Що чекає на фахові коледжі та профтехи з 1 вересня 2025 року: головні зміни й плани

Із початком 2025–2026 навчального року в системі фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти відбудеться низка змін. Ідеться про оновлені стандарти підготовки, акцент на практичних навичках, тіснішу співпрацю з роботодавцями та інтеграцію до європейських освітніх норм. Відповідні нововведення торкнуться студентів/ок, викладачів/ок і керівництва закладів уже з 1 вересня.

«Вчися.Медіа» зібрало ключові нововведення, які визначатимуть роботу фахових коледжів і профтехів у найближчому навчальному році 👇

У Міністерстві освіти і науки наголошують, що у 2025–2026 навчальному році для всіх закладів освіти, зокрема профтехів та фахових коледжів, пріоритетним залишається очний формат роботи, але тільки за наявності укриття, яке відповідає всім нормам безпеки.

Якщо місць у сховищі не вистачає для всіх учасників/ць освітнього процесу, заклади можуть організувати позмінний режим занять «на підставі розподілу навчального часу в межах: 

• годин (змін) упродовж дня;
• годин (змін) і днів упродовж тижня;
• годин (змін), днів та тижнів упродовж місяця або семестру тощо». 

Крім того, фахові коледжі та профтехи можуть запровадити змішане чи дистанційне навчання. Рішення про це заклади освіти погоджують з обласними військовими адміністраціями залежно від безпекової ситуації в регіоні. 

«В умовах воєнного стану пріоритетом для всіх є створення максимально можливих безпекових умов для кожного учасника освітнього процесу», — наголошують у МОН. 

Для заощадження енергоресурсів фаховим коледжам також рекомендують запроваджувати гнучкий графік навчання, а саме: 

• використовувати в теплий період року суботні дні як робочі; 
• продовжувати навчальний рік до кінця липня (крім випускних курсів).

Крім того, у МОН закликають активніше використовувати платформи «Професійна освіта онлайн» та «Медіатека НМЦ ВФПО», де вже доступні цифрові курси, адаптовані під навчальні програми. Вони можуть бути корисним доповненням до традиційного навчання.

У разі неможливості організувати освітній процес у зв’язку з воєнними діями на території, де розташований профтех, а також для забезпечення права на освіту студентів/ок з-поміж внутрішньо переміщених осіб продовжують діяти додаткові механізми підтримки: 

• можливість переходу до інших закладів професійної (професійно-технічної) освіти в межах внутрішньої академічної мобільності (наказ МОН № 273); 
• академічні відпустки та переривання навчання за спрощеною процедурою, регламентованою наказом МОН № 394.

Із нового навчального року всі студенти та студентки, які вступили на базі 9-го класу й здобувають у профтесі чи фаховому коледжі повну загальну середню освіту (на рівні 10–11-х класів), вивчатимуть «Захист України» по 2 години на тиждень. Раніше навантаження могло бути в межах діапазону 1,5–2 години, але до Типової освітньої програми ЗЗСО внесли відповідні зміни. Про це також ідеться в листах МОН про організацію освітнього процесу в закладах професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти у 2025–2026 навчальному році.

«Додаткові години дають змогу повноцінно втілити оновлену концепцію навчання, у межах якої старшокласники та старшокласниці опановують сучасні компетентності з безпеки й оборони. Замість лекцій учні та учениці набувають практичних навичок у форматі тренінгів, які проводять у мережі регіональних навчальних центрів», — пояснюють у МОН. Тож тепер закладам необхідно внести зміни до робочих навчальних планів для перших — третіх курсів та зробити перерозподіл годин інваріантної частини.

Крім того, 1 вересня 2025 року в закладах вищої та фахової передвищої освіти мала б стартувати базова загальновійськова підготовка студентів/ок (для тих, хто вступив на базі повної загальної середньої освіти). Вона передбачає, що теоретична частина обов’язкова як для жінок, так і для чоловіків, а практична — лише для чоловіків (для жінок — за бажанням). Із 300 годин БЗВП 210 мали б проходити на полігонах.

Утім, нині Верховна Рада розглядає законопроєкт № 13347, який пропонує замість БЗВП запровадити в усі освітні програми фахової передвищої та вищої освіти обов’язкову дисципліну «Основи національного спротиву», у фокусі якої має бути національно-патріотичне виховання.

Читайте також:

Базова загальновійськова підготовка для студентів: що змінюється і які є виклики

Наразі відомо, що ЗВО з 1 вересня 2025 року мають упроваджувати БЗВП за тією програмою, яка передбачає, що:

• 210 із 300 годин — це навчання на полігонах;
• теорія обов’язкова для всіх, а практика — лише для чоловіків.

