Міграція, вартість навчання і небезпека: чи зможуть прифронтові університети втримати студентів

Профронтові університети: виклики вступної кампанії — 2026

Війна, вимушена міграція та фінансові труднощі впливають на вступну кампанію українських університетів, особливо в східних і південних регіонах. Частина закладів вищої освіти стикається зі зменшенням кількості вступників, а вартість контрактного навчання в прифронтових містах не завжди відповідає економічним можливостям родин. Водночас деякі університети демонструють зростання кількості заяв і зарахованих студентів.

Про виклики вступної кампанії 2026 року, фінансування навчання та облаштування безпечних освітніх просторів говорили під час круглого столу «Підсумки вступної кампанії — 2026: виклики, досягнення, перспективи», який організовав «Укрінформ».

ВІЙНА ТА МІГРАЦІЯ ЗМІНЮЮТЬ ГЕОГРАФІЮ ВСТУПНОЇ КАМПАНІЇ

Однією з причин зменшення кількості вступників у закладах вищої освіти східних і південних регіонів є демографічна ситуація. Ще до повномасштабного вторгнення в Україні не фіксували зростання демографічних показників, а після 24 лютого 2022 року мільйони людей були змушені виїхати за кордон.

За оцінкою Центру економічної стратегії, станом на січень 2026 року за межами України залишалися 5,6 мільйона українських біженців, зокрема в Росії та Білорусі. Серед них — 1,7 мільйона дітей віком до 18 років. Це 31% від загальної кількості. Молоді віком 18–34 роки за кордоном перебувало 1,4 мільйона осіб, або 25%.

Окремим чинником залишається окупація українських територій. Від 2014 року Росія примусово переміщує українських дітей на підконтрольні їй території, позбавляючи їх можливості навчатися й розвиватися в українському освітньому середовищі.

Усе це впливає на кількість потенційних вступників і посилює конкуренцію між університетами за абітурієнтів.

ЧОМУ КОНТРАКТНЕ НАВЧАННЯ В ПРИФРОНТОВИХ МІСТАХ НЕ ДЕШЕВШЕ

У 2026 році в прифронтових регіонах зменшилася частка вступників-контрактників на бакалаврат, особливо в Харківській і Запорізькій областях. Водночас університети звертають увагу не лише на демографічні причини, а й на вартість навчання.

Зокрема, у Запоріжжі контрактникам доводиться платити за навчання суми, співмірні з вартістю освіти в провідних університетах Києва та Львова.

Ректор Національного університету «Запорізька політехніка» Віктор Грешта пояснює, що на ситуацію вплинуло запровадження коефіцієнта регіональної підтримки 1,1. За його словами, через особливості розрахунку індикативної собівартості додаткове фінансування, яке університет отримує завдяки цьому механізму, не враховують під час визначення мінімальної вартості контрактного навчання.

У Міністерстві освіти і науки уточнюють, що відповідні зміни передбачає постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2026 року №590. Нею змінили порядок формування мінімальної плати за навчання на основі індикативної собівартості: обсяг додаткового фінансування, отриманого закладом завдяки застосуванню формули регіональної підтримки, виключили з розрахунку.

На думку Віктора Грешти, питання вартості контрактного навчання в прифронтових університетах потребує окремого врегулювання на державному рівні. Адже для збереження студентського контингенту та людського капіталу регіону важливо, щоб навчання залишалося фінансово доступним.

За словами ректора, цього року серед найпопулярніших освітніх програм Запорізької політехніки були електрична інженерія, менеджмент, кібербезпека та захист інформації. Водночас річна вартість контракту на спеціальності «Менеджмент» становила майже 51 тисячу гривень. Для порівняння, у приватному закладі освіти навчання за цією спеціальністю коштувало 30 тисяч гривень.

Як зазначив Грешта, понад 180 вступників обрали дешевший варіант навчання в приватному закладі.

НЕ ВСІ ПРИФРОНТОВІ УНІВЕРСИТЕТИ ВТРАЧАЮТЬ ВСТУПНИКІВ

Попри складні умови, окремі університети сходу та північного сходу України цьогоріч зафіксували позитивну динаміку вступу.

Зокрема, у Сумському державному університеті кількість вступників на бакалаврат зросла на 15% порівняно з минулим роком. Також дещо збільшилася кількість зарахованих на магістратуру.

