В Україні зменшилася кількість першачків: скільки дітей цьогоріч пішли в школу

За оперативними даними місцевих управлінь освітою, цього року до українських шкіл пішли приблизно 252 тисяч першокласників/ць. Для порівняння: у 2024-му їх було 314 тисяч. А це означає, що за рік кількість дітей у перших класах зменшилася на 62 тисячі. Про це розповів Сергій Бабак, очільник комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, в інтерв'ю ZN.UA. 

Остаточні офіційні дані, за словами Сергія Бабака, Міністерство освіти і науки оприлюднить після 5 вересня, коли школи завершать формування класів і подадуть звітність.

Причини скорочення, на думку голови парламентського комітету, є очевидними:

• низька народжуваність протягом останніх років;
• масовий виїзд дітей у перші роки широкомасштабної війни. 

Бабак уточнив, що цього року шестирічних дітей вже майже не вивозять за кордон, а частина родин навіть повертається в Україну.

«Але наслідки того періоду й загальної негативної демографії — падіння народжуваності — відчуватимемо ще довго. Кількість першачків іще зменшуватиметься, це неминуче», — наголосив він.

У 2025–2026 навчальному році в Україні, попередньо, навчатимуться 3,5 мільйона школярів/ок. Водночас десь 10% із них нині перебувають або на тимчасово окупованих територіях, або за кордоном і навчаються дистанційно (чи в інших форматах). Загалом, за словами Сергія Бабака:

• 35 361 учень / учениця нині перебуває на ТОТ;
• 302 889 дітей — за кордоном.

«Точну кількість українських дітей, які перебувають за кордоном, установити складно. У базі даних Державної прикордонної служби немає можливості фільтрувати дані про виїзд за віком. Ми орієнтуємося на дані ЄС, але й вони неповні, тому що не всі діти стають там на облік», — додав він.

У новому навчальному році в Україні функціонуватимуть приблизно 12 тисяч шкіл:

• понад 8 тисяч — очно;
• приблизно 2,5 тисячі — у змішаному форматі;
• приблизно 1,5 тисячі — дистанційно. 

Дистанційне навчання, як пояснив Сергій Бабак, переважає у прифронтових громадах, зонах можливих бойових дій і там, де школи не обладнані укриттями. 

«Наприклад, у Харкові ще 2022 року Рада оборони ухвалила рішення, що в них не буде очного навчання, школи працюватимуть дистанційно або змішано — тоді заняття проводитимуть в укритті. Адже час підльоту балістики — лічені хвилини. Схожі рішення ухвалюють і в інших громадах прифронтової зони чи зон можливих бойових дій», — розповів очільник комітету ВРУ.

За його словами, сьогодні є 238 громад, які офіційно визнали прифронтовими. Це приблизно 16% від усіх ОТГ країни. До них належать частини: 

• Харківської, Запорізької, Дніпропетровської областей, 
• а також прикордонні райони Сумщини й Чернігівщини. 

У кожній з них рішення про формат навчання ухвалюють місцеві Ради оборони з урахуванням рівня загрози.

Сергій Бабак також додав, що війна завдала серйозних втрат освітній мережі. Станом на початок 2025–2026 навчального року:

• 1779 шкіл пошкоджені;
• ще 226 — повністю зруйновані. 

Через це діти змушені навчатися онлайн або у змішаному форматі.

Фото з телеграм-каналу очільника Дніпропетровської ОВА Сергія Лисака