День Соборності: як говорити про пам’ятну дату з учнівством різного віку

22 січня Україна відзначає День Соборності. Саме цього дня 107 років тому на Софійському майдані делегації урядів Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки урочисто виголосили Акт Злуки УНР та ЗУНР.

Єдність — це те, чого потребував і потребує український народ і понад сотню років тому, і нині, під час російсько-української війни. Як обговорити з учнівством січневі події 1919 року, їхню передісторію та наслідки, які активності запропонувати учням та ученицям різного віку — розповів Євгеній Шелест, учитель історії «Britannica School», а також Юлія Топольницька, к.і.н., методистка ГО «Вчися».

Знаємо, що багато закладів освіти пішли на вимушені канікули до 1 лютого, але сподіваємося, що вчителі й учительки знайдуть можливість обговорити з учнівством важливість Дня Соборності після відновлення навчання.

22 січня 1919 року в Києві на Софійському майдані делегації урядів Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки виголосили Акт Злуки УНР та ЗУНР. Дату обрали не випадково, бо рівно за рік до того, 22 січня (9-го за старим стилем) 1918 року, Центральна Рада Української Народної Республіки ухвалила IV Універсал, за яким УНР ставала незалежною державою. Тож об’єднання більшості етнічних земель українців символічно приурочили до першої річниці незалежності.

Урочисте підписання стало результатом тривалих і часом запеклих дискусій між двома урядами. Перемовини почалися ще в листопаді 1918 року. Тоді розпалася Австро-Угорська імперія, чим скористалися галицькі українці — проголосили власну державність. Майже одразу вони почали обговорювати можливість приєднання до Великої України, як тоді говорили про Наддніпрянщину. От тільки було не дуже зрозуміло, із ким вести такі перемовини: у Великій Україні почалося антигетьманське повстання Директорії УНР проти Павла Скоропадського. Тож уряд ЗУНР направив парламентарів до Скоропадського, а згодом — до Директорії.

Попередній договір ЗУНР уклала саме з Директорією 1 грудня 1918 року у Фастові. Шанси Скоропадського утримати владу розтанули (11 листопада 1918 року офіційно завершилася Перша світова війна, тож німецькі солдати залишили Україну, позбавляючи Павла Скоропадського міжнародної підтримки — ред.). 

«Крім того, більшовики розпочали другу війну росії проти УНР, денонсувавши Берестейський договір, тоді як у самій УНР розгорілися отаманщина та анархія, а частина українських військових перейшла на бік більшовиків. Директорія знищила органи влади, які заснував Скоропадський, а нових не створила. А ЗУНР на грудень 1918 — січень 1919 року втратила контроль над більшістю своїх територій, включно зі Львовом, унаслідок польсько-української війни. Ось у цих надскладних умовах, коли більшовики були вже під Києвом, а поляки — у Львові, на Софійському майдані 22 січня 1919 року проголошували Акт Злуки — на першу річницю незалежності УНР», — уточнює Юлія Топольницька.

22 січня на площі перед Софією організатори зробили все для відчуття історичності події: відбувся військовий парад Січових Стрільців під командуванням Євгена Коновальця, будинки прикрашала українська символіка, оркестр грав національний гімн, делегації виголошували радісні промови, а в Софійському соборі служили урочистий молебень за Україну.

Цілком очевидно, що для совєтської влади Акт Злуки був кісткою в соціалістичному горлі, тому свято майже на 70 років забули. Але воно знову прогриміло на всю Україну з епічним історичним розмахом у січні 1990 року. Живий ланцюг від Івано-Франківська до Києва об’єднав Україну і став, мабуть, наймасштабнішим флешмобом у її сучасній історії. А ще — символом історичної пам’яті українців навіть через десятиліття совєтської окупації.

Для учнів й учениць початкової школи контекст Української революції 1917–1921 років, зокрема передумови подій 22 січня 1919 року, може бути заскладним.

Розповісти про свято учнівству 1–4-х класів можна через:

• активності зі створення та наповнення карти України;
• ігри на єдність, у яких команди здобувають перемогу завдяки спільним зусиллям (наприклад, гра «Парашут» або мотузкові ігри, які спрямовані на командоутворення та спільнодію, створюють передумови для рефлексії та обговорення. Успіх у них залежить від кожного учасника й кожної учасниці. Приклади ігор можна знайти тут).

Варіант такої активності для молодшого школярства також радить Юлія Топольницька: 

«Цеглинки єдності»: замість простої карти на уроці можна використати метафору «Спільного дому». Кожна дитина отримує паперову «цеглинку», на якій записує свою унікальну рису (яка робить її особливою) і рису, яка об’єднує її з класом. Ми будуємо «Стіну Соборності». Рефлексія: чи може стіна стояти без однієї цеглинки? Що тримає ці цеглинки разом (символічний «цемент» — повага, взаємна допомога, мова)?

Такі активності сприятимуть знайомству дітей з Україною, її географічним розташуванням та регіональними відмінностями. Важливо наголосити: попри те, що наша країна велика й різноманітна, вона — єдина.

Школярі та школярки 5–9-х класів мають певні знання про події нової і новітньої історії України, більше занурені в контекст шкільного життя, українських буднів та свят і можуть знати певні факти про цю пам’ятну дату. 

Учнівство базової школи можна долучати до «картонної» творчості:

• написати на шматках картону гасла та цитати, наприклад «Україна понад усе», «Слава Україні» чи «Усі красиві зберігають оптимізм», оформити їх як плакати та зробити виставку в школі (за умови очного навчання). Флешмоб у соцмережах для охочих — гарний спосіб додати дистанційці інтерактиву;
• створити на картоні карту України, при цьому діти можуть ділитися власним досвідом відвідування різних її куточків.

Юлія Топольницька також радить використати кейс-метод «Уроки історії для майбутнього»:

• сформулюйте «Три поради від лідерів 1919 року для сучасних українців та українок»;
• поставте запитання: яку головну помилку 1919 року ми точно не маємо права повторити сьогодні? Чи відчуваєте ви себе частиною «великого ланцюга», який почався 107 років тому? У чому це виявляється у вашому щоденному житті?

З учнями й ученицями 10–11-х класів можна обговорювати події Української революції 1917–1921 років, складнощі підписання Акту Злуки, наслідки політичних чвар між УНР та ЗУНР для подальшої долі України тощо.

Учнівство може підготувати тематичні презентації чи проєкти про:

• сучасні перспективи щодо життя країни після війни, її економіки, розвитку технологій та потенціалу, а також досягнення українців та України;
• поліетнічність української політичної нації;
• спроби сучасних політиків у недалекому минулому вносити розбрат серед українців (ідеться, зокрема, про Віктора Януковича і його пояснення про «три сорти України», про Віктора Медведчука і його мережу антиукраїнських медіа тощо).

Для роботи зі старшокласниками/цями варто використовувати:

• подкаст про Акт Злуки від проєкту «Без оголошення війни», після прослуховування можна його обговорити;
• епізод про День Соборності на каналі «Історія без міфів»;
• інтерв’ю з істориком Ярославом Грицаком про Акт Злуки на «Радіо Свобода».

Юлія Топольницька радить спробувати зі старшокласниками/цями завдання-деконструкцію «Акт Злуки проти імперських міфів»:

1. Покажіть або зачитайте учням й ученицям тезу, яка часто лунає в російській пропаганді: «Україну штучно створили більшовики та особисто Лєнін після розпаду російської імперії».
2. Запитайте в учнів / учениць: якщо Акт Злуки був проголошений 1919 року, а Совєтський Союз (СССР) створений лише наприкінці 1922-го, як Лєнін міг бути «творцем» України? Чому совєтська влада десятиліттями замовчувала події 22 січня 1919 року та переслідувала тих, хто про них згадував?

На завершення дня учні й учениці разом з учителями та вчительками можуть зробити загальношкільний живий ланцюг, якщо вчаться очно. У разі дистанційного навчання можна зробити фотографії з картонками про День Соборності та об’єднати їх в одну спільну презентацію.

Також можна зачитати учнівству цитату з Акту Злуки:

«ОДНИНІ ВО ЕДИНО ЗЛИВАЮТЬСЯ СТОЛІТТЯМ ОДІРВАНІ ОДНА ВІД ОДНОІ ЧАСТИНИ ЕДИНОІ УКРАІНИ — ЗАХІДНО-УКРАІНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА / ГАЛИЧИНА, БУКОВИНА, І УГОРСЬКА УКРАІНА / І НАДДНІПРЯНСЬКА ВЕЛИКА УКРАІНА.

ЗДІЙСНИЛИСЬ ВІКОВІЧНІ МРІІ, ЯКИМИ ЖИЛИ І ЗА ЯКІ УМІРАЛИ КРАЩІ СИНИ УКРАІНИ.

ОДНИНІ Є ЄДИНА НЕЗАЛЕЖНА УКРАІНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА».

Юлія Топольницька пропонує дати школярам і школяркам завдання до наведеної цитати:

• випишіть три ключових слова із цієї цитати;
• спробуйте пояснити, чому автори обрали саме їх (наприклад, чому «зливаються»?);
• запитайте: в Акті згадані етнічні назви земель. Якби ми писали Акт Злуки сьогодні, чи згадали б ми в ньому Крим, права нацменшин та корінних народів? Як змінилося наше розуміння єдності від 1919 року?

Це допомагає учням та ученицям зрозуміти, що соборність — це не статичне поняття, прив’язане до дати в календарі, а динамічний процес, який триває зараз, зокрема, у їхніх діях та виборах, впевнена Юлія Топольницька.

Від початку російсько-української війни, а особливо з 2022 року, День Соборності звучить із новими, правдиво, первинними інтонаціями 1919 року: ворог на нашій землі й хоче відібрати в нас майбутнє — єднаймося, бо в цьому наш єдиний шанс вистояти.

Над текстом працювали Євгеній Шелест, Юлія Топольницька та Катерина Бортняк

Фото «УП. Життя», Інститут національної пам’яті, «24 канал», «Уніан»