Як зменшити вплив російськомовного контенту на підлітків: поради психологині Лариси Дідковської
Пропагандистські наративи росія створює давно й методично. Небезпечні повідомлення можуть бути частиною розважального контенту, зокрема й у соціальних мережах. А найвразливіші до нього підлітки, чий світогляд та критичне мислення лише формуються.
«Вчися.Медіа» поспілкувалося із Ларисою Дідковською, психологинею, ректоркою Українського вільного університету, про те, як мінімізувати вплив ворожого контенту на підлітків та пояснити його шкоду.
ЧОМУ ПІДЛІТКИ СТАЮТЬ ЖЕРТВАМИ МАНІПУЛЯЦІЙ У СОЦМЕРЕЖАХ
Щодня мільйони людей різного віку заходять до соцмереж, а підлітки, які дорослішають у час розвитку тіктоку й інстаграму, взагалі не уявляють життя без гаджетів і спілкування онлайн. За словами Лариси Дідковської, дівчата та хлопці можуть захоплюватися чимось забороненим чи неоднозначним. Підлітки більше не діти, але ще й не дорослі. Юнаки та юнки зіштовхуються із «гормональними бурями», переживають соціальні трансформації, змінюють психологічне самосприйняття та ставлення до оточення.
Підлітковий період добре описаний у світовій літературі — згадаймо андерсенівське гидке каченя. Підлітство — це якраз час, коли ти із гидкого каченяти перетворюєшся на прекрасного лебедя. Але ж скільки переживань супроводжують цей процес!
Лариса Дідковська
Крім того, часто хлопці й дівчата прагнуть до псевдорослості — не поступового здобуття знань і досвіду, а демонстративних актів псевдозрілості: мовляв, так роблять дорослі — і я роблю, тому я дорослий чи доросла.
«Діти не п’ють алкоголь, а дорослі — п’ють. Дитині здається: якщо вона вип’є, то подорослішає. Те саме стосується й сексуальних експериментів, лайки, непослуху. Чи відповідає це справжньому дорослішанню? Це радше зовнішні атрибути, які не пов’язані зі зрілістю, фінансовою незалежністю, соціальною реалізованістю. Підлітки не хочуть витрачати роки на здобуття справжньої зрілості, адже на те, щоб закінчити школу, збудувати кар’єру, створити родину, потрібен час. А дорослими, з погляду підлітків, треба бути вже сьогодні ввечері», — додає Лариса Дідковська.
Через таку контрзалежність до світу дорослих юнаки та юнки обирають власний сценарій життя, відмінний від того, який є в родині. У такий спосіб вони демонструють світові свою інакшість. Також підлітки прагнуть свободи, та, не вміючи нею правильно розпоряджатися, можуть пов’язати себе з наркоманією, проституцією чи злочинністю.
Утім, психологиня закликає не знецінювати підлітків, мовляв, вони лише сидять у телефонах чи в соцмережах. Серед української молоді є позитивно та патріотично налаштовані, розумні, здатні до рефлексії люди, які бачать і чують, що їх оточує, стверджує фахівчиня.
Про таких підлітків редакція розповідала раніше:
«Мовчати — це злочин»: школяр розповів про свій досвід участі в акціях протесту проти закону № 12414Щоб молодь формувалася свідомою, і в батьків мають бути відповідні цінності, моральні принципи й чітка громадянська позиція. Але варто не категорично нав’язувати свої орієнтири, а щиро та невимушено спілкуватися з дітьми.
«Підлітки можуть формувати як асоціальні, так і просоціальні спільноти. Кількість цих просоціальних спільнот зростає там, де є правильно “налаштовані” цінності», — додає Лариса Дідковська.
Навіть найпротестніші підлітки, у яких є моральний фундамент, приклади авторитетів, можуть скопіювати те, що їх оточує. Якщо це будуть позитивні взірці для наслідування, то юнаки і юнки орієнтуватимуться на них.
Правильне виховання, пояснює психологиня, — це любов і межі. Якщо йдеться про любов без меж — то це потурання, але й межі без любові — жорстокість.
«Підлітки мають засвоїти, що межі — не про насилля, а про безпеку. Наприклад, коли ми чекаємо на зелене світло на пішохідному переході, то дбаємо про нашу безпеку, якщо побіжимо на червоне — опинимося в травмпункті, і це в найкращому випадку. Якщо ж дочекаємося зеленого, то ймовірність, що з нами все буде добре, вища. Варто пояснювати підліткам, що можна, а що ні, на таких прикладах», — додає Лариса Дідковська.
ЯК ЗМЕНШИТИ ВПЛИВ РОСІЙСЬКОМОВНОГО КОНТЕНТУ НА ПІДЛІТКІВ
На думку Лариси Дідковської, творці російської пропаганди добре усвідомлюють важливість впливу на підлітків, що якраз формуються.
