В Україні протестують проти закону, який обмежує незалежність НАБУ та САП: як реагують освітянська та студентська спільноти — оновлено

22 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт  № 12414, який суттєво обмежує незалежність Національного антикорупційного агентства України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Того ж дня документ підписав Президент України Володимир Зеленський. Це рішення викликало хвилю обурення в суспільстві та поставило під питання подальшу незалежність антикорупційних органів.

Розповідаємо, як реагують освітяни, студенти, громадські організації та як це рішення може вплинути на освіту і європейську інтеграцію України.

Законопроєкт № 12414 передбачає зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування справ, пов’язаних зі зникненням людини безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану.

За словами депутатки Анастасії Радіної, до проєкту додали правки, які «роблять САП декоративною інституцією і передбачають повне узалежнення діяльності НАБУ й САП від волі Генерального прокурора».

Цей законопроєкт, серед іншого, містить такі пункти:

• Генеральний прокурор отримує доступ до всіх справ НАБУ або може надати такий доступ будь-якому іншому прокурору;
• Генеральний прокурор має право давати детективам НАБУ обов’язкові письмові вказівки й у разі їх невиконання змінювати підслідність, передаючи справу іншим органам;
• Генеральний прокурор може закрити розслідування на вимогу сторони захисту;
• Генеральний прокурор сам вирішує спори про підслідність;
• Генеральний прокурор самостійно підписує підозри топпосадовцям;
• керівник САП втрачає право входити до групи прокурорів — це вирішує лише Генпрокурор.

Крім того, напередодні Служба безпеки України та Офіс Генпрокурора провели масові обшуки в працівників цих структур. За офіційною версією, ці дії були пов’язані з викриттям російського впливу на НАБУ. Деяким працівникам інкримінують державну зраду, незаконну торгівлю з рф, зв’язки з олігархами тощо. Водночас у самому НАБУ заявили: обшуки відбувалися без належних судових рішень, що викликає занепокоєння щодо законності процесу.

У відповідь на ці події по всій країні прокотилася хвиля протестів. Люди виходили на вулиці Києва, Львова, Одеси, Дніпра, Луцька, Полтави та Тернополя. Учасники/ці акцій вимагали від Президента ветувати закон і не допустити повернення до практик політичного контролю над слідством та прокуратурою.

Утім, увечері 22 липня Президент України Володимир Зеленський таки підписав закон № 12414.

На тлі ухвалення документа десятки громадських організацій, зокрема освітніх, виступили проти такого рішення й звернулися до Президента України та Верховної Ради зі спільною заявою — закликом скасувати закон і відновити незалежність ключових антикорупційних інституцій. Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомив Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи та Львівської бізнес-школи УКУ, громадський діяч. Серед підписантів:

• Центр громадянських свобод;
• «Детектор медіа»;
• «Антикорупційний штаб»;
• Інститут економічного лідерства;
• ГО «Змістом»;
• Future Development Agency;
• ГО «Українська асоціація студентів»;
• ГО «Вчися», яка є засновником «Вчися.Медіа», та багато інших.

За словами автора ініціативи, ухвалення закону № 12414 означає фактичну втрату незалежності НАБУ та САП — органів, створених за вимогами Європейського Союзу й міжнародних партнерів. Саме незалежність антикорупційних інституцій була ключовою умовою безвізового режиму, підписання Угоди про асоціацію та старту переговорів про вступ України до ЄС. Тепер же Україна ризикує втратити довіру партнерів і поставити під сумнів свій європейський курс. Він також наголосив, що зрушення в антикорупційній сфері давали українцям відчуття справедливості, а Європі — сигнал, що Україна готова до системних змін. А отже, згортання цих реформ означає не просто технічні зміни, а політичний і цивілізаційний відкат.

Водночас деякі ГО також оприлюднили свої позиції щодо рішення ВРУ в соцмережах. Так, освітня платформа «EdEra» назвала ухвалення законопроєкту прямою атакою на демократію. На думку представників/ць організації, передача контролю над НАБУ й САП Генеральному прокурору означає фактичну втрату незалежності цих органів:

«Це ж було вже? […] Законопроєкт #12414 закидає Україну дуже далеко назад в авторитаризм».

Українська Волонтерська Служба також виступила зі зверненням до Президента України з вимогою ветувати документ. У ГО вважають, що зміни знищують процесуальну самостійність НАБУ й САП, відкриваючи шлях до політичного втручання в розслідування корупції серед посадовців.

