Мовне питання в школах: чи справді в Києві домінує російська

У соцмережах активно обговорюють результати дослідження Державної служби якості освіти та мовної омбудсменки про використання української мови в школах. Найбільше суперечок спричинили дані щодо Києва, де, за результатами опитування, частина учнів/иць і вчителів/ок нібито переважно спілкується російською. «Вчися.Медіа» розібралося, що насправді показало дослідження і чому не все так драматично, як здалося.

8 жовтня Державна служба якості освіти України та Уповноважена із захисту державної мови представили результати дослідження про функціонування української мови в закладах загальної середньої освіти у 2024/2025 навчальному році.

Загалом результати засвідчили поступове зміцнення позицій української мови в школах і в повсякденному житті учасників освітнього процесу.

Рідною українську мову вважають:

• 78 % учнів та учениць (+4 % від минулого року);
• 82 % батьків (без змін);
  
• 92 % вчителів та вчительок (+6 %).
  

Зросла частка педагогів/инь, які спілкуються українською не лише під час уроків, а й на перервах та поза школою. На Сході та Півдні цей показник зріс на 16–17 %.

Також більше дітей почали спілкуватися виключно українською — вдома (49 %, +10 %) та поза школою (44 %, +7 %).

Однак є і проблемні зони. Зокрема, зменшилося споживання українськомовного контенту серед учнів та учениць — із 71 % до 54 %.

Читайте також:

Українська як успадкована: як молодше школярство вчить мову за кордоном

Після регіональної презентації 6 листопада саме київські дані стали приводом для мовних дискусій у соцмережах. Деякі публікації подають їх як доказ «катастрофи» з українською мовою в столиці.

Утім, за результатами дослідження:

• 63 % батьків стали частіше вживати державну мову;
• 49 % учнів/иць і 48 % учителів/ок зазначили, що почали більше говорити українською;
  
• 72 % батьків і 59 % учнів/иць висловили бажання покращити рівень володіння українською;
  
• 71 % вчителів/ок і 60 % батьків комунікують у соцмережах українською;
  
• 82 % педагогів/инь використовують лише україномовні матеріали.
  

Однак водночас 40 % учнів/иць спілкуються з однокласниками переважно російською, а частка тих, хто вважає українську рідною, знизилася із 71 % до 64 % (у порівнянні з даними дослідження у 2024 році).Зауважимо, що йдеться про дані, зафіксовані в столичних школах.

Соціологи/ні та науковці/иці застерігають — дані мовного дослідження слід інтерпретувати обережно.

Наталія Заїка, заступниця директора Інституту поведінкових досліджень American University Kyiv, звернула увагу, що опитування в Києві проводили лише в 14 школах, тому вибірка може не відображати реальну картину. Крім того, у результатах могли бути зміщення через різні шкали відповідей — варіант «переважно українською» інтерпретували як «недержавною мовою», що спотворює показники.

Також вона наголошує, що дані дослідження не свідчать про катастрофу, а радше про «природне відкатування» після різкого зростання україномовності у 2022–2023 роках, коли респонденти/ки могли давати суспільно бажані відповіді.

Інна Волосевич, заступниця директора в дослідницькій агенції Info Sapiens, згадала інше дослідження, зокрема опитування Info Sapiens для Українського інституту книги (2023), що показує зовсім іншу картину: 66 % дітей у Києві розмовляють у школі виключно українською, лише 5 % — виключно російською.

Фото Canva, ДСЯО, Інна Волосевич