Реформа старшої школи: хто відповідає за формування ліцейної мережі

Реформа профільної середньої освіти в Україні входить у фінальну фазу. Із вересня 2027 року стартує трирічний цикл навчання учнівства старшої школи. В ідеалі в кожній громаді до цього часу мають бути сформовані академічні ліцеї — для навчання 10–12-х класів. Та наразі з цим завданням впоралася лише третина громад. Як наголосили в Міністерстві освіти і науки у відповідь на запит «Вчися.Медіа», остаточне рішення про те, які школи стануть ліцеями, а які гімназіями чи початковими закладами, залежить виключно від засновників, тобто місцевих органів влади.

* До слова, докладно про впровадження Профільної реформи «Вчися.Медіа» розпитало Ігоря Хворостяного , керівника Офісу впровадження НУШ при МОН. Невдовзі розповімо про це в нових матеріалах.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання закладу загальної середньої освіти ухвалює засновник, наголосили в МОН.

Засновником може бути: 

• орган державної влади;
  
• відповідна місцева рада від імені територіальної громади;
  
• фізична або юридична особа — залежно від форми власності закладу.
  

У випадку комунальних шкіл такі рішення ухвалює місцева рада. Це передбачено також Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», який визначає: управління закладами освіти, їх матеріально-технічне та фінансове забезпечення належать до повноважень органів місцевого самоврядування.

Однак у разі реорганізації чи ліквідації школи засновник зобов’язаний забезпечити учнівству можливість продовжити навчання на відповідному рівні освіти.

Засновники  мають не просто змінити вивіску на школі (із гімназії на академічний ліцей тощо), а забезпечити умови для вибору профілів навчання. Реформа старшої школи передбачає, що учнівство 10–12-х класів зможе обирати профілі (предмети для поглибленого вивчення), а також курси на вибір. Якщо громада затягує з рішенням про зміни в мережі, вона ризикує втратити державне фінансування, яке нині виділяє уряд на розвиток академічних ліцеїв. Також може залишити випускників/ць 9-х класів без доступу до якісної профільної освіти в межах свого регіону (із вересня 2027 року).

Читайте також:

Що відбувається зі старшою школою в Україні? Зібрали все, що варто знати про нову реформу

У МОН фактично наголошують, що міністерство визначає нормативні рамки та політику реформи, однак конкретні рішення щодо мережі закладів ухвалюють на рівні засновників — тобто місцевих рад та органів самоврядування.

Саме громади відповідають за планування мережі, управління школами та організацію освітнього процесу в межах реформи старшої профільної школи.

Формування мережі академічних ліцеїв в Україні залишається нерівномірним. За даними заступниці міністра освіти і науки Надії Кузьмичової, наразі лише 30–35 % громад визначилися зі структурою майбутньої мережі — які заклади стануть ліцеями, а які гімназіями чи початковими школами.

У 2026 році на функціонування академічних ліцеїв передбачено до 2,5 млрд грн з урахуванням співфінансування громад.

Нині серед регіонів-лідерів — Львівська область. Там 68 % громад уже сформували мережу академічних ліцеїв, ще приблизно 24 % перебувають на фінальному етапі. Також область має три ліцеї, які з вересня 2025 року пілотують реформу старшої школи.

Фото Canva 

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб
• Х, тредс, вайбер