30 років станції «Академік Вернадський»: як працює сьогодні і чому її робота важлива під час війни

6 лютого виповнюється 30 років із дня передачі Україні британської антарктичної станції «Фарадей», яка стала «Академіком Вернадським».  Того дня над нею замайорів синьо-жовтий прапор, а Україна приєдналася до держав, які мають цілорічні наукові бази в Антарктиці. Відтоді Україна безперервно проводить дослідження на крижаному континенті, зберігаючи одні з найдовших у регіоні спостереження за погодою, кліматом та магнітним полем Землі — навіть попри широкомасштабну війну, розповіли «Вчися.Медіа» в Національному антарктичному науковому центрі України.

ЯК «ФАРАДЕЙ» СТАВ «АКАДЕМІКОМ ВЕРНАДСЬКИМ»

У часи совєтів українські вчені брали участь у дослідженнях континенту, однак після розпаду СРСР росія не передала Україні жодної станції. На початку 1990-х Велика Британія майже безплатно (за один фунт) передала базу «Фарадей»  тій державі, яка здатна забезпечити безперервність наукових спостережень. Завдяки роботі українських дипломатів і науковців саме Україна отримала станцію.

Одним із головних зобов’язань стало продовження багаторічних досліджень, частина з яких триває з середини ХХ століття. Зокрема, показники погоди тут вимірюють із 1947 року, магнітне поле Землі — з 1954-го, а рівень озону — з 1957-го. Сьогодні українські вчені не лише зберігають ці спостереження, а й розвивають власні наукові напрями.

ЩО ДОСЛІДЖУЄ «АКАДЕМІК ВЕРНАДСЬКИЙ» 

Нині дослідження на станції «Академік Вернадський» проводять у трьох ключових напрямах: геофізичному, метеорологічному та біологічному. Дані зі станції допомагають створювати кліматичні моделі, їх використовує Укргідрометцентр для прогнозів погоди. За останні майже 80 років середня річна температура в районі станції зросла на 3°C, що підтверджує глобальні кліматичні зміни.

Окрім наукового значення, присутність України в Антарктиці має і політичний вимір. Україна є консультативною стороною Договору про Антарктику та бере участь у міжнародному управлінні континентом. Полярники також інформують світову спільноту про вплив російської агресії на українську науку.

Станція «Академік Вернадський» залишається популярним туристичним об’єктом, через який іноземці дізнаються більше про Україну. Держава фінансує лише базові потреби антарктичної програми, а для розвитку досліджень НАНЦ залучає міжнародну підтримку та бере участь у спільних наукових проєктах із партнерами з ЄС, Великої Британії, США та інших країн.

Окрема сторінка сучасної історії станції — «бойові пінгвіни». Понад 30 учасників та учасниць антарктичних експедицій долучилися до Сил оборони України. Серед них — науковці/виці, лікарі/ки, кухарі/ки, технічні спеціалісти/ки, які на фронті стали піхотинцями/ницями, саперами/ками, медиками/кинями та операторами/рками дронів. Полярники/ці підтримують своїх побратимів через благодійні ініціативи та збори допомоги.

Попри війну Україна продовжує дослідження в Антарктиці, адже це стратегічна інвестиція в науку, міжнародний авторитет і майбутні покоління дослідників та дослідниць.

Фото Національного антарктчиного наукового центру України

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах: