«Ми прийшли на провалену реформу»: Лісовий пояснив, чому у школах загальмувала НУШ
Ексміністр освіти і науки Оксен Лісовий вважає, що однією з головних причин повільного впровадження реформи Нової української школи стало те, що на момент зміни керівництва Міністерства освіти і науки у 2023 році вона була реалізована лише частково. Про це він розповів в інтервʼ'ю для Forbes.
«Ми прийшли на провалену реформу. Побачили імітацію змін. Вони впроваджувалися лише там, де було відповідальне ставлення шкіл, їхніх директорів або департаментів освіти», — сказав Оксен Лісовий.
Водночас він зауважив, що його команді вдалося підготувати матеріальну базу для фінального етапу реформи, який передбачає запуск профільної старшої школи.
ЩО ОЧІКУЄ НА ШКОЛИ З 2027 РОКУ
Із вересня 2027 року майже дві тисячі академічних ліцеїв мають перейти на новий формат навчання. Для підготовки до цього у 2025 році стартувало передпілотування за участі 30 ліцеїв-добровольців. Вони випробували нові підходи до управління та організації освітнього процесу, а тепер передають свій досвід ще 120 закладам, які проходитимуть пілотування у 2026 році.
Кожен із цих ліцеїв отримає по 10 млн грн на модернізацію освітнього середовища, а педагогічні колективи пройдуть спеціальне навчання. За задумом МОН, у кожній громаді має з'явитися пілотний ліцей, який стане прикладом для інших закладів.
Оксен Лісовий також наголосив, що держава вже суттєво збільшила інвестиції в шкільну освіту. За його словами, близько 70 % бюджету МОН спрямовують саме на школи.
Окрім освітньої субвенції, кошти виділяли на:
- закупівлю шкільних автобусів;
- будівництво укриттів і підземних шкіл;
- оснащення STEM-лабораторій;
- організацію харчування;
- забезпечення енергетичної стійкості шкіл.
На останній напрям, за словами ексміністра освіти і науки, спрямували близько 500 млн грн.
Держава покриває близько 90 % витрат на функціонування шкіл, а решта видатків (комунальні послуги, витратні матеріали та доплати педагогам/иням) залишаються відповідальністю місцевих бюджетів.
За словами Оксена Лісового, важливу роль у розвитку освіти відіграє міжнародна підтримка. Він зазначив, що Світовий банк, Організація економічного співробітництва та розвитку і Європейський Союз фінансують українські освітні проєкти лише за наявності чіткої стратегії реформ.
«Вони не дають грошей тим, у кого немає бачення розвитку», — наголосив він.
ЧОМУ ПОТРІБНА ОПТИМІЗАЦІЯ МЕРЕЖІ
Ексміністр також висловився щодо оптимізації шкільної мережі, яка нерідко викликає критику через закриття малокомплектних сільських шкіл.
За його словами, політики часто спекулюють на цій темі, хоча проблема пов'язана насамперед зі зменшенням населення.
«Я чув від народних депутатів нарікання, що ми закриваємо школи в селах. Це популізм, пов'язаний із прагненням переобратися на округах», — зазначив Лісовий в інтерв’ю для Forbes.
Він пояснив, що утримання шкіл із кількома десятками учнів та учениць не дає змоги забезпечити якісну освіту, тому держава робить ставку на розвиток опорних шкіл. Для цього, за його словами, закупили максимально можливу кількість шкільних автобусів українського виробництва та передбачили 3,5 млрд грн на ремонт доріг до навчальних закладів, щоб забезпечити підвезення дітей.
Фото Magnific
Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах: