Новий правопис став держстандартом: що це змінює для кожного українця

Із 1 березня 2026 року Український правопис 2019-го офіційно став державним стандартом. Якщо раніше його норми мали рекомендаційний характер, то тепер це частина законодавства України — обов’язкова до виконання. Перехідний період завершився, а старі норми більше не діють, передає «ВВС».

Що це означає на практиці — для держорганів, медіа, освітніх установ і громадян/ок?

Національна комісія зі стандартів державної мови раніше лише рекомендувала використовувати редакцію правопису, ухвалену у 2019 році. Тепер документ затверджений як державний стандарт відповідно до постанови парламенту «Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави».

Відтак із 1 березня:

• старі норми правопису втратили чинність;
• нові правила стали обов’язковими для письмового використання;
• державні структури мають повністю перейти на нові стандарти.

Важливо: правопис регулює лише письмову мову. Усне мовлення не підпадає під ці вимоги.

Передусім — органи державної влади. Новий стандарт застосовуватимуть:

• у веденні документації;
• у судових рішеннях;
• у роботі правоохоронних органів;
• у нотаріальних документах;
• у державних реєстрах та сервісах перекладу;
• під час іспитів для держслужбовців;
• на тестах з української мови для отримання громадянства.

Спікер парламенту Руслан Стефанчук наголошує: уніфікація правопису допоможе стандартизувати термінологію в державних базах даних і в перекладах документів ЄС українською мовою.

Водночас мовознавці звертають увагу: чимало русизмів у нормативних документах залишилися. Їх новий правопис не змінив.

Читайте також:

Яка відповідальність передбачена за порушення мовного законодавства в закладі освіти: велика розмова з представником Офісу мовної омбудсменки Ігорем Спірідоновим

Багато норм допускають варіативність — тобто дозволяють два написання.

Фемінітиви:

• можна писати директорка, експертка, психотерапевтка:
• стара форма теж залишається допустимою.

У грецьких словах можливі паралельні варіанти:

• авдиторія / аудиторія;
• павза / пауза;
• лавреат / лауреат;
• міф / міт;
• кафедра / катедра;
• логарифм / логаритм.

Родовий відмінок:

• радости / радості;
• смерти / смерті;
• любови / любові.

«И» на початку слова:

• ирій / ірій;
• ирод / ірод.

Пів-:

• окремо: пів дня, пів години, пів міста:
• разом лише в цілісних поняттях: півострів, півкуля.

Проєкт — тільки через «є».Госпіс — через «г».

Назви сервісів — українською і з відмінюванням: твітер, ютуб, ґуґл, імейл.

Складні слова з частками екстра-, веб-, преміум-, поп-, макро-, гіпер- тощо пишуться разом: експрезидент, вебсторінка, попмузика.

Ще до надання правопису статусу держстандарту експерти/ки критикували окремі положення.

Доцент Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Микола Зубков раніше заявляв, що проблеми словотворення залишилися нерозв’язаними.

Суперечки точилися і в судах. У 2021 році Окружний адміністративний суд Києва визнав постанову уряду про ухвалення нового правопису незаконною. Однак у 2024 році Верховний Суд скасував це рішення.

Після публікації у 2019 році правопис розкритикувала, зокрема, Ірина Фаріон, назвавши його поверненням до радянських норм. Дискусії серед науковців/иць тривають і досі.

За даними мовної комісії, за останні роки надійшло близько 1400 пропозицій щодо змін. Частину вже враховано, інші можуть впроваджувати поступово.

Фото Canva 

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб
• Х, тредс, вайбер