Як соцмережі та родина впливають на мовні звички підлітків
За словами Уповноваженої із захисту державної мови Олени Івановської, вибір мови спілкування українськими підлітками залежить передусім від домашнього середовища та впливу соціальних мереж, розповідає Українське радіо.
Олена Івановська пояснила, що на мовні звички дітей впливають два основні чинники.
Перший — соцмережі. Під час дистанційного навчання під час ковіду та на початку повномасштабного вторгнення багато дітей залишалися на самоті та шукали спілкування онлайн, у TikTok, YouTube і Telegram. Це зробило їх вразливими до русифікації, навіть якщо родина була україномовною.
Другий чинник — домашнє середовище.
«На жаль, як це не парадоксально, але на четвертому році повномасштабного вторгнення і на 11-му році російсько-української війни дехто з дорослого, але не цілком усвідомленого, батьківського загалу не бачить причинно-наслідкових зв'язків. І не виховує себе, а відтак не може бути позитивним прикладом для своїх дітей. І тим самим, я б сказала, відбирає успішне майбутнє своїх дітей у нашій Україні», — зазначила Івановська.
Вона наголосила, що українська мова домінує у вищих навчальних закладах і публічному просторі, і саме батьки можуть допомогти дітям закріплювати мовні звички, що полегшать їм життєвий шлях.
Щодо впливу російської музики через стрімінгові платформи, омбудсменка нагадала про зареєстровану на початку 2025 року петицію з проханням обмежити пісні російською мовою. Тодішній прем’єр Денис Шмигаль відповів, що правових підстав для цього немає, але доручив Мінкульту, Мін’юсту та Мінцифрі опрацювати можливі механізми.
Івановська зазначила, що ставка лише на заборони не спрацює. Держава має підтримувати українських виконавців, розвивати музичну індустрію та створювати правові механізми для стрімінгових платформ (Apple Music, Spotify, YouTube), щоб ранжувати контент з пріоритетом для україномовних творів.
Фото Freepik