Неузгодженість законодавства ставить під загрозу захист дітей і педагогів від насильства — освітня омбудсменка

Освітня омбудсменка Надія Лещик під час засідання Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій заявила про низку серйозних проблем у системі запобігання насильству над дітьми та педагогами. Зокрема, вона звернула увагу на неузгодженість законодавчих норм і відсутність дієвих механізмів захисту для освітян.

Під час розгляду контрольного питання щодо виконання прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми», Надія Лещик наголосила: нині відсутня чітка правова визначеність ключових понять, що ускладнює притягнення винних до відповідальності.

«Насильство й жорстоке поводження з дітьми — дуже широкі поняття, які можуть бути кваліфіковані як адміністративне або кримінальне правопорушення залежно від ситуації. Якщо підстави для відкриття кримінального провадження відсутні, чи може насильство та жорстоке поводження з дітьми кваліфікуватися як булінг, адже в Кодексі про адміністративні правопорушення наявна відповідальність саме за булінг? І чи притягнуть кривдника до відповідальності за свої дії?», — зауважила омбудсменка.

Лещик звернула увагу, що в чинному законодавстві є лише визначення «жорстоке поводження з дитиною» (ст. 1 Закону «Про охорону дитинства»), яке охоплює фізичне, психологічне, сексуальне та економічне насильство, зокрема булінг і мобінг. Водночас поняття «насильство» як таке не визначене, що створює юридичні колізії.

Окрему увагу освітня омбудсменка приділила законопроєкту № 9400, зареєстрованому у ВРУ ще в червні 2023 року. Документ стосується змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо насильства стосовно дітей.

«Законопроєкт потребує доопрацювання. Або ж варто розробити новий комплексний законопроєкт, який врахує особливості захисту прав дітей в освіті, культурі, спорті тощо й передбачатиме відповідальність за насильство та жорстоке поводження з дитиною», — додала вона.

Надія Лещик також нагадала, що незабаром мають затвердити постанову Кабміну «Порядок реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми». Згідно з нею в закладах освіти мають створити комісії з розгляду випадків насильства та жорстокого поводження з дітьми. Але в цьому контексті виникає питання: яка тоді роль комісій із розгляду випадків булінгу, що діють відповідно до наказу МОН № 1646 від 28 грудня 2019 року?

«Що робити з наказом МОН? Він має діяти чи його потрібно скасовувати? Необхідно унормувати законодавство щодо захисту дітей», — зауважила омбудсменка.

Окрім дітей, жертвами насильства і цькування в школах можуть ставати й самі вчителі. Але, за словами Лещик, нині в українському законодавстві відсутні механізми захисту освітян.

«Якщо педагог звернеться до керівника закладу освіти, він просто не розумітиме, як діяти. Бо на основі повідомлення чи заяви вчителя він не може скликати для захисту педагога комісію щодо жорстокого поводження з дитиною — підстави для цього відсутні. Виникають логічні запитання, який алгоритм дій у випадку цькування вчителів?» — додала вона.

Як наголосила освітня омбудсменка, у Законі України «Про охорону дитинства» та Кодексі України про адміністративні правопорушення визначено, що булінг — це дії учасників освітнього процесу щодо дітей або з боку одних дітей до інших. Отже, випадки цькування педагогів опиняються поза правовим полем.

Надія Лещик пропонує розглянути питання щодо внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо розробки Типового положення щодо захисту прав педагогічних працівників, яке може затвердити Кабінет Міністрів України. У цих політиках варто передбачити чіткі алгоритми дій у випадку порушення учнями правил поведінки (це може проявлятися і у вигляді неприйнятної поведінки щодо педагогів). Також ця політика має передбачати превентивну роботу закладу освіти та процедуру реагування. Наприклад, за кордоном заклади освіти мають внутрішні політики щодо дій педагогів, керівників закладу освіти у випадку порушення учнями / ученицями правил поведінки.