Правозахисна організація Схід SOS розкритикувала несподівані правки до законопроєкту, внесені без широкого обговорення. В організації попереджають: ухвалення документа в нинішньому вигляді повертає антикорупційні органи під контроль прокуратури, що суперечить самій ідеї їх створення. Як повідомила виконавча директорка організації Юлія Красільникова, фонд 22 липня також закликав Президента ветувати документ.

Про свою незгоду з ухваленням законопроєкту повідомила й освітня антибулінгова ГО «Не цькуй»:

«Незалежність НАБУ й САП — це не формальність, а гарантія того, що Україна дійсно бореться з корупцією. Це — вимога суспільства, партнерів і одна з ключових умов на шляху до ЄС. Послаблення інституцій, створених після Революції Гідності, наближає нас не до Європи, а до авторитарної моделі, проти якої ми боремося і за подолання якої вже віддали свої життя тисячі українців».

В організації також закликали:

• скасувати закон № 12414.
• повернути повну незалежність НАБУ й САП.
• зупинити спроби підриву демократії в Україні.

Свою стурбованість ситуацією висловила Українська асоціація студентів, яка закликала молодь не залишатися осторонь. У ГО наголошують, що такі рішення руйнують довіру до державних інституцій і ставлять під загрозу шлях України до Євросоюзу:

«Ми не можемо зробити крок назад від вступу в ЄС. Наше майбутнє залежить від спільних дій сьогодні».

Організація акцентувала на тому, що антикорупційна система має залишатися незалежною, інакше всі здобутки останніх років можуть бути знецінені.

Крім цього, як повідомляє «Українська правда», студентка Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка Оксана Паращак публічно оголосила бойкот проти двох викладачок-нардепок, Лесі Забуранної та Любові Шпак, які підтримали скандальний законопроєкт.

Обурення ситуацією висловлюють і представники освітянської спільноти. Учитель української мови та один із найкращих педагогів світу за версією премії Global Teacher Prize 2023 Артур Пройдаков провів паралелі з романом «Чорна рада», звертаючи увагу на небезпеку внутрішнього розбрату в критичний момент для країни. На його думку, демократія — це про сильні, незалежні інституції, діалог і відповідальність влади перед суспільством.

«Декілька років роботи в громадському секторі навчили мене, що треба реагувати на скарги, пропозиції та фідбек. Що варто шукати коректну комунікацію зі своїми людьми. Бо свої люди — це не агресори, з ними слід говорити. А от із ворогами буде інша тональність. Щиро сподіваюся, що наші політики читали “Чорну раду” й не будуть повторювати помилок», — написав Пройдаков.

Учителька історії та авторка підручників Марія Воротило висловила намір бути поряд із молоддю, яка організовується для участі в акціях протесту.

Директорка Київської гімназії східних мов Оксана Проскура написала на своїй фейсбук-сторінці: «Справа не лише в НАБУ чи САП. Справа в гідності. Суспільство не можна ігнорувати безкарно».

Реакцію студентської молоді та її участь у протестах прокоментував старший науковий співробітник Інститут фізики НАН України, громадський дія та популяризатор науки Антон Сененко: 

«Так от. У нас прекрасна молодь. Їх тут були сьогодні тисячі. Тисячі юних людей, які народилися після появи гугла. … Але їх були тисячі з кривими картонками з нової пошти та обухова і кривими ж літерами маркерами…»

Водночас частина депутатів, реагуючи на скандальний законопроєкт № 12414, наголошує на загрозі такого рішення для суспільної довіри та базових демократичних принципів.

Депутатки Інна Совсун і Наталя Піпа розповіли, що вже підготували та зареєстрували новий законопроєкт, який має скасувати зміни, внесені законом № 12414. Совсун закликала колег підтримати ініціативу та назвала підписання Президентом цього закону «ганебним», зазначивши, що це суперечить очікуванням людей і загрожує фундаменту правової держави.

Водночас, за даними із сайту Верховної Ради, очільник комітету ВРУ з питань освіти та інновацій Сергій Бабак підтримав рішення про обмеження незалежності НАБУ і САП.

Секретарка відповідного парламентського комітету Наталія Піпа була відсутня в сесійній залі під час голосування за законопроєкт. Не голосував і Сергій Колебошин, член цього ж комітету. А їхній колега Роман Грищук був «проти». 

Крім того, відомо, що депутатка Інна Совсун, яка часто виступає з ініціативами у сфері освіти, блокувала трибуну, тож не встигла віддати свій голос.

