Український школяр переміг 93 учасники на першій олімпіаді зі ШІ: у чому його секрет
Випускник Маріупольського ліцею міста Києва Роман Мєламуд став абсолютним переможцем першої European AI Olympiad. Він випередив 93 учасників із 24 країн, здобув золоту медаль і показав найкращий результат серед усіх учасників. Але сам Роман вважає, що перемогу визначили не лише знання з програмування та штучного інтелекту.
Змагання відбулося 14–19 липня у румунському Клуж-Напоці. Українська команда загалом виборола дві золоті медалі та посіла друге місце в командному заліку.
В інтерв’ю DOU Роман розповів про підготовку до олімпіади, боротьбу з хвилюванням, перший Python-курс у 10 років і плани продовжити навчання у сфері штучного інтелекту.
ПОПРИ ТЕ, ЩО ЗНАВ НЕ ВСЕ ПЕРЕМІГ
Одним із головних відкриттів для Романа стала стратегія самого змагання. Він переконався, що на олімпіаді необов’язково розв’язати кожну задачу повністю.
«Для гарних результатів зовсім не обов’язково розв’язувати задачі на сто, можна просто виконати багато відносно простих часткових блоків».
Тому під час олімпіади школяр спочатку переглядав усі завдання, оцінював їхню складність, а потім намагався отримати максимальну кількість балів там, де це було можливо.
Лише після цього повертався до складніших частин.
На думку Романа, саме така тактика могла стати однією з його переваг. Адже навіть сильніший технічно учасник може втратити бали, якщо витратить занадто багато часу на одну задачу.
ШІСТЬ ЗАДАЧ, ДВА ДНІ І ПОШУК
Перша Європейська олімпіада зі штучного інтелекту тривала два дні. Щодня учасники отримували по три завдання.
Особливість змагання полягала в тому, що школярам дозволяли користуватися документацією та необхідними бібліотеками. Тобто від них не очікували, що вони напам’ять знають усі алгоритми.
Натомість потрібно було зрозуміти проблему та придумати, як за допомогою інструментів ШІ отримати правильне рішення.
Наприклад, в одному із завдань учасники працювали з моделлю, яка визначала позитивні або негативні відгуки про фільми. Потрібно було з’ясувати, які слова найбільше впливають на рішення моделі.
Інша задача була пов’язана з астрономією: за спостереженнями за положеннями планет і супутників потрібно було визначити, які об’єкти обертаються навколо яких.
За словами Романа, деякі завдання спочатку здавалися дуже складними. Однак після пошуку простого підходу виявлялося, що розв’язання може бути значно простішим.
У 10 РОКІВ — ЄДИНА ДИТИНА НА КУРСІ PYTHON ДЛЯ ДОРОСЛИХ
Інтерес до програмування у Романа з’явився ще в дитинстві.
Спочатку він вивчав HTML і CSS та навіть створив власний сайт із математичними іграми. Потім перейшов до Python.
У 10 років хлопець вступив на курс Python Advanced. На вступному тесті він набрав 14 із 15 балів і став єдиною дитиною в групі, розрахованій на дорослих.
Згодом до програмування додалися кібербезпека та машинне навчання. Роман розв’язував завдання на платформі PicoCTF, а у 2025 році посів шосте місце в її щорічному змаганні.
Штучним інтелектом школяр почав займатися ще до появи першої європейської олімпіади. Він самостійно вивчав TensorFlow, проходив курс зі машинного навчання Стенфордського університету, а для складнішої математики додатково опановував матаналіз і теорію ймовірностей.
КОЛИ ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ СТАЛО ПЕРЕВАГОЮ
Роман родом з Одеси. До повномасштабного вторгнення навчався в Рішельєвському ліцеї з поглибленим вивченням математики.
Після переїзду родини до Кракова він продовжив навчатися дистанційно, а пізніше вступив до Маріупольського ліцею міста Києва.
Попри очевидні недоліки дистанційного формату, у його випадку він мав і несподівану перевагу: не потрібно було витрачати час на дорогу до школи.
Цей час Роман використовував для математики, фізики, програмування та підготовки до олімпіад.
Цьогоріч він закінчив школу.
НАЙСКЛАДНІШИМ ВИЯВИВСЯ НЕ ШІ, А ХВИЛЮВАННЯ
До перемоги Роман ішов не лише через технічну підготовку. Йому довелося навчитися контролювати власне хвилювання.
Після першої Всеукраїнської олімпіади з інформатики у 2024 році, де результат виявився гіршим, ніж він очікував, школяр зрозумів: знати правильну відповідь недостатньо, якщо ти не можеш спокійно показати свої знання під час змагання.
Влітку 2025 року він почав систематично тренуватися з наставником Валентином Мельником.
Раніше через хвилювання Роман міг втратити майже годину змагання. Спочатку намагався боротися з цим за допомогою берушів, а згодом звернувся до психолога.
На Європейській олімпіаді ситуація була зовсім іншою.
Роман бачив результати інших учасників у реальному часі, але не дозволяв рейтингу відволікати себе. Замість постійного стеження за позиціями він аналізував, на яких завданнях суперники набирають бали.
ЩО ПІСЛЯ ЗОЛОТА?
Після перемоги Роман планує продовжити освіту в галузі штучного інтелекту, Computer Science та кібербезпеки.
Найімовірніше, він навчатиметься в Познанській політехніці на англомовній бакалаврській програмі зі штучного інтелекту.
У майбутньому хлопець хоче займатися дослідженнями ШІ — передусім розбиратися не лише в тому, як користуватися готовими моделями, а чому вони працюють саме так.
Його цікавить теоретичний бік машинного навчання, принципи роботи сучасних моделей та можливість удосконалювати їх.
А участь в олімпіадах Роман розглядає не тільки як змагання.
«Ще одна причина брати участь у якомога більшій кількості олімпіад — це бонус для роботодавців, шанс бути поміченим як інженер».
Історія Романа показує, що перемога на міжнародній олімпіаді — це не обов’язково історія про школяра, який просто «знав більше за всіх». У його випадку результат склався з кількох речей: системної підготовки, уміння знаходити прості рішення, правильної стратегії та здатності не втрачати голову під час змагання.
Фото DOU
Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах: