Наглядові ради для університетів: МОН продовжить експеримент ще на два роки

Міністерство освіти і науки пропонує ще на два роки продовжити експеримент із посилення ролі наглядових рад у державних університетах. Водночас до участі в моделі хочуть дозволити долучати інші заклади, зокрема університети, у яких виявлять ознаки кризового стану.

Відповідний проєкт постанови уряду МОН винесло на громадське обговорення. Його мета — розширити повноваження наглядових рад у питаннях економічної діяльності університетів, антикризового управління та планування змін, а також посилити фінансову, інвестиційну та майнову автономію закладів вищої освіти.

Продовжити експеримент пропонують для трьох університетів, які вже брали участь у попередньому дворічному експерименті: 

• Київського авіаційного інституту,
• Запорізького національного університету,
• Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Інші державні університети зі сфери управління МОН зможуть добровільно приєднатися до посиленої моделі за рішенням вченої ради.

Окремо передбачено можливість для МОН ініціювати приєднання університету, якщо в нього буде виявлено ознаки кризового стану.

Кризовим у проєкті пропонують вважати, зокрема, стан університету, який за результатами моніторингу потрапив до критичної зони. Підставою також можуть бути окремі фінансові, кадрові чи управлінські проблеми.

Серед таких критеріїв:

• прострочена кредиторська заборгованість понад три місяці або заборгованість із зарплати понад два місяці, 
• скорочення надходжень спеціального фонду більш ніж на 25% протягом двох років, 
• зменшення кількості студентів/ок більш ніж на 20%, 
• невиконання плану усунення ризиків,
• неможливість органів управління університету ухвалювати рішення понад три місяці.

Університети, які працюватимуть за посиленою моделлю, мають збільшувати власні надходження від платних послуг, господарських договорів, благодійних внесків і грантів. Також вони повинні запровадити щонайменше один інструмент фінансової, майнової або інвестиційної автономії.

Ще одна вимога стосується оплати праці: середня зарплата науково-педагогічних і педагогічних працівників/ць учасника має перевищувати середній рівень у державних університетах відповідного регіону.

Крім того, цільові показники роботи керівника/ці університету пропонують поширювати на його заступників/ць, керівників/ць факультетів, навчально-наукових інститутів та коледжів.

Як і під час попереднього експерименту, МОН пропонує створити комітет із відбору членів наглядових рад. До нього входитимуть шість осіб: 

• троє, визначених міністерством, 
• троє — за пропозиціями міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері вищої освіти.

Самі наглядові ради формуватимуться із семи осіб на два роки. При цьому трьом університетам, які вже брали участь в експерименті, не доведеться повторно проводити конкурсний відбір членів та членкинь їхніх наглядових рад до завершення нового етапу.

Проєкт також передбачає можливість для університетів-учасників ініціювати приєднання до них державних наукових установ або інших закладів освіти. Так само університет зможе запропонувати своє приєднання до іншого закладу вищої освіти.

Експеримент із посиленням ролі наглядових рад уряд запустив у вересні 2024 року у трьох університетах. 6 жовтня заступник міністра освіти Микола Трофименко заявив, що двох років експерименту МОН виявилося недостатньо, щоб переконатися в ефективності цієї моделі.

Заразом президентка КАІ Ксенія Семенова виступає за поширення посиленої моделі на всі університети або щонайменше за перехід державних вишів на організаційно-правову форму державних некомерційних товариств.

Фото Вікіпедія

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.