У фаховій передвищій освіті військова підготовка для студентів/ок, які вступили на базі повної загальної середньої освіти, з’явиться після ухвалення згаданого законопроєкту. Станом на 10 вересня 2025 року Верховна Рада його не розглядала. У МОН також додали, що відповідний документ передбачає трансформацію дисципліни «Теоретична підготовка базової загальновійськової підготовки» на «Основи національного спротиву» з 1 вересня 2026 року.

У 2024–2025 роках МОН затвердило низку нових стандартів професійної підготовки для найбільш потрібних на ринку праці спеціальностей: 

• електрозварників,
• слюсарів,
• машиністів,
• фрезерувальників та інших. 

Ознайомитися із цими документами можна за посиланням. 

Із 1 вересня 2025 року профтехи мають працювати вже за оновленими програмами, тому керівникам/цям закладів освіти необхідно внести зміни до робочих навчальних планів, переглянути програми виробничого навчання та за потреби узгодити зміст практики з роботодавцями.

В Україні набув чинності оновлений Перелік галузей знань і спеціальностей для вищої та фахової передвищої освіти. Зокрема, тепер замість старих числових кодів спеціальності мають буквене маркування (A–K), тож фаховим коледжам доведеться узгодити свої освітні програми з новим переліком.

Нові правила зачіпають вступників/ць 2025 року, а також студентів/ок, які плануватимуть поновити навчання в майбутньому. У їхніх дипломах і документах про освіту з’являться оновлені назви спеціальностей. Водночас студенти/ки, які вже навчаються, далі здобуватимуть освіту за обраними галузями знань і спеціальностями без оновлень у програмах.

Крім того, згідно з документом, із цього навчального року більше не здійснюватимуть набір на освітні програми для здобуття рівня фахового молодшого бакалавра за деякими спеціальностями. Зокрема право, психологія, економіка чи філологія тепер доступні лише на рівнях бакалавра чи магістра в університетах.

Докладніше про те, що відбувається з фаховою передвищою освітою та які проблеми потребують негайного розв’язання, читайте за посиланням.

Кабмін також оновив структуру Національної рамки кваліфікацій (НРК) — ключового інструменту для забезпечення взаємозв’язку між рівнями освіти та кваліфікаціями.

Постанову про оновлення НРК розробили, щоб:

• гармонізувати національне законодавство з європейським та забезпечити міжнародне визнання НРК і вітчизняних кваліфікацій;
• узгодити термінологію НРК із термінами загальноєвропейських рамок кваліфікацій;
• упорядкувати рівні НРК.

Зокрема, НРК доповнили термінами «кваліфікація», «часткова професійна кваліфікація», виключили з НРК науковий рівень, уточнили терміни «національна рамка кваліфікацій», «професійна кваліфікація».

Для проведення практичної частини (виробничого навчання та виробничої практики) профтехам рекомендують використовувати навчальні майстерні, лабораторії, полігони свого закладу та/або — за потреби — іншого закладу професійної (професійно-технічної) освіти, а також місця, відведені для проходження практики на підприємствах. 

Водночас у новому навчальному році передбачені додаткові можливості: 

• дистанційне відпрацювання практики для окремих професій; 
• зарахування неформального навчання, якщо студент/ка під час навчання вже офіційно працює за фахом (в Україні чи за кордоном). Підприємство може підтвердити це довідкою — і практика буде зарахована. 

Також для гармонізації ринку праці та ринку освітніх послуг, підвищення ефективності роботи МОН просить фахові коледжі здійснювати заходи щодо розвитку державно-приватного партнерства, зокрема: 

• організації виробничої практики на базі підприємств / установ / організацій із подальшим працевлаштуванням випускників/ць;
•  впровадження дуальної форми здобуття освіти.

Як нагадали в МОН, профтехи мають право проводити Державну кваліфікаційну атестацію з використанням дистанційних технологій.

Це особливо важливо для студентів/ок у регіонах, де навчання у звичайному форматі ускладнене через бойові дії.

Таку можливість заклади освіти мають передбачити у внутрішніх положеннях.

Кабмін оновив перелік посад педагогічних і науково-педагогічних працівників/ць (про це йдеться в Постанові № 143 від 11 лютого 2025 року). Згідно з документом, у фахових коледжах має з’явитися посада голови циклової комісії. 

Утім, як додає Володимир Зелений, координатор сектору фахової передвищої освіти Науково-методичної ради МОН, запровадження цієї посади мало відбутися ще з 1 січня 2022 року. Водночас, за його словами, досі немає розуміння, як її запроваджувати до Типових штатних нормативів, штатних розписів фахових коледжів, як відбуватиметься фінансування нової посади з 1 січня 2026 року тощо.