Ознайомитися з переліком усіх нардепів, які підтримали ухвалення законопроєкту № 12414, утрималися або були «проти», можна тут.

Президент Володимир Зеленський 23 липня провів зустрічі з керівництвом правоохоронних та антикорупційних органів і Генпрокуратури, де йшлося про збереження функціональності системи боротьби з корупцією.

«Всі ми чуємо, що каже суспільство. Бачимо, чого очікують люди від державних інституцій для забезпечення справедливості та ефективності кожної інституції. […] Всі працюватимуть разом, на політичному рівні підтримаємо», — наголосив Президент.

Водночас у НАБУ й САП, коментуючи зустріч, наголосили, що вчорашній закон суттєво обмежує незалежність цих інституцій. Там заявили, що втратили гарантії, які дозволяли реалізовувати завдання і функції в протидії корупції на найвищому рівні. НАБУ і САП вимагають повернення скасованих нардепами гарантій для відновлення незалежної повноцінної роботи.

ОНОВЛЕНО: увечері 23 липня у своєму зверненні Володимир Зеленський пообіцяв внести у Верховну Раду новий законопроєкт, який забезпечить «силу системі правопорядку» та збереже «всі норми для незалежності антикорупційних інституцій», повідомляє  «Українська правда».  

«Звісно, усі почули те, що кажуть люди цими днями — в соціальних мережах, один одному, на вулицях. Це все недаремно. Проаналізували всі занепокоєння, всі аспекти того, що варто змінити і що має бути активізовано», — зазначив Володимир Зеленський.

ОНОВЛЕНО 24 ЛИПНЯ: Володимир Зеленський оголосив, що погодив текст законопроєкту, який «гарантує реальне зміцнення системи правопорядку в Україні, незалежність антикорупційних органів, а також надійний захист системи правопорядку від будь-якого російського впливу чи втручання».

Президент назвав текст проєкту збалансованим й анонсував, що сьогодні, 24 липня, він буде внесений до Верховної Ради. «Найголовніше — реальні інструменти, жодних російських зв’язків і незалежність НАБУ та САП», — наголосив Президент.

Раніше Генеральний прокурор України Руслан Кравченко під час брифінгу також прокоментував акції протесту проти ухваленого закону й заявив, що не має нічого проти їхнього проведення.

«Якщо не порушується закон — чому б і ні?» — сказав він.

Своє ставлення до ситуацій висловив і Європейський Союз. Речник Єврокомісії Гійом Мерсьє заявив, що ЄС «занепокоєний» останніми змінами щодо НАБУ та САП. У Брюсселі підкреслили: ці органи мають діяти незалежно — це принципова умова для боротьби з корупцією, що залишається однією з головних передумов фінансової підтримки ЄС. Він також нагадав, що значна частина фінансової допомоги Україні пов’язана з прогресом у сфері прозорості, судової реформи та демократичного врядування.

Антикорупційна освіта, яка останнім часом стає популярною в закладах вищої освіти України, зокрема на таких майданчиках як ACREC при Києво‑Могилянській академії, покликана навчити студентів/ок розпізнавати корупційні ризики й захищатися від них. Ослаблення НАБУ й САП може позбавити освітян/ок важелів для практичної демонстрації кейсів розслідувань. Це зробить антикорупційну освіту менш результативною і менш актуальною для студентства.

Програма розвитку ООН (UNDP) та Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) нещодавно розробили методології академічної доброчесності для ЗВО, закликаючи до культури прозорості й підзвітності. Якщо антикорупційні органи втратять незалежність, усі ці ініціативи матимуть меншу соціальну вагу.

Заклади освіти, які впроваджують е-контроль, кодекси етики та інституційні антикорупційні процедури, часто сприймають НАБУ й САП як гаранти реальної відповідальності за порушення. Після підписання закону зростає ризик, що ці внутрішні механізми стануть символічними, без реальної сили.

Крім того, фінансування соціальної сфери, зокрема й освіти, України під час війни сильно залежить від міжнародних партнерів. Раніше, наприклад, експрем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомляв, що із цих коштів виплачували зарплату освітянам/кам. Водночас поступ у боротьбі з корупцією був однією з вимог ЄС на шляху України в Європу, а ліквідація незалежності НАБУ й САП ставить наміри України під сумнів. Тож виникають ризики щодо подальшої фінансової підтримки з боку партнерів низки освітніх реформ, серед яких оновлення професійної освіти, впровадження реформи профільної середньої освіти та інших.

Фото: фейсбук-сторінка Сергія Нужненка