Кожна третя школа Києва постраждала від обстрілів рф: деякі заклади уражено — до 8 разів
У Києві в результаті російських обстрілів пошкоджено 334 заклади загальної середньої освіти — це приблизно кожна третя школа столиці. Деякі навчальні заклади зазнавали ударів неодноразово: чверть пошкоджених шкіл постраждали від двох до восьми разів.
Про це заявила директорка Департаменту освіти і науки КМДА Олена Фіданян, повідомляє hromadske.
КОЖНА ТРЕТЯ ШКОЛА ВЖЕ ПОСТРАЖДАЛА ВІД ОБСТРІЛІВ
За словами Фіданян, російські атаки стали для столичної системи освіти не поодинокими випадками, а постійним викликом.
«На сьогодні кожен третій заклад освіти в Києві зазнавав уражень унаслідок обстрілів. Кожен четвертий із тих, що був пошкоджений, зазнавав ураження від двох до восьми разів», — зазначила посадовиця.
Через зміну інтенсивності російських атак керівники шкіл і дитячих садків постійно оновлюють алгоритми дій.
Як пояснила Фіданян, якщо раніше плани могли розраховуватися на чверть, пів року чи навіть рік, то тепер їх доводиться коригувати фактично щодня.
ШКОЛА ПІД УДАРОМ: ДІТИ БУЛИ В УКРИТТІ
Показовою стала атака 1 жовтня. Вранці російський дрон влучив у школу в Солом’янському районі Києва.
На момент удару школярі та працівники перебували в укритті. За попередніми даними міністра освіти і науки Андрія Бутенка, ніхто з дітей чи дорослих не постраждав. Водночас у будівлі спалахнула пожежа.
Міністр наголосив, що безпека дітей і працівників освіти залишається пріоритетом. Під час повітряної тривоги вони мають перебувати в укритті, а організація навчання має залежати від безпекової ситуації.
«Заклади освіти стали для Росії однією з постійних мішеней», — заявив Бутенко.
За його словами, останнім часом під російські обстріли потрапляють не лише школи й дитсадки, а й коледжі, університети та наукові установи.
ОСВІТА В УМОВАХ ПОСТІЙНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ
Для столичних шкіл це означає необхідність постійно перебудовувати роботу відповідно до ситуації з безпекою.
Фіданян зазначає, що нині неможливо планувати алгоритми реагування так далеко наперед, як це було раніше. Інтенсивність атак змушує освітню систему адаптуватися буквально в реальному часі.
Водночас освітня омбудсменка Надія Лещик раніше пояснювала, що запровадження нового жовтого рівня повітряної загрози саме по собі не означає зміни правил реагування для закладів освіти.
Тобто головним орієнтиром для шкіл залишається безпека дітей і працівників, а під час повітряної тривоги — перебування в укритті.
Фото: ДСНС України
Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах: