Освіта за будь-яку ціну? Чим ризикують вступники, обираючи іноземні приватні заклади й уникаючи НМТ
Деякі приватні заклади вищої освіти пропонують «легкий» вступ без НМТ чи інших іспитів. Та чи справді це означає якісну освіту й диплом європейського зразка? Тисячі українських студентів і студенток, що бояться складати іспити або мають низькі бали НМТ, потрапляють на гачок недоброчесної схеми і, зрештою, опиняються з документом, який ніде не визнають.
Докладно про ризики такого фіктивного навчання розповів Михайло Винницький, колишній заступник міністра освіти і науки (2023–2025), керівник Центру Liberal Arts and Sciences Національного університету «Києво-Могилянська академія» (працюючи в МОН, Михайло Винницький намагався покласти край так званому польському вступу — докладно про це далі).
Із тексту ви дізнаєтеся:
- які підводні камені має «іноземна освіта» без іспитів;
- навіщо існує така схема й чому не варто іти по «європейську освіту» будь-яким шляхом;
- як відрізнити шахрайство від справжнього навчання за кордоном.
ЩО ТАКЕ ПОЛЬСЬКИЙ ВСТУП І В ЧОМУ ЙОГО НЕБЕЗПЕКА
Під польським вступом мають на увазі «можливість» здобути вищу освіту без складання національного мультипредметного тесту (раніше — зовнішнього незалежного оцінювання), але з отриманням диплома українського зразка. Нагадаємо, що ЗНО / НМТ є обов’язковим для тих, хто хоче навчатися в університетах України, інших варіантів вступу не передбачено (крім деяких пільгових категорій).
За схемою, яка працювала до 2024 року, наші студенти та студентки вступали до іноземних університетів, згодом переводилися до українських закладів вищої освіти, оминаючи етап НМТ (основної ланки вступу до ЗВО), але зрештою отримували документи про освіту в Україні. Оскільки чимало студентів та студенток обирали для уникнення ЗНО / НМТ заклади вищої освіти в Польщі, цю схему називали польським вступом.
Як протидіяли польській схемі?
- У 2019 році були внесені зміни до закону «Про вищу освіту».
Як пояснювали в МОН, до закону додали норму про те, що здобувачі/ки освіти, які хочуть поновитися до українських ЗВО, мають виконати ті самі вимоги, що й студенти/ки під час вступу на цю освітню програму в рік вступу, зокрема скласти ЗНО, пізніше НМТ.
Однак деякі університети й надалі поновлювали студентів/ок без складання ЗНО / НМТ.
- У липні 2023 року МОН заблокувало замовлення документів про вищу освіту для понад 450 студентів/ок, які не відповідали вимогам Закону України «Про вищу освіту».
Ці здобувачі/ки могли взяти перерву в навчанні та завершити здобуття освіти в наступному році, виконавши всі необхідні вимоги.
- У лютому 2024 року уряд затвердив «Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються в закладах вищої освіти, та надання їм академічної відпустки».
Як передбачає положення, переведення з іноземного до українського університету можливе лише за однієї умови: студент/ка складе НМТ на другому чи третьому курсі.
Однак схема з польським вступом працює і далі. Представники/ці приватних українських університетів приходять до шкіл нібито на профорієнтаційні зустрічі, а насправді розповідають про можливість одночасного навчання в їхньому ЗВО та в польському, де ключова перевага — не треба складати НМТ (цю історію розповіла одна з журналісток «Вчися.Медіа»).
Інший варіант схеми полягає в тому, що польські ЗВО самі або через агенції залучають українських абітурієнтів/ок, і основною перевагою також є непотрібність результатів НМТ.
Чому досі працює схема з польським вступом
«Є багато активних польських приватних закладів вищої освіти, які зрозуміли, що польські студенти розкусили не дуже хорошу якість у них, тому треба залучати українських. Вони пропонують нібито європейську освіту за порівняно невеликі гроші. Проблема в тому, що більшість цих польських університетів не мають акредитації навіть Польського агентства (Polska Komisja Akredytacyjna), і цей диплом не визнають ніде, крім Польщі», — розповідає Михайло Винницький.
Система акредитації закладів вищої освіти в Польщі працює інакше, ніж в Україні: там вона є добровільною, і навіть без неї університет може видавати дипломи. Втім, такі документи матимуть обмежене визнання — лише в Польщі, і навіть якщо випускник/ця повернеться в Україну, то вважатиметься людиною без вищої освіти. Також такий диплом не визнають в інших країнах Європи.
Низка державних та приватних закладів вищої освіти також приймає українських абітурієнтів/ок без НМТ чи вступних іспитів, але може вимагати знання польської мови, успішного проходження співбесіди та інших вступних випробувань.
Найдієвішим способом протидії недоброчесним схемам й освітнім компаніям-посередникам є пряма комунікація з приймальною комісією закладу. У неї варто уточнювати, чи є акредитація та які треба скласти вступні випробування.
ЯК УКРАЇНСЬКІЙ СИСТЕМІ ОСВІТИ КОНКУРУВАТИ З «ПОЛЬСЬКИМ ВСТУПОМ»
Михайло Винницький зазначає, що справжня конкуренція ведеться не між українськими та польськими університетами, що пропонують невисокий рівень освіти, а між польськими ЗВО й українськими професійними та фаховими коледжами.
«Наші абітурієнти, які мають нормальні результати НМТ, на таку схему не йдуть. Більший відтік маємо серед тих вступників, що отримали низькі бали, але все-таки хочуть здобути саме вищу освіту (а не професійну чи фахову). Такі випускники шкіл були б ідеальними студентами фахових коледжів і профтехів в Україні. Однак тут діє певний стереотип серед учнів та їхніх батьків: вища освіта має бути обов’язково, щоб вважатися успішною людиною», — зауважує Михайло Винницький.
За його словами, проблема пов’язана зі світоглядом та стереотипами, а не з якістю освіти: мовляв, краще вступити за кордон до будь-якого університету, аніж вчитися в українському коледжі.
«В українських університетах наразі більше місць, аніж охочих, і якщо людина має прохідні бали з усіх предметів НМТ, то вона вступить в Україні до державного чи приватного закладу вищої освіти», — запевняє співрозмовник.
Михайло Винницький визначає два стереотипи, які живлять схему:
- відсутність вищої освіти — соромно, а професійно-технічна — для невдах;
- українська вища освіта не може конкурувати із закордонною.
«Не всім треба університет, але багато випускників туди йдуть і почуваються не на своєму місці. Майбутня старша профільна школа дасть змогу вивести дітей у нормальну професійну освіту і створити дієву альтернативу вищій. Завдяки цьому випускники/ці не будуть виїздити за кордон, бо розумітимуть, що після хорошої профтехосвіти в Україні відразу зможуть себе реалізувати, а за потреби вступити до університету пізніше, вже в зрілому віці», — додає Михайло Винницький.
Також він акцентує: українські бакалаврські програми за якістю не поступаються світовим.
Михайло Винницький
«У нас є величезний комплекс меншовартості щодо якості нашої вищої освіти. Ми маємо університети світового рівня, що дають якісну бакалаврську освіту. Якщо ж говорити про магістерські програми й аспірантуру, на жаль, в Україні є мало осередків і програм, які можуть дати якісну освіту, як у кращих центрах Заходу. Але якщо порівнювати якість бакалаврату в топ-20 наших університетів, вона часто значно перевищує ту, яку пропонують навіть топові європейські університети»
ЯК ПРОТИДІЯТИ СХЕМІ ВСТУПУ В ПОЛЬЩУ БЕЗ НМТ
«Україна не може бути в’язницею для молоді. Нам треба конкурувати, комунікувати, рекламувати нашу освіту, щоб вона була конкурентоспроможною на ринку», — зазначає Михайло Винницький.
На його думку, для протидії польському вступу варто вести послідовну комунікацію на рівні держави, спілкуватися зі вступниками/цями та їхніми батьками, розвінчувати стереотипи й інформувати про шахрайські схеми, з якими можна зіткнутися.
У МОН для «Вчися.Медіа» зазначили, що не можуть прокоментувати це питання, адже воно стосується закладів вищої освіти іншої країни.
Фото Magnific та Михайла Винницького
Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:
