Чому реформу старшої школи не можна зупинити — пояснює Надія Кузьмичова

<a href="https://vchysia.media/topic/yak-zminiuyetsia-starsha-shkola-v-ukraini-osnovi-etapy-reformy-profilnoi-osvity" target="_blank" rel="nofollow"><u>Реформа старшої профільної школи</u></a>

Реформа старшої профільної школи є частиною довготривалого впровадження Нової української школи й не може бути зупинена посеред циклу. Про це заявила заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова під час засідання парламентського освітнього комітету 8 квітня.

За її словами, освітні зміни мають довгостроковий характер, і їх не можна оцінювати в межах одного року чи навіть політичної каденції. Учні та учениці, які пішли до 1-х класів у 2018 році, зараз навчаються у 8-х, а повний цикл реформи завершиться лише після їхнього випуску у 2030-му.

Станом на сьогодні вже близько 2,5 мільйона школярів/ок навчаються за новими стандартами.

ЯКА СИТУАЦІЯ ІЗ ПРОВАДЖЕННЯМ ПРОФІЛЬНОЇ РЕФОРМИ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

Надія Кузьмичова навела дані про структуру шкільної мережі. В Україні працює близько 12 тисяч шкіл, із яких лише 6400 мають 10–11-ті класи.

Водночас:

  • у понад 1000 закладів у 10-х класах менше ніж 10 учнів та учениць;
  • близько 200 шкіл не можуть сформувати клас навіть за мінімальними вимогами (менше ніж п’ять учнів / учениць);
  • 22 % учителів/ок у сільській місцевості викладають три і більше предмети.

За словами заступниці, це безпосередньо впливає на якість освіти та можливості учнівства — зокрема соціалізацію, конкуренцію та участь у проєктній діяльності.

«Метою реформи не є “щось зробити з мережею” чи будівлями. Метою є зміна якості освіти випускника 12-го класу», — наголосила Надія Кузьмичова. 

ЯК ФОРМУЮТЬ МЕРЕЖУ ЛІЦЕЇВ

Формування мережі закладів освіти відбувається на рівні громад. Станом на квітень 2026 року:

  • 63 % громад уже затвердили свої мережі;
  • 32 % мають розроблені проєкти;
  • 5 % залишаються без чітких рішень.

На рівні областей мережі затверджені майже всюди — винятками залишаються Київ та Івано-Франківська область.

Загалом передбачається створення близько 2065 академічних ліцеїв, а понад 3000 закладів (разом із профколеджами) забезпечуватимуть здобуття профільної освіти.

При цьому близько 750 ліцеїв працюватимуть у сільських і селищних громадах.

ЧОМУ ЗАКРИВАЮТЬ ШКОЛИ

Надія Кузьмичова наголосила, що реформа не означає ліквідацію шкіл. Ідеться про зміну їхнього статусу — на ліцеї, гімназії чи початкові школи.

За її словами, випадки закриття закладів у 99 % пов’язані з демографічною ситуацією, а не з реформою.

Фото Freepik

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах: