Наглядові ради, фінансова автономія й незалежне оцінювання: ключові зміни в професійній та фаховій передвищій освіті у 2025 році

У 2025 році професійна та фахова передвища освіта зазнали багатьох змін, зокрема щодо управління закладами, розпорядження коштами, співпраці з роботодавцями та оцінювання результатів навчання.

Для закладів профосвіти цього року з’явився новий закон, який узгоджує їхню  діяльність із європейськими стандартами, а також робить їх привабливішими для вступників/ць. Фахові коледжі долучаються до програм оновлення матеріальної бази, а ще планують перегляд профілів згідно з реформою старшої школи та мають пройти етап модернізації мережі.

Пропонуємо разом із «Вчися.Медіа» згадати ключові зміни в професійній та фаховій передвищій освіті за минулий рік.

У вересні 2025 року набрав чинності закон «Про професійну освіту», що має зробити її гнучкою та орієнтованою на потреби ринку праці. Заплановані нововведення втілюватимуть поступово до 2027 року.

Ключові напрями змін передбачають:

• новий порядок ліцензування, за яким заклади можуть отримувати ліцензію відразу на рівень профосвіти, а не на кожну професію;
• оновлення матеріально-технічної бази закладів професійної освіти. У 2025 році Уряд інвестував на ці потреби мільярд гривень, завдяки чому 100 профтехів оновили майстерні;
• осучаснення стандартів підготовки з акцентом на практичних навичках;

• запровадження фінансової автономії. Закон змінює формат роботи професійних коледжів, які мають працювати як некомерційні товариства. Це дасть змогу самостійно розпоряджатися власними надходженнями, відкривати рахунки в банках, укладати прямі контракти з викладачами/ками та визначати оплату праці та премії. Ця зміна стартує у форматі експерименту з 2026 року. Крім фінансової автономії в межах експериментального проєкту, МОН планує апробацію методики розрахунку вартості освітніх послуг;
• створення наглядових рад за участю роботодавців, яких долучатимуть до вибору керівника/ці, формування фінансових планів і навчальних програм (стартує у 2026 році);
• узгодження стандартів української професійної освіти з європейськими освітніми нормами;
• зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання для студентів/ок, які навчаються на бюджеті (із вересня 2027 року);
• визнання неформальної освіти (здобутий на курсах досвід можна підтвердити у кваліфікаційних центрах без додаткового навчання);
• зміну назв: професійно-технічну освіту перейменовують на професійну,  кваліфікованих робітників — на спеціалістів, а учнівство — на студентство;
• уніфікацію типів закладів під єдиною назвою — професійний коледж. Зміна статусу не вплине на освітній процес, натомість дасть додаткові можливості у фінансуванні, міжнародній співпраці та розширенні освітніх програм.

Читайте також:

Цього року заклади профосвіти розпочали оновлення айдентики, а також одержали від держави кошти на осучаснення майстерень. 

Нова модель оцінювання, запропонована в законі, передбачає розподіл функцій: одні навчають, а інші оцінюють. Автономні кваліфікаційні центри можуть створювати як заклади освіти, так і роботодавці, але ключова вимога — відсутність конфлікту інтересів: якщо студент/ка здобуває освіту в одному закладі, то оцінювати його чи її має інший центр. 

Студенти й студентки в межах нового закону можуть обирати між двома основними освітніми маршрутами: пройти повний цикл освіти або ж коротку програму, з якою можна освоїти професійну кваліфікацію за три-дев’ять місяців замість двох-трьох років. Зокрема, збільшиться кількість короткострокових програм, адаптованих до конкретних запитів на ринку праці.

Зникає трирічне обмеження: нову професійну кваліфікацію тепер можна здобути відразу після попереднього навчання. Ця норма стосується ветеранів/ок, членів їхніх сімей, ВПО, людей з інвалідністю та членів родин загиблих військовослужбовців/иць. Заклади зможуть набирати на навчання ветеранів/ок і дорослих студентів не лише з 1 вересня, а протягом року.

Також у 2025 році МОН розробило нову систему LMS (цифровий майданчик, де викладачі можуть розміщувати курси, а студенти — їх проходити) для закладів професійної освіти. Наразі її тестують 150 професійних коледжів. Пілот дасть змогу зібрати відгуки учасників/ць навчального процесу, удосконалити систему та запустити її на національному рівні.

У 2025 році Міністерство освіти і науки затвердило нові стандарти для десяти спеціальностей:

• слюсар зі складання металевих конструкцій;
• оператор оперативно-рятувальної служби цивільного захисту;
• слюсар-сантехнік;
• електрозварник ручного зварювання;
• манікюрник;
• варник харчової сировини та продуктів;
• палітурник;
• кухар закладу освіти;
• фрезерувальник;
• машиніст крана.

Також МОН підготувало 45 проєктів нових освітніх програм професійної освіти. Ознайомитися з документами за кожною спеціалізацією можна за посиланням.