Нагадаємо, згідно із Законом № 2745-VIII «Про фахову передвищу освіту», голову циклової комісії призначає керівник/ця закладу фахової передвищої освіти за погодженням із колегіальним органом управління закладу з-поміж педагогічних (науково-педагогічних) працівників, які мають ступінь магістра і стаж педагогічної та/або науково-педагогічної роботи не менш як п’ять років. Голова циклової комісії забезпечує організацію освітнього процесу, виконання навчальних планів і програм навчальних дисциплін, здійснює контроль за якістю викладання навчальних дисциплін, навчально-методичною діяльністю викладачів/ок циклової комісії.

Крім того, в оновленому переліку з’явилися посади асистента викладача та асистента майстра виробничого навчання. У документі також уточнили, яким науково-педагогічним працівникам/цям надають відпустку обсягом 56 календарних днів. Докладніша інформація доступна за лінком.

«Водночас чимало запитань у спільноти виникало щодо тривалості відпустки завідувача відділення та методиста. Було б добре отримати щодо цього фахове роз’яснення», — додає Володимир Зелений.

Адже, згідно з тією ж Постановою № 143, завідувач/ка навчально-методичного (навчального, методичного) відділу (відділення, лабораторії, кабінету, частини) з основного виду діяльності та його / її заступник/ця мають відпустку 42 дні, а не 56. Те саме стосується й завідувача/ки навчально-виробничої (навчальної) майстерні, навчально-практичного центру чи виробничої (навчальної, навчально-виробничої) практики.

У липні 2025 року уряд затвердив новий перелік платних послуг, які можуть надавати заклади освіти, зокрема фахові коледжі та профтехи. Звертаємо увагу читачів і читачок, що оплата можлива лише за те, що виходить за межі державного чи комунального навчального плану. У переліку платних послуг, який набув чинності з 1 вересня, є такі позиції:

• підготовка до вступу до закладів вищої освіти та до зовнішнього незалежного оцінювання (зараз — НМТ);
• викладання студентам/кам фахових коледжів окремих дисциплін (освітніх компонентів) понад обсяги, встановлені навчальним планом відповідної освітньої програми, або для складання академічної різниці, що виникла внаслідок розбіжностей навчальних планів під час переведення або поновлення;
• розроблення, впровадження та супроводження електронних навчальних матеріалів, курсів дистанційного навчання;
• надання послуг із проведення експертизи засобів навчання, зокрема навчальних та навчально-методичних видань;
• організація, проведення концертно-видовищних заходів;
• надання поліграфічних послуг, послуг комп’ютерного набору, верстання текстів, рекламних послуг;
• друкування, копіювання, сканування, ламінування, запис інформації на носії та багато іншого.

Повний список видів послуг, які може надавати заклад освіти, доступний за посиланням. 

«Цей перелік доволі широкий, адже заклади та установи освіти можуть надавати як платні послуги у сфері освітньої діяльності, так і послуги в інших сферах: наукової та науково-технічної діяльності, міжнародного співробітництва, охорони здоров’я, відпочинку, дозвілля, оздоровлення, туризму, фізичної культури та спорту, побутових, житлово-комунальних та інших послуг», — розповідає освітня омбудсменка Надія Лещик. 

Також відповідно до Переліку заклад освіти може надавати в оренду будівлі, споруди, окремі тимчасово вільні приміщення й площі, інше рухоме та нерухоме майно або обладнання, яке тимчасово не використовують в освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, якщо це не погіршує соціально-побутових умов учнівства чи працівників/ць закладу. 

У документі чітко прописано, що надання додаткових послуг має бути добровільне й оформлене через офіційний договір.

Із 1 вересня 2025 року в Україні збільшиться розмір академічних стипендій Президента України. Про це йдеться у змінах до постанови Кабміну № 1047. Про умови одержання такої стипендії можна дізнатися за лінком.

Нові суми будуть такими:

• студенти/ки професійно-технічних закладів одержуватимуть 6320 гривень;
• студенти/ки коледжів і технікумів — 7600 гривень. 

Докладніше читайте за посиланням:

З вересня в Україні зростуть президентські стипендії: кому і скільки платитимуть

Кандидатів/ок на одержання такої стипендії висувають учені (педагогічні) ради закладів освіти.

Кабмін ухвалив Порядок визнання результатів навчання, здобутих на тимчасово окупованих територіях. Нові правила стосуються професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти. Повний текст документа доступний за посиланням.

Процедуру визнання освіти, здобутої на ТОТ, проводитиме спеціальна комісія — очно або дистанційно (із підтвердженням особи через електронну ідентифікацію). Можливі результати процедури такі:

• скорочення тривалості навчання;
• присвоєння кваліфікації чи ступеня;
• рекомендація для вступу.

Процедура передбачатиме:

• подання заяви, освітньої декларації та супровідних документів до обраного закладу освіти;
• установчу співбесіду між вступником / вступницею і комісією закладу;
• рішення комісії про можливість проведення оцінювання;
• процедуру оцінювання у визначених формах (іспити, тести, інші форми);
• протокол із рекомендаціями, який оформлює комісія за підсумками оцінювання.
• наказ керівника/ці закладу освіти про визнання результатів на основі висновків комісії. 

«Затвердження Порядку — це можливість для людей з ТОТ не просто підтвердити свої результати навчання, а повернутися в український простір і стати активними учасниками відновлення та розвитку країни», — наголошує Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. 

Перше проходження процедури безплатне й можливе лише за однією освітньою програмою.

Абітурієнти/ки з тимчасово окупованих територій, із зон бойових дій або ті, хто виїхав звідти після 1 січня 2025 року, можуть вступити до закладів фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти в Україні за спрощеною процедурою. Зокрема, через освітні центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна», які працюватимуть до 30 вересня 2025 року. Перелік освітніх центрів доступний за посиланням.

Подати документи для вступу можна як особисто, так і дистанційно, якщо вступник/ця перебуває на ТОТ чи не має змоги прибути до закладу фізично. Абітурієнт/ка має скласти вступне випробування (залежно від обраної спеціальності) у форматі:

• індивідуальної усної співбесіди
• або творчого конкурсу. 

Якщо з об’єктивних причин абітурієнт/ка не може бути присутній/я очно, випробування можуть провести дистанційно за умови відеофіксації (відео ніде не публікуватимуть).

Докладніше читайте за лінками:

Як вступити до українських закладів фахової передвищої освіти з ТОТ: покрокова інструкція Вступ до профтеху для абітурієнтів із ТОТ: ділимося покроковою інструкцією

21 серпня Верховна Рада ухвалила в другому читанні Закон «Про професійну освіту», який має суттєво змінити модель управління та функціонування всієї сфери. Закон набирає чинності з наступного дня після того, як опублікований. МОН та інші органи влади починають виконання норм, що не потребують додаткових підзаконних актів. Утім, зміни не відбудуться одразу. 

У перший рік (2025–2026), як пояснює заступник міністра освіти і науки Дмитро Завгородній, триватиме підготовка та ухвалення необхідних підзаконних актів: постанов КМУ, наказів МОН, методичних документів.

Докладніше читайте тут:

Не ПТУ, а професійні коледжі. Які зміни принесе новий Закон «Про професійну освіту»? Професійна освіта в Україні: заступник міністра розповів, що чекає на профтехи в найближчому майбутньому

Через рік після оприлюднення Закону (у 2026 році):

• набуде чинності спрощена система ліцензування (стаття 47);
• формуватимуть наглядові та регіональні ради з питань розвитку професійної освіти;
• запровадять новий конкурс для обрання керівника/ці закладу освіти за участі наглядових рад.

Через два-три роки:

• частина закладів перейде в статус комунальних некомерційних товариств;
• запровадять зовнішнє оцінювання результатів навчання у кваліфікаційних центрах;
• почнеться робота перших оновлених освітніх програм, розроблених за участі бізнесу тощо. 

І лише через три-п’ять років відбудеться повна інтеграція нової моделі управління, фінансування та забезпечення якості освіти.

Кабмін розпочав реалізацію нової політики у сфері професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, яка передбачає підвищення автономії закладів, оновлення матеріально-технічної бази та залучення бізнесу до формування освітніх програм. Відповідні ініціативи закладені в «Програмі дій уряду».

Згідно з планом, до кінця 2025 року мають:

• затвердити порядок формування та типове положення про наглядові ради в профтехах;
• розробити та подати на розгляд Кабміну проєкт постанови про реорганізацію комунальних закладів у комунальні некомерційні товариства та закупівлю освітніх послуг на умовах регіонального замовлення;
• провести закупівлю сучасного обладнання та ремонт у 89 майстернях і лабораторіях, які будуть адаптовані, зокрема, для студентів/ок з особливими освітніми потребами.

У 2026 році модернізація триватиме:

• новим обладнанням забезпечать ще 100 профтехів;
• понад 300 фахових коледжів отримають сучасну комп’ютерну та мультимедійну техніку;
• створять центр розвитку професійної освіти;
• оновлять щонайменше 40 стандартів підготовки із залученням роботодавців;
• спростять процедури ліцензування відповідно до вимог нового закону про професійну освіту.

Крім того, має відбутися розробка та затвердження типових договорів про співпрацю у сфері професійної освіти, що посилить взаємодію між закладами освіти та бізнесом.

Фото з фейсбук-сторінок Дмитра Завгороднього та Володимира Зеленого, МОН, Freepik, «Дзеркала тижня», Житомирської міської ради