«Думаю, добре організований і підготовлений контент є і буде тим гачком та спокусою, на які підлітка підчепити найлегше», — пояснює вона.
З огляду на це українцям важливо створювати власний контент, який буде контрпропагандою, враховуватиме особливості підліткового віку (такий контент нині створює «Суспільне», розвиваючи YouTube-канал для підлітків «Колайдер»; добіркою каналів для дітей та підлітків ділиться видання ТЕКСТИ — ред.).
Водночас спілкуватися з дитиною про правильні орієнтири важливо з раннього віку, наголошує Лариса Дідковська.
«Нерідко чую, що діти іноземців дивляться мультфільми українського виробництва. Наші мультиплікатори, виявляється, зробили прекрасний продукт для дітей певної вікової категорії. Чи можемо ми щось таке зробити для підлітків? Безумовно. Треба мати якісний продукт, і не з позиції моралізаторства чи повчань, а з позиції, яка б пропонувала рішення, спонукала до роздумів», — пояснює психологиня.
А ще вона радить, спілкуючись із підлітками, відверто розповідати: через російськомовний контент можна стати жертвами маніпуляцій росіян, піддатися на їхнє вербування — наслідки можуть бути серйозними. Важливо подавати російськомовний контент не як щось спокусливе чи цікаве, а як частину гібридної війни, яка вбиває, якщо не фізично, то психологічно, впливаючи на мозок, додає Лариса Дідковська.
Часто підлітки починають цікавитися російськомовним контентом через вплив ровесників, пояснює психологиня. Так відбувається тому, що дитині важко витримати вплив оточення, а бути білою вороною зовсім не хочеться.
Підліткам обов’язково потрібно знайти собі подібних, навіть у російськомовному оточенні. Але йдеться не про повну мімікрію, а про формування власних кордонів. Можна повністю уникати такого оточення або мати силу для конфронтації, пояснює психологиня, і не обов’язково вдаватися до бійок та боротьби.
«Наприклад, коли зараз спілкуємося із російськомовними, то не обов’язково кричимо на них, чому вони не розмовляють українською. Ми далі розмовляємо українською і залишаємося собою, що викликає повагу», — каже Лариса Дідковська.
Окрім того, важливо щоб батьки, медіа та спецслужби встановлювали обмеження на перегляд шкідливого контенту, переконана психологиня.
ЯК СПІЛКУВАТИСЯ З ДІТЬМИ, ЯКІ ДИВЛЯТЬСЯ РОСІЙСЬКОМОВНИЙ КОНТЕНТ
Якщо дитина дивиться російськомовний контент, не варто на неї кричати, але й не можна ігнорувати такі випадки.
«Із дитиною можна поговорити дуже просто. Зараз чи не кожна родина зіштовхнулася з наслідками російського вторгнення. Загинули однокласники, друзі, близькі отримали інвалідність, втратили житло. Можна запитати: “Як ти думаєш, через кого це відбулося з нашими рідними, близькими?” Через росію», — наводить приклад Лариса Дідковська.
Вона радить будувати з підлітками діалог, а не вдаватися до примусу, і пропонує вести спілкування так:
- «Як ти думаєш, чи родичі й близькі, які постраждали, чимось заслужили, щоб це з ними відбулося? Ні».
- «Хто винен у тому, що з ними сталося?»
- «Наш ворог — росія, яка підписувала Будапештський меморандум та гарантувала нам безпеку».
- «Як ти думаєш, коли слухаєш російську музику (дивишся відео тощо), навіщо росія пропонує це тобі, що хоче з тобою зробити? Хоче тебе використати й перемогти. Але якщо на фронті й у тилу вона хоче перемогти зброєю, бомбардуваннями, руйнуваннями, смертями, загарбанням, то з тобою вона хоче перемогти російським контентом».
Лариса Дідковська радить звертати увагу підлітків на реальні приклади людей, які відмовляються від усього російського. Наприклад, спортсмени, які відмовилися тиснути росіянам руки або брати участь у змаганнях через присутність росії. У такий спосіб вони виявляють свою українськість та небажання мати щось спільне з ворогом.
Крім того, можна організувати з дітьми диспути про вплив російськомовного контенту, запропонувати їм дібрати аргументи за чи проти, створити власні відео для соцмереж, а також долучати до спільної допомоги фронту та постраждалим — показувати глибинну сутність справжніх цінностей, наголошує Лариса Дідковська.
«Важливо боронити свої межі, правду, країну, ідентичність, націю та народ. Тисячоліттями нас намагалися колонізувати, а тих, хто був носіями опору й протесту, знищували і вбивали, але це не означає, що росії все вдалося. Тож вона обирає інші способи для знищення українців, наприклад, зараз поширює російськомовний контент. Підліткам треба донести, що, споживаючи ворожу музику тощо, вони роблять те, що вигідно росії, а не українському народові та Україні», — резюмує психологиня.
Фото «Суспільного», «The Ukrainians» та Freepik
