Шкіл більше немає? Які типи закладів загальної середньої освіти насправді функціонують в Україні

Слово «школа» в Україні знає кожен і кожна. Ним звично називають будь-який заклад, де навчаються діти, незалежно від віку учнівства, освітнього профілю чи офіційного статусу. «Піти до школи», «закінчити школу», «шкільні роки» — ці вислови настільки вкорінені в повсякденній мові, що не викликають жодних запитань. Однак у правовому полі сучасної української освіти звичайної «школи» як окремого типу закладу вже не існує.

«Вчися.Медіа» проаналізувало чинне законодавство й розібралося:

• які типи ЗЗСО реально функціонують в Україні;
• як між собою пов’язані початкова школа, гімназія та ліцей;
• чому «школи» формально зникли з документів, але залишилися в щоденному вжитку;
• які спеціальні заклади й форми власності передбачає сучасна освітня система.

Згідно з даними Інституту освітньої аналітики, на кінець 2024–2025 навчального року в Україні функціонував 12 291 заклад загальної середньої освіти (ЗЗСО). Загалом їх відвідували 3 743 887 школярів і школярок, яких навчали 380 877 учителів та вчительок.

Структуру середньої освіти в Україні закріплює Закон «Про повну загальну середню освіту». Він визначає три рівні (ступені):

1. початкова освіта;
2. базова середня освіта;
3. профільна середня освіта.

Кожному з цих рівнів відповідає окремий тип закладу. Такий підхід також суголосний логіці «Нової української школи» (НУШ) і світовим освітнім практикам: діти різного віку потребують різних освітніх середовищ, педагогічних методик та організаційних моделей.

Початкова школа — це заклад загальної середньої освіти, який забезпечує здобуття початкової освіти (I ступінь). У ній навчаються учні й учениці 1–4-х класів. Саме на цьому етапі в дітей формуються:

• базова грамотність (читання, письмо, математичні навички);
• навчальна мотивація;
• соціальні навички;
• уміння працювати в колективі;
• емоційний інтелект;
• навички саморегуляції та самоорганізації.

Організаційно початкова школа може:

• функціонувати як окремий заклад освіти. Зараз такі заклади найчастіше є в невеликих селах (на червень 2025 року окремих початкових шкіл в Україні було 417);
• бути структурним підрозділом гімназії (2 537 закладів станом на 2025 рік);
• входити до складу ліцею як його початковий рівень (5 329 закладів).

Нагадаємо, що з 1 вересня 2025 року коштом освітньої субвенції в Україні не фінансують шкіл, у яких менше ніж 45 учнів / учениць. Утім, це рішення не стосується початкових шкіл, які є окремими юридичними особами, а також спеціальних шкіл (про них розповімо нижче).

Читайте також:

До реформи НУШ гімназіями в Україні називали ЗЗСО з поглибленим вивченням окремих предметів або певним академічним спрямуванням (гуманітарним, математичним, іноземних мов тощо).

Нині гімназія — це звичайний ЗЗСО, що забезпечує здобуття базової середньої освіти (II ступінь). Тут навчаються учні й учениці 5–9-х класів. Гімназія є перехідною ланкою між початковою та профільною освітою і має готувати дітей до усвідомленого вибору освітнього маршруту після 9-го класу. Вона може:

• бути самостійною юридичною особою;
• входити до складу ліцею як структурний підрозділ (переважно йдеться про мистецькі, спортивні, наукові ліцеї);
• поєднуватися з початковою школою в межах одного закладу (2 537 закладів у 2025 році).

До впровадження НУШ поняття «ліцей» в Україні використовували для позначення ЗЗСО з поглибленим або профільним навчанням, які виконували роль завершальної та найбільш академічно орієнтованої ланки шкільної освіти. Такі заклади, як правило, охоплювали старші класи й були спрямовані на системну підготовку учнівства до подальшого навчання в університетах. 

Ліцеї вирізнялися чітко визначеною освітньою спеціалізацією: науковою, технологічною, військовою, мистецькою, спортивною чи іншою. Їх важливою ознакою була селективність: у багатьох випадках вступ до таких закладів відбувався на конкурсній основі (через співбесіди, вступні випробування або врахування результатів навчання). Це формувало репутацію ліцею як престижного освітнього середовища для вмотивованих, найздібніших дітей.

Сьогодні ліцей — це ЗЗСО, який забезпечує здобуття профільної середньої освіти (III ступінь), у якому навчаються учні й учениці 10–11-х (12-х) класів. Водночас зараз це не школа для «найрозумніших» чи обраних. До ліцею може вступити будь-яка дитина після закінчення 9-го класу, яка хоче продовжити навчання у 10–12-х класах. Мета ліцею — не добір найкращих учнів / учениць, а надання змоги здобути профільну середню освіту відповідно до інтересів і планів дитини. А головна особливість полягає в тому, що учні й учениці можуть обрати бажаний напрям навчання: гуманітарний, природничий, технологічний чи інший (в одному ліцеї має бути мінімум три різні профілі).