Читайте також

Нові норми, згідно із запровадженим Переліком галузей знань і спеціальностей для вищої та фахової передвищої освіти, торкнулися:

• студентів/ок, які вступили у 2025 році;
• тих, які продовжать навчання в майбутньому;
• закладів освіти, яким треба узгодити свої програми з новим Переліком.

Студенти та студентки, які вже здобували кваліфікацію станом на вересень 2025 року, навчаються без оновлень у програмах.

Перелік закріплює нове маркування спеціальностей: замість цифрових кодів буде буквена система (А-К). Також із 2025 року заклади не набиратимуть студентів/ок на освітні програми для здобуття рівня фахового молодшого бакалавра з низки спеціальностей, зокрема філології, права, психології, економіки — вони будуть доступні відтепер лише в університетах на рівнях бакалавра та магістра. 

У 2025 році Кабінет Міністрів оновив структуру Національної рамки кваліфікацій (НРК), щоб узгодити українську систему з європейською та упорядкувати рівні НРК. Зокрема, рамку доповнили новими термінами («кваліфікація», «часткова професійна кваліфікація»), виключили з НРК науковий рівень, уточнили терміни «національна рамка кваліфікацій» і «професійна кваліфікація».

Читайте також:

Кабмін ухвалив Порядок визнання результатів навчання професійної, фахової передвищої та вищої освіти, здобутих на тимчасово окупованих територіях. 

Процедуру визнання проводитиме спеціальна комісія, яка зможе за результатами перевірки:

• рекомендувати вступнику/ці скорочену програму навчання;
• присвоїти кваліфікацію чи ступінь;
• надати скерування на вступ.

Перше проходження такої процедури безплатне й можливе лише за однією освітньою програмою.

У липні 2025 року Уряд затвердив новий перелік платних послуг, які можуть надавати заклади освіти, зокрема фахові коледжі та профтехи. Ідеться про додаткові види діяльності, яких немає в освітніх програмах, наприклад:

• підготовка до вступу до ЗВО;
• викладання окремих дисциплін понад обсяги, встановлені навчальним планом;
• розробка електронних навчальних матеріалів, курсів та проведення експертизи навчально-методичних матеріалів.

Також заклади можуть надавати послуги з друку, поліграфії, верстки, реклами, проводити концертні заходи або здавати в оренду приміщення, які тимчасово не використовують.

Фахові коледжі готуються до реформи профільної освіти, яка стартує з 2027 року. Зокрема, закладам до цього часу треба визначити профілі та розробити до кожного з них модельні навчальні програми. Також коледжі мають розподілити навчальне навантаження студентів/ок між освітніми галузями в типових навчальних планах за обраними профілями й визначити навантаження педагогічних працівників/ць. визначити 

У процесі також масштабне оновлення стандартів фахової передвищої освіти, до якого залучили роботодавців. Зокрема, за даними МОН, зміниться стандарт фахової передвищої освіти за спеціальністю «Медсестринство», що дасть змогу навчати бойових медиків/инь.

Також у 2025 році до фахових коледжів з’явилися нові вимоги для практичної підготовки студентів/ок. Для гармонізації ринків праці та освітніх послуг МОН просить заклади розвивати державно-приватне партнерство, зокрема:

• організовувати виробничу практику на базі підприємств / установ / організацій із подальшим працевлаштуванням випускників/ць;
• запроваджувати дуальну форму здобуття освіти.

Кабмін оновив перелік посад педагогічних і науково-педагогічних працівників/ць. У фахових коледжах має з’явитися голова циклової комісії, який / яка організовує освітній процес, стежить за виконанням навчальних планів і програм, а також контролює якість викладання та методичну роботу викладачів/ок.

Відповідно до закону «Про фахову передвищу освіту», голову призначає керівник закладу за погодженням із колегіальним органом, а щоб обійняти посаду, кандидат/ка повинен/на мати магістерський ступінь і не менше ніж п’ять років педагогічного або наукового стажу.

Міністерство освіти і науки України у 2024 році відновило формульний принцип у розподілі бюджетного фінансування між закладами вищої освіти — цю саму формулу невдовзі планують застосовувати до фахових коледжів.

Нагадаємо, що зараз формульний розподіл для ЗВО враховує контингент студентів/ок, наукову практику, міжнародні партнерства, працевлаштування та регіональний коефіцієнт.

Із січня 2026 року заробітні плати викладачів/ок фахових коледжів зростуть на 40 %. Це підвищення складатиметься з двох частин: загального зростання на 30 %, яке передбачене для всіх педагогічних і науково-педагогічних працівників/ць, та додаткової надбавки у 10 %, яку зберегли для викладачів/ок фахових коледжів. 

Надбавки за престижність у розмірі 5–30 % у 2026 році передбачені для завідувачів/ок лабораторій, майстрів/инь виробничого навчання у фахових та професійних коледжах, а також для практичних психологів/инь і методистів/ок — відповідно до їхнього навантаження чи посадового окладу.

Дякуємо всім, хто продовжує вчити, навчатися, підтримувати українську освіту й робити навчання можливим навіть в умовах війни!

Фото МОН, Canva