61% українських учителів обирають професію за покликанням, а кожен четвертий підробляє репетиторством — ЮНЕСКО

Українські вчителі продовжують працювати в школах попри війну, високе навантаження та непрості умови праці. Для більшості з них головною мотивацією залишається не зарплата чи кар’єрні перспективи, а бажання працювати з дітьми. Водночас низька оплата праці залишається одним із головних факторів розчарування в професії.

Такі результати показало дослідження ЮНЕСКО «Становлення нового українського вчителя», у якому взяли участь понад 6700 освітян з усієї України, про це пише МОН.

Для 61,2% опитаних ключовою причиною вибору професії стало покликання до роботи з дітьми. Це свідчить про те, що внутрішня мотивація залишається важливою основою педагогічної професії навіть в умовах масштабних викликів.

Водночас серед студентів педагогічних спеціальностей ситуація вже менш оптимістична: 18,8% планують у майбутньому змінити сферу діяльності.

Ще 20,6% студентів зазначили, що хотіли б отримати більше знань і практичних навичок у сфері соціально-емоційного навчання.

Попри високий рівень професійної мотивації, матеріальна складова залишається серйозною проблемою. 73,2% педагогів назвали низьку заробітну плату головною причиною розчарування в професії.

Водночас частина вчителів змушена шукати додаткові джерела доходу. 25,5% опитаних займаються репетиторством.

Таким чином, дослідження демонструє суперечливу ситуацію: учителі можуть бути щиро зацікавленими у своїй роботі та водночас відчувати фінансове виснаження через недостатню оплату праці.

Автори дослідження звертають увагу і на розрив між підготовкою майбутніх педагогів та реальними вимогами сучасної школи.

Нова українська школа передбачає компетентнісний підхід, педагогіку партнерства, формувальне оцінювання та створення інклюзивного освітнього середовища. Тому майбутньому вчителю недостатньо лише ґрунтовних теоретичних знань — важливо вміти застосовувати їх на практиці та працювати з учнями, які мають різні освітні потреби.

Окремо педагоги наголошують на потребі посилити підготовку у сфері соціально-емоційного навчання.

Для 47,2% педагогів кар’єрне зростання передусім пов’язане з підвищенням кваліфікаційної категорії.

Водночас результати дослідження вказують на потребу створити більше варіантів професійного розвитку. Кар’єра педагога може передбачати не лише проходження чергової атестації, а й розвиток експертності, наставництво, участь в освітніх проєктах, управлінську діяльність та інші професійні траєкторії.

Тому системі професійного розвитку, на думку авторів дослідження, потрібні більш різноманітні інструменти, які допомагатимуть учителям не лише підвищувати кваліфікацію, а й бачити перспективу подальшого зростання.

Майже 80% директорів шкіл мають понад 20 років досвіду роботи в освіті. Водночас 64,2% керівників розповіли про труднощі, з якими стикаються під час конкурсного відбору на посаду.

Дослідники наголошують на необхідності системно розвивати управлінські та лідерські компетентності керівників закладів освіти.

Ще один виклик — кадровий дефіцит. Найбільше проблем із забезпеченням педагогами спостерігається за такими напрямами, як фізика, математика, англійська мова та інформатика.

В умовах повномасштабної війни проблема стає ще гострішою. Учителям доводиться не лише забезпечувати навчальний процес, а й підтримувати дітей, працювати в умовах невизначеності та допомагати школам зберігати безперервність освіти.

Дослідження проводилося на запит Верховної Ради України та Міністерства освіти і науки України. Його мета — комплексно проаналізувати професійний шлях учителя: від вибору спеціальності та навчання до професійного розвитку, кар’єрного зростання й освітнього лідерства.

На основі отриманих даних ЮНЕСКО сформувало рекомендації для освітньої політики. Серед основних напрямів — підвищення привабливості професії, покращення умов праці, оновлення педагогічної освіти, розвиток професійних траєкторій та посилення освітнього лідерства.

Фото  Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.