Майже дві третини українських підлітків пережили булінг за останні пів року

Майже 67% підлітків віком від 10 до 18 років хоча б раз стикалися з проявами булінгу протягом останніх шести місяців. Про це свідчать нові дані дослідження «Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей», підготовленого Rating Group/Rating Lab до Дня захисту дітей.

Дослідники наголошують, що булінг — це не суперечка між дітьми, а форма насильства, яка впливає на психологічне здоров’я, соціальний розвиток та безпеку підлітків. Особливо небезпечним є те, що цькування рідко проявляється як одна дія — найчастіше це комплекс принижень, погроз і соціального виключення.

Найчастіше підлітки стикаються з ігноруванням — про нього повідомили 61% опитаних. Дослідники зауважують, що систематичне ігнорування може призвести до «травми розвитку», яка в подальшому пов’язана з ризиками психічних розладів.

На другому місці — насмішки та знущання (49%). Майже третина опитаних підлітків зіштовхується з погрозами (30%). Крім того, 28% пережили фізичне насильство, а 27% стали жертвами кібербулінгу.

При цьому батьки часто не знають про реальні масштаби проблеми. Особливо це стосується кібербулінгу та випадків залякування. Частина батьків навіть не підозрює, що їхні діти стикаються з такими ситуаціями.

Менше схильні до цькування підлітки, які мають друзів та середовище, яке підтримує. Це особливо помітно у випадках ігнорування, насмішок і кібербулінгу.

Підлітки, які регулярно переживали цькування, мають удвічі вищий рівень стресу. Найінтенсивніші психологічні наслідки спричиняють погрози та залякування.

Булінг також ускладнює стосунки в сім’ї. Лише 46% дітей, які стикалися з цькуванням, обговорюють із батьками свої почуття, тоді як серед тих, хто не переживав булінгу, цей показник сягає 60%. Емоційний зв’язок із батьками у таких підлітків слабший, що, своєю чергою, підвищує рівень стресу.

Також серед підлітків поширеним є страх повторного цькування. Понад третина (36%) школярів та школярок, які раніше зіштовхувалися з булінгом, бояться знову опинитися в такій ситуації. Серед тих, хто не стикався з булінгом, таких лише 22%. 

На запитання, що вони зроблять, якщо побачать цькування, 40% підлітків сказали б дорослим або вчителю, 30% — попросили б кривдників зупинитися. Водночас близько 10% не втручалися б або навіть сміялися разом із кривдниками.

Показово, що підлітки, які самі переживали булінг, рідше готові звертатися по допомогу до вчителя.

Дослідження підкреслює важливість реакції дорослих у школах. Там, де вчителі й вчительки активно втручаються в ситуації цькування, випадків булінгу менше, а діти частіше готові звертатися за допомогою.

За висновками авторів, булінг знижується там, де є довірливі стосунки, дружня атмосфера, культура взаємоповаги та готовність втручатися — як з боку дітей, так і дорослих. Розгалужена підтримка та чіткі правила у школі формують середовище, у якому підлітки можуть почуватися у безпеці.

Фото Rating Group/Rating Lab