скільки триває навчання
Однією з головних переваг професійної освіти є орієнтація на швидке працевлаштування. На відміну від університетського навчання, де бакалаврат триває чотири роки, а за бажанням ще два роки магістратури, навчання в закладах професійної освіти займає від шести місяців до трьох років — залежно від обраної професії та попереднього рівня освіти (після 9-х або 11-х класів).
Головний акцент підготовки фахівців/чинь у професійних коледжах — практичні навички, які безпосередньо знадобляться в роботі. Завдяки цьому вже за кілька років після завершення школи студент/ка може здобути кваліфікацію та розпочати самостійну трудову діяльність.
Одна з ключових змін — більше практики на реальному обладнанні підприємств та практичні завдання в сучасних майстернях. Такий підхід допомагає швидко адаптуватися до професійного середовища та легше знайти перше робоче місце.
Також розроблено більш гнучкий механізм для вступу — не потрібно складати НМТ, достатньо співбесіди, середнього шкільного бала або творчого конкурсу. Це особливо актуально для тих дорослих, які вирішили здобути нову професію, а також для внутрішньопереміщених осіб та ветеранів. Усі вони можуть пройти короткострокове інтенсивне навчання і швидко знайти нову роботу.
Які професії найчастіше обирають вступники?
Цьогорічна вступна кампанія показала: серед молоді зростає інтерес до технічних професій — саме тих, що відповідають потребам сучасного ринку праці. Серед найпопулярніших напрямів можна виокремити такі:
- кухар / кондитер / офіціант;
- перукар / манікюрник / візажист;
- водій / тракторист-машиніст;
- слюсар;
- оператор з обробки інформації та програмного забезпечення;
- штукатур / лицювальник-плиточник / маляр;
- електромонтер із ремонту та обслуговування електроустаткування.
Також серед поширених освітніх виборів абітурієнтів — спеціальності кравця, закрійника, електрогазозварника та верстатника широкого профілю (уперше за останні роки!).
Щоб знати потреби роботодавців, Державна служба зайнятості підготувала перелік вакансій із найбільшим попитом на ринку праці 2025 року: підсобні працівники — 19,2 тис. вакансій; продавець продовольчих товарів — 19 тис. вакансій; водій автотранспортних засобів — 18 тис. вакансій.
Також у 2025 році актуальними залишалися посади електромеханіків та електромонтажників, сантехніків, операторів (машиністів) котелень та механіків.
Для багатьох вступників і вступниць це не перша освіта. Цього року маємо понад п’ять тисяч дорослих студентів/ок — ветеранів/ок, ВПО, людей старших за 45 років, які вже мають професію і хочуть змінити її або ж підвищити кваліфікацію. Така тенденція продиктована сучасними реаліями, коли країна потребує більше робітників, що займатимуться повоєнною відбудовою.
Будь-яка обрана професія — це інвестиція в стабільну й актуальну кар’єру. Сьогодні ринок праці динамічно змінюється, тож робота точно знайдеться всім.
До 2027 року попит на робітничі професії зросте на 40–60 %
Широкомасштабна війна загострила дефіцит фахівців і фахівчинь, особливо в робітничих професіях. Це дані з дослідження МОН і КШЕ.
Макропрогноз Мінекономіки на 2027 рік демонструє: необхідними в найближчі роки будуть будівельники, електрики, слюсарі та інші. Тож попит на робітничі професії сьогодні дуже високий, як і дефіцит кваліфікованих кадрів.
80 % випускників та випускниць професійних коледжів мають постійну роботу як основну зайнятість. Це прямий наслідок того, що держава намагається залучати роботодавців до процесу навчання. Так студенти/ки набувають досвіду на підприємствах, а після отримання диплома — легко входять у виробничий процес. Це основний принцип дуальної форми навчання. Саме такий підхід є одним із головних чинників популярності професійних коледжів у Європі.
Згідно з даними МОН за 2024 рік, серед випускників/ць, які навчалися за дуальними програмами освіти, рівень працевлаштування був вищим — 81,4 %, що демонструє ефективність дуальної освіти. Коли студент/ка набуває практичних навичок одразу на робочому місці — він / вона покращує свої позиції на ринку праці, адже відчуває специфіку й розуміє всі потреби майбутньої професії. Це значно підвищує шанси на швидке працевлаштування та стабільну кар’єру. Часто буває і так, що підприємство, де студент/ка навчався/лася, стає першим місцем роботи.
Нині є всі умови, щоб зробити професійну освіту реальним стартом для успішної кар’єри.
Скільки можна заробляти після закінчення коледжу у 2026 році?
На це питання може відповісти будь-хто, розглянувши актуальні робітничі вакансії у своєму регіоні.
- Навіть новачкам найпопулярніших професій, зокрема водіїв, пропонують заробітну плату від 25 до 30 тис. грн.
- Електромонтери після завершення навчання можуть розраховувати на стартовий рівень оплати праці в межах 22–28 тис. грн.
- Кухарі, кондитери та інші працівники сфери послуг — від 20 до 24 тис. грн.
Усе залежить від роботодавця, регіону, графіка, досвіду та багатьох інших чинників, що можуть змінюватися. Водночас є загальні тенденції, що прямо впливають на оплату праці:
- Високий попит на фахівців. Кваліфіковані кадри потрібні всім і завжди. Через широкомасштабне вторгнення вакансій на ринку значно більше, ніж працівників/ць, тож роботодавці пропонують кращі умови, а знайти потрібний варіант працевлаштування сьогодні значно легше, ніж зазвичай.
- Бізнес цінує випускників та випускниць професійної освіти. Сучасні навчальні програми дають змогу підготувати людей із досвідом практичної роботи або практичними навичками. Такі випускники одразу готові якісно виконувати свої обов’язки.
- Більший досвід — краща винагорода. Так працює стабільне кар’єрне зростання. З кожним роком людина набуває нових професійних навичок, тож її рівень доходу збільшується. Чимало випадків, коли робітники відкривають власний бізнес і починають працювати на себе.
Професійна освіта в Україні набирає популярності
Протягом 2025 року 80 488 вступників і вступниць подали заяви на здобуття професійної освіти. 77 320 з них навчаються зараз. Здебільшого це випускники/ці 9-х та 11-х класів. Також понад п’ять тисяч дорослих вступників і вступниць наважилися змінити професію. Для студентів/ок передбачено стипендію 1 250 гривень та безоплатне проживання в гуртожитку.
Професійна освіта в Україні стабільно рухається вперед і з кожним роком набуває нових перспектив. Як свідчення цього — підписана декларація з країнами ЄС щодо розвитку професійної освіти до 2030 року. Серед головних напрямів: збільшення інвестицій, міжнародні програми з обміну досвідом, розвиток дуальної освіти, підвищення кваліфікації викладачів/ок та доступність здобуття нових спеціальностей для дорослих і вразливих груп населення.
У 2025 році уряд виділив 525 млн гривень на модернізацію 89 майстерень та лабораторій для студентства. Україна створює всі умови для здобуття якісної професійної освіти. Сьогодні це вигідно всім: держава отримує кваліфіковані кадри, а випускники й випускниці — упевненість у майбутньому та стабільний дохід.
Країні потрібні не абстрактні дипломи, а конкретні фахівці та фахівчині. Саме тому професійна освіта сьогодні — це про економічну доцільність, швидкий старт і зрозумілу кар’єрну траєкторію. Держава інвестує в майстерні, бізнес — у студентство, а випускники/ці отримують роботу. Це проста формула, яка вже працює.
Фото Міністерства освіти і науки
Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах: