Підручники для НУШ майже готові: але борги минулих років наздогнали реформу

У Міністерстві освіти і науки відзвітували про стан підручникотворення для 2026–2027 навчального року. Формально картина виглядає оптимістично: конкурсні процедури завершені, більшість підручників перебувають на стадії друку, а доставка до шкіл розпочалася в червні — безпрецедентно рано для української системи освіти.

Як зазначила заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузмичова на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, головний акцент цього циклу — 9-й клас. Саме він стане завершальним етапом повного впровадження реформи Нової української школи в базовій середній освіті. Паралельно друкують підручники для 4-го класу та частково закривають "хвости" для 6–8-х класів, які залишилися ще з попередніх років.

За словами посадовців, усі нові етапи підготовки підручників — апробація, експертиза та конкурсний відбір — відбулися відповідно до затверджених графіків.

Станом на червень уже укладено 113 договорів на доставку підручників для 9-го класу. Це покриває майже половину всього накладу. Понад 90 тисяч примірників уже передані видавцями на відправлення, а перші партії прибули безпосередньо до шкіл.

Особливо важливо, що цього року відмовилися від проміжних логістичних ланок — підручники доставляють напряму до закладів освіти. У МОН це називають результатом роботи над помилками після торішніх логістичних труднощів.

Окремий напрямок — підручники для дітей з особливими освітніми потребами.

Для 9-го класу вже затверджено 10 таких підручників, ще два мають пройти фінальне погодження на колегії МОН наприкінці червня.

Для 4-го класу ситуація схожа:

• 6 підручників уже мають результати конкурсу;
• ще 5 очікують остаточного рішення колегії.

Усі вони мають бути надруковані та доставлені до початку навчального року.

Читайе також: 

Які підручники для 4-х та 9-х класів видаватимуть держкоштом: затвердили перелік

Попри загалом позитивну динаміку з підручниками, на засіданні парламентського комітету пролунала й критика. Голова комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак наголосив: держава не повинна підміняти підручники посібниками лише тому, що не змогла вчасно підготувати повноцінне видання.

За його словами, така практика не розв'язує проблему, а лише приховує її. Ба більше, кількість випадків, коли замість підручника школам пропонують посібник, не зменшується, а зростає.

Фактично йдеться про системний виклик: якщо предмет є в освітній програмі, дитина повинна мати повноцінний підручник, а не тимчасову заміну.

Одними з найскладніших залишаються питання підручників для кримськотатарської мови та окремих інших іноземних мов. У МОН визнають: проблеми накопичувалися роками й сьогодні вже не зводяться лише до друку книжок.

У випадку кримськотатарської мови доводиться фактично заново вибудовувати систему навчальних матеріалів. Після окупації Криму частина авторських колективів залишилася на півострові, а перехід мови з кирилиці на латинку зробив значну частину попередніх напрацювань неактуальними. Водночас учні/иці часто вивчають кримськотатарську як іноземну, тому підручники для старших класів нерідко виявляються для них надто складними.

Не менш дискусійною є ситуація з іноземними мовами. Іспанська та іврит історично залишилися в державному замовленні, тоді як підручники для інших мов, які також вивчають українські школярі і школярки, держава не друкує. У міністерстві вже визнають, що ця система потребує перегляду, а принципи формування державного замовлення — оновлення.

Для 9-го класу фактично залишається одна незакрита позиція — підручник з української жестової мови. Ця проблема накопичувалася роками: не було повної лінійки підручників у попередніх класах, досі тривають дискусії щодо змісту навчання, а авторські колективи лише формуються.

У МОН наголошують: українську жестову мову неможливо просто адаптувати чи перекласти з іноземних аналогів. Такий підручник потрібно створювати фактично з нуля на основі українських напрацювань і досвіду фахівців/чинь.

Окремо депутати поцікавилися долею підручників, які не були надруковані в попередні роки.

У відповідь представники МОН пояснили: частина рукописів потрапила на експертизу лише наприкінці листопада та в грудні 2025 року, тому завершити всі процедури й надрукувати книжки до кінця бюджетного року було фізично неможливо.

Тепер ці позиції включені до поточних планів на 2026 рік. У міністерстві запевняють, що борги минулих років мають бути повністю закриті до початку нового навчального року.

Несподіваною проблемою стало фінансування електронних додатків до підручників. Сьогодні вони є обов'язковою складовою навчального комплекту. Без електронного додатка видавництво не може повноцінно завершити контрактування підручника.

Однак під час формування бюджету необхідні кошти були закладені не в повному обсязі. Через це уряд зараз шукає додаткове фінансування, яке має покрити витрати як на цифрові додатки, так і на частину логістики.

Доки тривають погодження з Мінфіном, видавництва фактично працюють наперед, вкладаючи власні ресурси в підготовку матеріалів. Саме від швидкості вирішення цього питання залежить, чи вдасться завершити весь цикл друку без нових затримок.

Історія підручникотворення вкотре доводить просту річ: підручники неможливо створити в останній момент. Якщо немає програм, авторів і чіткої державної політики, то рано чи пізно ці прогалини опиняються на парті перед учнями. Саме з такими боргами системі освіти доводиться розбиратися сьогодні. 

Фото Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.