«Дитяча голова — не флешка»: вчителька закликала змінити шкільні програми

Вчителька хімії та біології Оксана Непота закликала переглянути обсяг і складність навчального матеріалу в шкільних програмах. На її думку, учні / учениці іноді змушені засвоювати надто велику кількість складних термінів за один урок, через що навчання може зводитися до механічного запам'ятовування замість розуміння предмета.

Свою позицію педагогиня виклала у відкритому зверненні до авторів/ок навчальних програм у фейсбуці. Як приклад вона навела урок хімії у 9 класі на тему «Органічні речовини: вуглеводи та ліпіди».

За словами Оксани Непоти, протягом 45-хвилинного уроку 14-річні учні / учениці мають опрацювати понад 30 термінів і концепцій, частину з яких вона вважає складними навіть для студентів перших курсів університету.

Педагогиня вважає, що за таких умов учителю/льці залишається недостатньо часу, щоб повноцінно пояснити поняття, показати зв'язки між ними та переконатися, що школярі/ки справді зрозуміли матеріал.

«Дитяча голова — не флешка на 128 гігабайтів, куди можна безкінечно скидати файли», — написала Непота.

Як приклад вона навела термін «амфіфільність». На думку вчительки, якщо учень / учениця зустрічає складне поняття без достатньої попередньої бази та пояснення, воно може залишитися для нього лише словом, яке потрібно запам'ятати.

Оксана Непота зазначила, що раніше частину цього матеріалу учні / учениці опрацьовували в 11 класі протягом кількох уроків, уже маючи базові знання з органічної хімії. Натомість тепер, за її словами, дев'ятикласникам/цям доводиться працювати зі складними поняттями раніше, ніж вони отримують необхідну основу.

На її думку, це може сприяти формальному засвоєнню матеріалу — коли учень / учениця запам'ятовує термін заради оцінки, але не розуміє, як він пов'язаний із процесами в організмі чи повсякденним життям.

Педагогиня також пов'язує проблему з тим, що після школи люди можуть знати окремі наукові терміни, але не вміти застосовувати знання для оцінки інформації про здоров'я, харчування чи популярні псевдонаукові твердження.

Щоб зробити вивчення теми доступнішим для підлітків, Оксана Непота запропонувала п'ять змін:

• розділити тему про вуглеводи та ліпіди на два-три окремі уроки;
• перенести складнішу номенклатуру до старшої профільної школи;
• більше зосереджуватися на функціях речовин і наочних аналогіях, а не лише на хімічних формулах;
• узгодити вивчення відповідних тем на уроках хімії та біології;
• використовувати життєві запитання як основу для навчання, наприклад пояснювати, чому трансжири можуть шкодити організму.

На думку педагогині, такий підхід дозволив би зберегти науковість шкільної освіти, але водночас враховувати вік учнів / учениць і час, необхідний для розуміння матеріалу.

«Якщо ми дійсно хочемо виростити покоління мислячих людей, які розуміють світ, а не дітей, що бояться підручника, програми час переглядати», — зазначила Оксана Непота.

Вона закликала авторів/ок освітніх програм під час їх розроблення враховувати не лише те, який матеріал є важливим з академічної точки зору, а й те, чи може учень / учениця певного віку зрозуміти його за відведений навчальною програмою час.

Фото Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.