Як відновити українське книговидання після російських атак?
Пільгові кредити для видавництв, розширення програми «єКнига», підтримка книгарень і бібліотек, цифровізація книжок та захист українського ринку після завершення війни — такі кроки для відновлення книжкової галузі пропонують видавці Віктор Круглов, Антон Мартинов і Микола Кравченко. Свої пропозиції вони оприлюднили після чергових російських атак на інфраструктуру українських видавництв, пише «Читомо».
Одним із найбільших ударів по галузі стала атака на склад у Харкові 1 серпня. Там зберігалися книжки «Ранку», «Книголенду» та інших видавництв. Унаслідок удару було знищено близько 8 мільйонів примірників книжок.
На цьому тлі видавці запропонували механізми, які, на їхню думку, допоможуть відновити виробництво, підтримати попит і захистити український книжковий ринок.
ЩО ПРОПОНУЮТЬ ВИДАВЦІ
Голова наглядової ради корпорації «Ранок» Віктор Круглов запропонував створити окрему програму пільгового кредитування для видавничого бізнесу.
За його задумом, гарантії за такими кредитами міг би надавати Європейський банк реконструкції та розвитку. Орієнтовний обсяг гарантій Віктор Круглов оцінює у 40–60 млн євро.
Він зазначає, що однією з головних проблем для видавців під час отримання кредитів є відсутність прийнятної застави.
Крім того, Віктор Круглов пропонує спрямувати ще 50–60 млн євро на стимулювання попиту на книжки та близько 20 млн євро на підтримку книжкової інфраструктури.
Для стимулювання попиту Віктор Круглов пропонує розширити програму «єКнига» на людей віком до 25 років включно та батьків дітей.
На його думку, перевага такого механізму полягає в тому, що читач сам обирає книжки, які хоче придбати, а не держава визначає конкретні видання для централізованої закупівлі.
Окремо видавець закликав підтримати книгарні. Він зазначив, що частина з них уже почала закриватися після складного зимового сезону, а падіння трафіку та висока вартість комерційної оренди погіршують їхнє фінансове становище.
Водночас засновник видавництва «Лабораторія» Антон Мартинов вважає, що державну підтримку книгарень варто передусім спрямовувати у міста з населенням 50–200 тисяч людей та невеликі населені пункти, де книжкова інфраструктура майже відсутня.
Він також пропонує переглянути вимогу, за якою 80% асортименту книгарні має становити книжкова продукція. На думку Антона Мартинова, сучасна книгарня може поєднувати продаж книжок із кав’ярнею, культурними подіями, лекціями, дитячими активностями та цифровими сервісами.
Антон Мартинов наголошує, що збільшення кількості книгарень саме по собі не розв’яже проблему залишків книжок на складах. Книгарні не можуть розмістити весь асортимент видавництв, а частина видань може залишатися на складах незалежно від кількості торгових точок.
Натомість частину функції доступу до книжок він пропонує передати бібліотекам. Для цього їх потрібно регулярно поповнювати сучасною українською та перекладною літературою.
Такий підхід, на його думку, дозволить отримати доступ до нових книжок людям, які не можуть або не хочуть купувати видання за 400–700 гривень, а також сприятиме збільшенню відвідуваності бібліотек.
Із необхідністю модернізації та поповнення бібліотек погодилася директорка видавництва Vivat Юлія Орлова. Вона також звернула увагу на розрив між цінами на книжки та купівельною спроможністю читачів/ок.
Ще одним напрямом Антон Мартинов назвав цифровізацію українських книжок. Він пропонує створити програму невеликих цільових грантів, за допомогою яких видавництва могли б створювати електронні та аудіоверсії вже виданих книжок.
Такі гранти, за його пропозицією, могли б покривати створення цифрових файлів, аудіокнижок і метаданих, а також підготовку прав для цифрової дистрибуції.
Антон Мартинов вважає, що розвиток українського цифрового контенту важливий і з погляду конкуренції. Якщо потрібної читачеві/чці книжки немає в українських цифрових сервісах, він може перейти на інші платформи, зокрема російськомовні.
Співзасновник видавництва «Нора-Друк» і голова правління ГО «Книжковий простір» Микола Кравченко звернув увагу на те, яким буде український книжковий ринок після завершення бойових дій.
Фото «Суспільне»
Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах: