Нові умови оплати праці освітян із вересня 2026 року: розповідаємо про головні зміни

Із 1 вересня 2026 року підходи до нарахування заробітної плати педагогічним працівникам і працівницям змінилися. Новий механізм оплати праці передбачає вихід із Єдиної тарифної сітки та перехід на нові посадові оклади.

Докладніше про те,

• як зміняться зарплати освітян/ок за новою моделлю оплати праці;
• кого саме стосуються оновлення;
• що змінилося в посадових окладах і надбавці за престижність;
• як нараховуватимуть доплату за роботу в несприятливих умовах;
• які зміни відбулися у формулі розподілу освітньої субвенції,

під час вебінару Міністерства освіти і науки розповіла Анастасія Софієнко, заступниця міністра освіти і науки.

Цьогоріч зарплату педагогічним працівникам/цям підвищували у два етапи:

• перший стартував із 1 січня 2026 року — тоді зарплати педагогів/инь зросли на 30 % завдяки збільшенню посадового окладу;
• другий етап припав на 1 вересня — зарплати додатково підвищили ще на 20 %.

«Нагадаю про те, що наразі маємо із зарплатами педагогів. Протягом 2025 року середня нарахована зарплата вчителя в школі становила 16,3 тисячі гривень. Після січневого підвищення у 2026 році цей показник зріс до 21,2 тисяч гривень. Тепер ми очікуємо ще близько 20 % підвищення. Тож сподіваємося, що у звітах за вересень середня нарахована зарплата вчителя в школі становитиме понад 25 тисяч гривень», — розповідає Анастасія Софієнко.

Для цього запровадили нову систему оплати праці, яка передбачає декілька етапів.

1. Поступовий вихід із Єдиної тарифної сітки (ЄТС) та перехід до моделі, за якої посадовий оклад буде кратним мінімальній заробітній платі.

Посадові оклади педагогічних і науково-педагогічних працівників/ць розраховуватимуть за коефіцієнтами до базової величини, яка становить 28 885 гривень — це середня зарплата в Україні станом на перший квартал 2026 року.

Із 1 вересня 2026 року з ЄТС мають вийти та перейти на нові посадові оклади:

• заклади загальної середньої освіти;
• державні заклади професійної, фахової передвищої, вищої освіти;
• інклюзивно-ресурсні центри (ІРЦ) й інші державні заклади освіти.

За рішенням органів місцевого самоврядування, зважаючи на фінансову спроможність, перейти на нову модель оплати праці з вересня 2026 року можуть заклади дошкільної і позашкільної освіти, а також професійної та фахової передвищої освіти, які фінансують із місцевих бюджетів.

2. Зміна підходу до нарахування надбавки за престижність

Як пояснює Анастасія Софієнко, раніше ця надбавка становила від 5 до 30 % і значною мірою залежала від фінансової спроможності територіальної громади.

Нагадаємо, що надбавку за престижність фінансують із державного бюджету (через освітню субвенцію). Конкретний розмір надбавки в установлених межах визначає керівник/ця закладу, що залежить від фінансового ресурсу засновника — громади або іншого органу, до сфери управління якого належить заклад, додають у МОН.

Якщо громада мала достатньо коштів, вона могла встановити більшу надбавку, якщо ресурсів бракувало — меншу. У результаті однакові за кваліфікацією вчителі та вчительки в різних громадах могли одержувати різну зарплату. Лише через надбавку за престижність різниця могла становити три-п’ять тисяч гривень.

«Ми розглядали можливість внести цю надбавку безпосередньо в посадовий оклад. Але одномоментно зробити це неможливо, оскільки потрібно враховувати фінансову спроможність місцевих бюджетів. Водночас ми хочемо зменшити залежність зарплати педагогів від рішення конкретної громади. Тому зараз фіксуємо надбавку за престижність для шкіл на рівні 20–30 %», — пояснює Анастасія Софієнко.

Це означає, що замість попереднього діапазону від 5 до 30 % із вересня 2026 року надбавка за престижність у школах становить 20–30 %. У перспективі, за словами заступниці, планують зробити надбавку за престижність фіксованою — на рівні 30 %.

3. Ще одна зміна — увідповіднення посадових окладів чотирьом кваліфікаційним категоріям

Як пояснює Анастасія Софієнко, раніше було чотири кваліфікаційні категорії (без категорії, перша, друга та вища), але на них припадало п’ять тарифних розрядів, а отже, і п’ять різних посадових окладів. При цьому для вчителів-початківців (без категорії) передбачали одразу два різні посадові оклади. Ця категорія вчителів/ок могла мати 10 або 11 тарифний розряд, тож розмір окладів був різний.

«Ми хочемо вийти із цієї системи й зробити чотири кваліфікаційні категорії та чотири відповідні посадові оклади. При цьому крок між окладами буде дещо меншим — близько 3–4 %, а не 8 %, як було раніше. Такий підхід дає змогу в межах наявного фінансового ресурсу зменшити розрив між посадовими окладами молодих та досвідчених учителів і вчительок», — розповідає заступниця міністра освіти і науки.

Для цього, зокрема, скасували 10-й тарифний розряд. Учителі/ки, які зараз мають посадовий оклад за 10-м тарифним розрядом, одразу переходять на 11-й. Тож їхній посадовий оклад і зарплата зростатимуть.

4. Включення до посадового окладу доплати за несприятливі умови праці

За новим механізмом доплату 2600 гривень за несприятливі умови праці буде включено в оклад — це стосується педагогічних працівників/ць шкіл, закладів позашкільної, дошкільної, професійної та фахової передвищої освіти.

«Ми отримуємо сигнали від освітянської спільноти, що цю виплату сприймають як тимчасову, негарантовану та недостатньо захищену. Тому вирішили включити її до посадового окладу для всіх учителів. У такий спосіб ця сума стане гарантованою частиною основної зарплати», — зауважує Анастасія Софієнко.

Окрема доплата 2600 гривень за рахунок субвенції з державного бюджету зберігається для педагогічних працівників/ць шкіл, що працюють очно та змішано на прифронтових територіях. Також за рішенням органів місцевого самоврядування таку доплату можуть встановити і для педагогічних працівників/ць інших закладів освіти, що працюють очно та змішано на прифронтових територіях.

Читайте також:

Серпнева-2026: що змінюється в українській освіті — головні рішення та плани МОН

У МОН стверджують: після переходу на новий механізм найменший посадовий оклад педагогічних працівників/ць становитиме 1,6 мінімальної зарплати, науково-педагогічних — дві мінімальні зарплати.

• У школах повна місячна зарплата з урахуванням надбавок і доплат становитиме від 16,6 до 37 тисяч гривень нарахованими, або від 12,8 до 28,5 тисяч гривень на руки.
• У професійних і фахових коледжах зарплата педагогічних працівників/ць становитиме від 14,5 до 37 тисяч гривень нарахованими, або від 11,2 до 28,5 тисяч гривень на руки.
• В університетах зарплата педагогічних і науково-педагогічних працівників/ць становитиме від 17 до 53 тисяч гривень нарахованими, або від 13 до 41 тисячі гривень на руки.
• Із 1 вересня 2026 року заклади, які фінансують із місцевих бюджетів, як-от садочки чи заклади позашкільної освіти, теж можуть перейти на новий механізм оплати праці за рішенням органів місцевого самоврядування. У разі такого переходу заробітна плата на одну ставку становитиме від 14,5 до 28 тисяч гривень нарахованими, або від 11 до 21,5 тисяч гривень на руки.
• В ІРЦ повна місячна зарплата становитиме від 22,5 до 28 тисяч гривень нарахованими, або від 17,3 до 21,5 тисяч гривень на руки.

«Ми свідомі того, що такі зміни створюють додаткове навантаження для громад. Тому не робимо одномоментний перехід обов’язковим для всіх закладів, які фінансують із місцевих бюджетів. Розуміємо, що з 1 вересня до кінця 2026 року його здійснить лише частина громад. Але вже зараз вони планують місцеві бюджети на 2027 рік. Тому ми закликаємо керівників закладів освіти обговорити це питання з керівництвом громад і депутатським корпусом, прорахувати необхідні видатки та планомірно закладати перехід на нову систему оплати праці з 1 січня 2027 року», — наголосила Анастасія Софієнко.

• Навчальний план

Це середня кількість годин на тиждень у класах (їх визначають типові навчальні плани шкіл). Саме за цією кількістю годин розраховують, скільки коштів на оплату праці педагогів/инь покриває освітня субвенція.

Із 2023 року під час розрахунку субвенції для шкіл враховували базову кількість навчальних годин, а додаткові години на факультативи, окремі предмети чи індивідуальні заняття не брали до уваги.

Із 1 вересня 2026 року до розрахунку повертають усі години навчального плану:

• 1–4-ті класи: 23 години → 25 годин;
• 5–9-ті класи: 32,7 годин → 34 години;
• 10–12-ті класи: 35,5 годин → 38 годин.

• Наступна зміна стосується розрахункової наповнюваності класів — РНК (середній рівень наповнюваності класів у школах громади).

Закон України «Про повну загальну середню освіту» встановлює, що в початковому класі має бути не більше ніж 24 учні й учениці. Однак на практиці під час розподілу субвенції для окремих громад формула досі могла використовувати РНК від 24,5 до 27,5. Тепер граничну РНК також установили на рівні 24.

Як це працюватиме? Якщо загальний РНК для громади менший за 24, то для початкових класів застосовуватимуть саме цей показник (тобто залишиться без змін уже визначений єдиний РНК для всієї громади). Якщо ж загальний РНК громади перевищує 24, то для початкових класів застосовуватимуть показник на граничному рівні — 24. Завдяки такій зміні формула враховуватиме більше розрахункових класів, особливо у великих містах, і точніше визначатиме потребу в коштах на оплату праці вчителів.

Розгляньмо це на прикладі. У громаді є 240 учнів / учениць початкової школи. Якщо брати для розрахунку субвенції РНК на рівні 30, то держава умовно побачить вісім розрахункових класів (240 : 30 = 8). Якщо ж гранична РНК для початкової школи — 24, то йдеться про 10 розрахункових класів (240 : 24 = 10). Формула передбачає, що для цієї кількості дітей потрібно врахувати 10 класів, а не вісім, тож відповідно закладати більше коштів на оплату праці педагогів/инь.

• Малокомплектні школи

Малокомплектні школи поступово виключають із розрахунку освітньої субвенції. Тож у розподілі субвенції на вересень-грудень 2026 року НЕ враховано школи (крім початкових, спеціальних, навчально-реабілітаційних центрів, шкіл із мовами нацменшин ЄС), кількість дітей у яких становить:

• з 1 вересня 2016 року — менше ніж 25 осіб;
• з 1 вересня 2025 року — менше ніж 45 осіб;
• з 1 вересня 2026 року:

• менше ніж 60 осіб (для закладів із 1–12-ми класами);
• менше ніж 55 осіб (для закладів із 1–11-ми класами);
• менше ніж 45 осіб (для закладів із 1–9-ми або 5–11-ми (12-ми) класами).

Це правило стосується і приватних шкіл.

Під час розрахунку освітньої субвенції учнів та учениць таких шкіл не беруть до уваги в розподілі, а спрямовувати субвенцію на такі школи заборонено. Якщо такі школи залишаються в мережі громади, їх мають фінансувати виключно з місцевого бюджету, наголосила Анастасія Софієнко.

Повну версію вебінару можна переглянути за покликанням.

Фото з вебінару МОН, а також Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.