Читайте також:

На думку освітніх експертів, найефективнішою моделлю є відокремлений ліцей, який функціонує виключно як заклад профільної середньої освіти. Утім, нормативна база дозволяє існування й інших моделей:

1. ліцей + гімназія + початкова школа (тип, який домінує: 5 329 закладів станом на 2025 рік);
2. ліцей + гімназія.

Структура «ліцей + гімназія + початкова школа» поширена як у містах, так і в селищних та сільських громадах. Водночас, на думку експертів, цей підхід часто є «способом консервування старої неефективної системи функціонування загальної середньої освіти, де всі три ланки поєднані в одному закладі».

При цьому ліцеї зі складною структурою можуть бути виправданими в окремих випадках, зокрема для опорних шкіл, які є єдиними закладами освіти в громаді.

(Опорний заклад освіти — це ЗЗСО, що має у своєму складі філії та / або здійснює підвезення учнів / учениць, учителів/ок (за потреби), а також забезпечений кваліфікованими педагогами/инями, має сучасну матеріально-технічну й навчально-методичну базу, безпечне освітнє середовище та спроможний забезпечувати здобуття на належному рівні початкової, базової та / або профільної середньої освіти на рівні державних стандартів — ред.)

Крім того, 89 закладів із загальної кількості ліцеїв у 2025 році мали певне тематичне спрямування (тут переважно йдеться про структуру «ліцей + гімназія»). Наприклад:

• 25 ліцеїв були науковими;
• 23 — спортивними;
• 5 — військовими.

Переважно такі заклади й нині передбачають зарахування на основі конкурсного добору.

Водночас реформа профільної середньої освіти передбачає, що:

• ліцеї, де діти вчаться з 1-го до 12-го класу, будуть радше винятками, ніж правилом (наприклад, у гірських чи сільських громадах, де неможливо організувати підвезення до відокремленого ліцею тощо);
• усі інші ліцеї будуть структурно відокремлені від початкової та середньої школи.

Наразі громади визначаються зі статусами закладів: котрі з них будуть початковими школами, а котрі — гімназіями та ліцеями. До 2027 року нова мережа має бути повністю сформована, бо у 2027–2028 навчальному році 9-ті класи, які навчаються за програмами НУШ, мають перейти в 10-ті класи старшої школи з вибором профілів та курсів. Або ж піти іншим шляхом — здобувати освіту та професію в професійних або фахових коледжах.

Читайте також:

Варто додати, що в складі ЗЗСО також можуть функціонувати внутрішні структурні підрозділи:

• дитячий садок (у структурі початкової школи або гімназії);
• позашкільний підрозділ;
• пансіон — передбачає проживання дітей у закладі (у складі ліцеїв, спеціальних ЗЗСО та закладів спеціалізованої освіти);
• інші внутрішні структурні підрозділи.

Окрім базових типів, початкової школи, гімназії та ліцею, законодавство України офіційно передбачає функціонування окремих спеціальних закладів:

• спеціальних шкіл;
• навчально-реабілітаційних центрів (НРЦ).

У них фахівці/чині працюють з учнями та ученицями, які мають особливі освітні потреби (ООП) або складні життєві обставини.

Читайте також:

Спеціальна школа — це ЗЗСО, призначений для дітей з ООП, що зумовлені порушеннями інтелектуального, фізичного, психічного або сенсорного розвитку.

Що це означає?

• Такі школи працюють за спеціально адаптованими програмами, які враховують стан здоров’я та рівень розвитку дітей;
• вони надають корекційно-розвиткові послуги, передбачають меншу наповненість класів / груп і залучають фахівців/чинь (логопедів, дефектологів, психологів тощо) для підтримки індивідуальних потреб учнівства;
• часто надають реабілітаційні послуги.

Навчально-реабілітаційний центр (НРЦ) — це комплексний ЗЗСО, у якому відбувається освітній процес і професійна реабілітація дітей зі складними порушеннями розвитку. Часто там навчаються діти з порушеннями зору та / або слуху

Основні цілі НРЦ:

• не лише навчання за загальноосвітньою програмою, а й формування життєвих навичок;
•  розвиток соціальної адаптації та самостійності;
• підтримка фізичних і комунікативних навичок;
• допомога в процесі інтеграції дитини в суспільне життя.

Крім того, спеціальні ЗЗСО можуть надавати реабілітаційні послуги дорослим особам з порушеннями зору та/або слуху, зокрема військовослужбовцям/ицям і ветеранам/кам.

В Україні також функціонують школи соціальної реабілітації — спеціалізовані ЗЗСО, призначені для дітей, які опинилися у важких соціальних обставинах або мають проблеми з поведінкою і яким потрібні спеціальні умови виховання та навчання, відповідно до рішення суду або органів опіки.

Завдання таких шкіл:

• забезпечення безперервності освіти;
• корекція поведінкових та соціальних порушень дітей;
• формування навичок соціальної адаптації;
• забезпечення психологічної та соціальної підтримки.