Ректор закладу Василь Карпуша пов'язує ці результати, зокрема, з дією регіонального коефіцієнта. За його словами, механізм допомагає залучати не лише вступників із Сумщини, а й молодь з інших областей. Водночас він вважає, що розмір коефіцієнта міг би бути більшим.

Зростання кількості заяв зафіксували й у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут». За словами відповідального секретаря центральної приймальної комісії Сергія Вировця, цьогоріч показник збільшився на 30–34% порівняно з 2025 роком.

Найбільше заяв вступники подали на комп'ютерні науки. Також популярними були менеджмент, інженерія програмного забезпечення, електрична інженерія та кібербезпека.

У Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка» зросла кількість заяв на технічні спеціальності — на 90. Кількість зарахованих вступників на ці напрями збільшилася більш ніж на 50%.

Ректор університету Олександр Азюковський наголошує, що заклади вищої освіти мають не лише зберігати освітню систему, а й готувати фахівців, які долучатимуться до відновлення країни.

Серед популярних напрямів у Дніпровській політехніці — гірництво, нафтогазові технології, електрична інженерія та автомобільний транспорт. Також зростає інтерес до електроніки, електронних комунікацій, геодезії та землеустрою, хімічних технологій.

На думку Азюковського, університетам важливо поглиблювати співпрацю з бізнесом і промисловістю, щоб навчальні програми відповідали практичним потребам економіки.

УКРИТТЯ В УНІВЕРСИТЕТАХ: МІЛЬЙОНИ ГРИВЕНЬ НА БЕЗПЕЧНЕ НАВЧАННЯ

Ще один виклик для прифронтових закладів вищої освіти — забезпечення безпеки студентів і викладачів. Через постійні російські атаки університети облаштовують укриття, де можна не лише перечекати повітряну тривогу, а й продовжувати навчання.

Наприклад, у Сумському національному аграрному університеті функціонують вісім сертифікованих укриттів загальною місткістю близько 1900 людей. У них облаштували майже 30 навчальних аудиторій. Минулого року сховища відремонтували, а також відкрили додаткові навчальні приміщення.

У 2026 році університет розпочав масштабний проєкт з облаштування укриття з властивостями протирадіаційного укриття на факультеті ветеринарної медицини. Його площа становитиме 1200 квадратних метрів, а загальна проєктна вартість — 30,46 мільйона гривень.

На реалізацію проєкту вже виділили 12,8 мільйона гривень із підтримкою Міністерства освіти і науки. Ще 1,3 мільйона гривень надали з місцевого бюджету. У приміщенні вже облаштували дев'ять кімнат, зокрема навчальні й лабораторні аудиторії, медичну та санітарну кімнати, а також простір для студентського самоврядування.

У Харківському політехнічному інституті перше укриття в навчальному корпусі, розраховане на 150 місць, відкрили у 2023 році. У 2025-му облаштували ще один простір у ректорському корпусі, який використовують, зокрема, для проведення національного мультипредметного тесту.

Приміщення площею майже 250 квадратних метрів обладнали комп'ютерами, інтерактивними дошками та доступом до інтернету. Також там облаштували системи вентиляції, протипожежного й вологозахисту. Частину Інноваційного кампусу університету перемістили в укриття, де також працює лекційний простір для студентів.

Тим часом Сумський державний педагогічний університет оголосив тендер на ремонт підвальних приміщень корпусу фізико-математичного факультету та облаштування найпростішого укриття. На роботи передбачили 39,4 мільйона гривень із державного бюджету. Завершити ремонт планують до кінця 2028 року.

ЧИ ВДАСТЬСЯ ПРИФРОНТОВИМ УНІВЕРСИТЕТАМ ЗБЕРЕГТИ СТУДЕНТІВ

Вступна кампанія 2026 року показала, що ситуація в прифронтових університетах неоднорідна. Одні заклади фіксують зменшення частки контрактників і стикаються з відтоком вступників, інші — нарощують кількість заяв і зарахованих студентів.

Водночас демографічні втрати, вимушена міграція, безпекові ризики та вартість навчання залишаються спільними викликами для закладів вищої освіти в регіонах, наближених до лінії фронту.

Щоб зберегти університети та їхній кадровий потенціал, потрібні не лише безпечні приміщення й фінансування інфраструктури, а й рішення, які допоможуть зробити навчання доступнішим для молоді. Адже від того, чи зможуть прифронтові заклади втримати студентів і викладачів, залежить і майбутнє регіонів, і підготовка фахівців для відновлення України.

Фото: Укриття у Сумському національному аграрному університеті, пресслужби закладу 

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах: