Міжнародний день захисту освіти від нападів: омбудсмен нагадав, як війна впливає на дітей

Школа має бути безпечним місцем, де дитина може навчатися, спілкуватися та розвиватися. Однак через повномасштабну війну для мільйонів українських дітей навчання стало частиною воєнної реальності — з повітряними тривогами, вибухами, пошкодженими школами та вимушеними перервами в освітньому процесі.

Російські атаки системно завдають шкоди українській освітній інфраструктурі. Водночас на тимчасово окупованих територіях РФ намагається впливати на дітей через нав’язування російської системи освіти та пропаганди.

Від початку повномасштабного вторгнення в Україні пошкоджено понад 4 650 закладів освіти. Ще 423 освітні установи повністю зруйновані, у Міжнародний день захисту освіти від нападів нагадує світовий спільноті Омбудсман Дмитро Лубінець.

Під російські атаки потрапляють школи, дитячі садки, заклади професійної освіти та університети.

Йдеться не лише про пошкоджені будівлі. Кожен зруйнований заклад — це втрата безпечного простору для дітей, можливостей для навчання та роботи педагогів.

У таких умовах українські школи змушені адаптувати освітній процес до війни: частину дітей переводять на дистанційне або змішане навчання, а в багатьох громадах навчання залежить від безпекової ситуації.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець наголошує на неприпустимості атак на освітню інфраструктуру та небезпеці, яку війна створює для права дітей на освіту.

За його словами, школа не може бути місцем, де дитина постійно очікує небезпеки, а вчитель — проводити уроки під звуки вибухів.

Лубінець також акцентує, що руйнування освітньої інфраструктури має наслідки далеко за межами фізичних пошкоджень будівель. Російські атаки позбавляють дітей можливості отримувати повноцінну освіту та безпечно проводити час у шкільному середовищі.

Окремою проблемою залишається ситуація з освітою дітей на тимчасово окупованих територіях.

Там Росія намагається замінити українську систему освіти російською, впроваджує власні освітні програми та нав’язує дітям російські наративи.

Змінюється не лише зміст навчання. Дітей намагаються позбавити доступу до української мови, культури та історії.

За словами Лубінця, такі дії є частиною системної політики РФ, спрямованої на вплив на українських дітей та формування в них нав’язаного уявлення про власну історію й ідентичність.

Попри масштабні руйнування, українська освітня система продовжує працювати.

Педагоги проводять заняття дистанційно та в укриттях, школи відновлюють після обстрілів, а громади облаштовують безпечні освітні простори.

Для дітей, які перебувають на окупованих територіях або були змушені виїхати за кордон, збереження зв’язку з українською освітою також залишається важливим завданням.

Йдеться про можливість навчатися за українськими стандартами, зберігати рідну мову та знання про власну історію.

Атаки на цивільну та освітню інфраструктуру мають не лише матеріальні наслідки. Зруйнована школа означає втрачене безпечне середовище, перерваний освітній процес і додаткові травматичні переживання для дітей.

Україна документує злочини Росії проти освітньої сфери та наголошує на необхідності притягнення винних до відповідальності.

Водночас боротьба за українську освіту триває не лише на звільнених територіях. Вона відбувається і в школах, де діти продовжують навчатися попри обстріли, і на тимчасово окупованих територіях, де Росія намагається нав’язати їм власну систему цінностей.

Українська школа має залишатися простором безпеки, знань і свободи. А право дитини на освіту не повинно залежати від того, де вона живе і наскільки близько до її дому проходить лінія фронту.

Фото  Ресурс Destruction, Національна поліція України

Дівайдер

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.