Попри надзвичайно поширене вживання, слово «школа» не відповідає офіційно визначеним типам звичайних закладів загальної середньої освіти в чинному законодавстві України.

Термін «школа» десятиліттями використовували як універсальну назву закладу, де діти навчаються з 1-го до 11-го класу. Саме так були вибудувані совєтська та постсовєтська моделі загальної середньої освіти: єдиний заклад охоплював усі три рівні навчання.

Однак із запровадженням нової освітньої політики та ухваленням оновлених законів «Про освіту» і «Про повну загальну середню освіту» держава перейшла до принципово іншої логіки. В її основі — чітке розмежування рівнів освіти та створення для кожного з них окремого типу закладу.

Як наслідок, в офіційних документах понять просто «школа» та «загальноосвітня школа» як самостійний тип закладу більше не використовують. Утім, у повсякденному мовленні чи, наприклад, у медіа цей термін досі популярний:

• по-перше, термін «школа» зрозумілий, звичний та універсальний. Він не потребує додаткових пояснень й асоціюється з базовим уявленням про освіту;
• по-друге, перехід до нової структури освіти є тривалим і поетапним. У багатьох громадах заклади ще зберігають стару внутрішню організацію, хоч формально вже мають іншу назву;
• по-третє, навіть заклади, які офіційно є ліцеями або гімназіями, часто продовжують позиціонувати себе як «школу» для зручності комунікації з громадою.

Окрім типу закладу (початкова школа, гімназія, ліцей), важливою характеристикою системи загальної середньої освіти є форма власності закладу. Саме вона визначає, хто є засновником «школи», хто ухвалює управлінські рішення, хто фінансує заклад і яку модель управління застосовують.

Чинне законодавство України передбачає чотири основні форми власності ЗЗСО.

Це заклади освіти, засновані державою, найчастіше Міністерством освіти і науки України або іншими центральними органами виконавчої влади (у випадку спеціалізованих або відомчих ліцеїв). Їх фінансують із державного бюджету.

До державних закладів зазвичай належать:

• наукові ліцеї;
• військові та військово-спортивні ліцеї;
• спеціалізовані ліцеї загальнодержавного значення.

Державні ліцеї нерідко є центрами профільної освіти, орієнтованими на підготовку учнівства до навчання в закладах вищої освіти або служби в державних інституціях. Часто вони мають спеціальні умови вступу (конкурс, добір).

Комунальні заклади — це найпоширеніша форма ЗЗСО в Україні. Їх засновниками є:

• сільські, селищні та міські ради;
• територіальні громади.

Саме комунальні заклади формують основу освітньої мережі громад і забезпечують доступність ЗЗСО за місцем проживання.

• Їх фінансують із місцевих бюджетів (із залученням державної освітньої субвенції);
• управління такими ЗЗСО відбувається через органи місцевого самоврядування;
• кількість і статус закладів тісно пов’язані з демографічною ситуацією в громаді.

Приватні заклади — це заклади освіти, засновані фізичними або юридичними особами приватного права. Вони функціонують на підставі:

• ліцензії;
• власного статуту;
• договорів із батьками або законними представниками учнів / учениць.

Такі «школи»:

• фінансовані переважно коштом плати за навчання;
• мають більшу управлінську автономію;
• можуть пропонувати альтернативні освітні підходи, авторські програми, інноваційні методики;
• часто мають меншу наповнюваність класів.

Водночас приватні заклади зобов’язані:

• дотримуватися державних стандартів освіти;
• забезпечувати виконання освітніх програм відповідного рівня;
• проводити державну підсумкову атестацію у визначеному законом порядку.

Приватна форма власності не звільняє закладу від державних вимог, але надає більше гнучкості в організації освітнього процесу.

Корпоративні, або публічно-приватні, заклади — це форма, яка передбачає поєднання ресурсів держави (або громади) та приватних партнерів. Такі заклади можуть створювати:

• у форматі державно-приватного партнерства;
• за участі бізнесу, громадських організацій, благодійних фондів;
• для реалізації окремих освітніх програм або профілів.

Перевагами корпоративної моделі є:

• можливість залучення додаткових фінансових і матеріальних ресурсів;
• гнучкість у формуванні освітніх програм;
• орієнтація на потреби ринку праці;
• швидше впровадження інновацій.

Ця форма не є масовою в системі загальної середньої освіти України, але її нині розглядають як перспективний варіант, особливо для розвитку профільної та професійно орієнтованої старшої школи.

Водночас варто наголосити: форма власності не впливає на тип закладу та рівні освіти, які він забезпечує. Незалежно від того, чи є ЗЗСО державним, комунальним або приватним, він має дотримуватися державних стандартів освіти та працювати на підставі ліцензії.

Фото Freepik, Depositphotos та Артема Галкіна (передрук світлин суворо заборонено), скриншоти зі звіту Інституту освітньої аналітики

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб
• Х, тредс, вайбер