Повноцінний захист дітей від насильства та булінгу в Україні наразі неможливий – освітня омбудсменка

Захист дітей від насильства та жорстокого поводження, включно з булінгом, у закладах освіти та інших дитячих колективах не працює повноцінно. Про це розповіла у своїй колонці для «Української правди» освітня омбудсменка Надія Лещик.

За її словами, превенція насильства повинна починатися ще в сім’ї та продовжуватися в школі, гуртках, спортивних і культурних закладах. Педагоги/ні, класні керівники/ці та психологи/ні мають навчати дітей вирішувати конфлікти ненасильницьким способом, однак через завантаженість документацією та зайві обов’язки вони не завжди можуть приділяти достатньо часу безпосередньо дітям.

ЧОМУ НЕМОЖЛИВО ПОБОРОТИ БУЛІНГ ПОВНІСТЮ

Надія Лещик виділяє кілька ключових проблем.

  1. Відсутність адміністративної відповідальності за насильство та жорстоке поводження з дитиною. Якщо підстав для кримінального провадження немає, притягнути кривдника до відповідальності складно.
  2. Неузгодженість законодавства щодо булінгу. Різні визначення у законах «Про освіту», «Про охорону дитинства» створюють прогалини в правовому полі.
  3. Обмежене покарання — штраф за булінг в Україні наразі становить від 850 до 3400 грн, що не є ефективним стримувальним чинником.
  4. Недостатні строки накладення адміністративного стягнення. Частину справ закривають через закінчення строків.
  5. Повнолітні учні й учениці не захищені. Законодавство не поширюється на студентів/ок та старшокласників/ць, яким виповнилося 18 років.

За словами омбудсменки, запровадження 12-річної освіти лише посилює проблему, оскільки в старших класах повнолітні учні та учениці залишаються поза правовим захистом від насильства та булінгу.

Надія Лещик наголошує, що для ефективного захисту дітей необхідні зміни до законодавства, зокрема до Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також вдосконалення механізмів превенції та реагування на випадки насильства.

Фото Canva