«Основи національного спротиву» замість БЗВП: чи готові університети та фахові коледжі до викладання нового курсу

Уже з жовтня 2026 року студенти й студентки університетів та фахових коледжів вивчатимуть нову дисципліну — «Основи національного спротиву». Вона замінить колишню модель базової загальновійськової підготовки (БЗВП), яку проходили лише студенти-чоловіки.

Новий курс теж має теоретичну й практичну підготовку, але, на відміну від БЗВП, вивчення «Основ національного спротиву» не передбачатиме військової присяги, призову на практичну підготовку, прибуття до районних територіальних центрів комплектування та здобуття військово-облікової спеціальності.

• Що ж вивчатимуть студенти й студентки на курсі «Основи національного спротиву»?
• Чи готові до викладання нової дисципліни університети та фахові коледжі?
• Які переваги та недоліки вони бачать у цьому курсі?

«Вчися.Медіа» розбиралося в матеріалі.

Як раніше пояснювали в Міністерстві оборони, відмова від БЗВП пов’язана з низкою причин:

• попередня система нерівномірно охоплювала різні категорії здобувачів освіти (формування мобілізаційного ресурсу (ВОС-100, «Стрілець») здійснювали за рахунок здобувачів вищої освіти та не охоплювали студентів професійної, фахової передвищої освіти);
• обов’язкова БЗВП дублювала програму підготовки курсантів і студентів військових закладів освіти та військових навчальних підрозділів цивільних ЗВО;
• викладання курсу створювало додаткове навантаження на військові навчальні частини, полігони та інші об’єкти ЗСУ. В умовах війни це ще й додаткові безпекові ризики.

Нова система підготовки до нацспротиву передбачає:

• безперервність підготовки: від школи (предмет «Захист України») до закладів вищої, фахової передвищої освіти (курс «Основи національного спротиву»), щоб громадяни/ки були готові діяти в умовах воєнних загроз, надзвичайних і кризових ситуацій;
• гендерну рівність (до вивчення навчальної дисципліни «Основи національного спротиву» долучатимуть як чоловіків, так і жінок), адже базові навички дій у кризових ситуаціях, зокрема надання домедичної допомоги, необхідні всім;
• модернізацію підходів: сучасна комплексна підготовка з урахуванням досвіду, набутого під час російсько-української війни.

Загальний обсяг курсу «Основи національного спротиву»:

• 5 кредитів ЄКТС (150 годин) для ЗВО:

• 46 годин теоретичної підготовки;
• 64 години практичної підготовки;
• 40 годин самостійної роботи.

• 3 кредити ЄКТС (90 годин) для фахових коледжів:

• 36 годин теоретичної;
• 24 години практичної;
• 30 годин самостійної підготовки.

Дисципліну впроваджуватимуть з першого та другого року навчання (залежно від року вступу та освітньої траєкторії):

• для здобувачів/ок вищої освіти на основі повної загальної середньої освіти аудиторну підготовку впроваджуватимуть вже на першому році навчання, а практичну — на першому або другому (на розсуд закладу);
• здобувачам/кам вищої освіти на основі фахової передвищої або вищої освіти, які не вивчали дисципліни «Основи національного спротиву», курс викладатимуть протягом першого року навчання;
• у закладах фахової передвищої освіти викладання курсу розпочинатимуть після вивчення предмета «Захист України».

Для студентів перехідних освітніх програм, які мали пройти теоретичну частину БЗВП обсягом 3 кредити ЄКТС, передбачено опанування відповідної аудиторної частини «Основ національного спротиву» в аналогічному обсязі.

*Водночас у програмі визначили умови для окремих категорій студентів/ок. Так, студенти/ки з інвалідністю або ті, чиєму здоров’ю можуть зашкодити окремі практичні заняття, мають право за власною заявою замість них проходити додаткову теоретичну підготовку.

Також для студентів/ок, чиї релігійні переконання забороняють користуватися зброєю, теми з вогневої та тактичної підготовки замінять на інші, які визначить заклад освіти.

Читайте також:

Студентам доведеться поновлювати відстрочку кожні пів року: що зміниться з 1 вересня

Програма складається із 13 тематичних модулів. Студенти/ки опановуватимуть:

• основи національного спротиву та законодавство в цій сфері;
• міжнародне гуманітарне право;
• психологічну стійкість, саморегуляцію та протидію інформаційно-психологічним операціям;
• домедичну допомогу за алгоритмами MARCH та PAWS;
• військову топографію, навігацію та орієнтування на місцевості;
• засоби зв’язку й цифрову безпеку;
• правила дій у разі застосування зброї масового ураження;
• мінну безпеку та інженерну підготовку;
• основи тактичної підготовки;
• безпечне поводження зі стрілецькою зброєю та ручними гранатами;
• виживання в екстремальних умовах;
• сучасні військові технології, роботизовані комплекси та безпілотні літальні апарати;
• військово- або безпеково-орієнтовані компетентності відповідно до спеціальності.

Також вивчатимуть основи критичного мислення, інформаційної безпеки, розпізнавання дезінформації, правила кібергігієни та алгоритми реагування на кризові ситуації.

Практична складова курсу «Основи національного спротиву» передбачає заняття на місцевості та спеціалізованих навчальних об’єктах.

Докладніше з програмою можна ознайомитися тут.

Євгеній Малік, керівник програм із нацбезпеки та оборони KSE University, переконаний: концепція нового курсу більше дотична до цивільних університетів.

«Порівняно з армійською логікою БЗВП реалізувати курс “Основи національного спротиву” в цивільному університеті значно простіше, ніж адаптувати класичну військову підготовку, тому загалом я вважаю цей напрям правильним.

Якщо дивитися на те, як ми реалізовували курс БЗВП у KSE, то для нас глобально змін небагато: змінюється програма й кількість академічних годин. У БЗВП на університети було закладено 90 академічних годин, у курсі “Основи національного спротиву” — 150», — розповідає Євгеній Малік.

За його словами, в університеті вже завершили підготовку до викладання курсу: створили розклад, затвердили програму, бюджет, список необхідної матеріально-технічної бази для якісного навчання.

Водночас основний ризик, який Євгеній Малік бачить у новій дисципліні, — це непропорційне навантаження на університетські команди. Минулого року його колеги працювали з понад 100 студентами та мали 90 академічних годин на курс. Цього навчального року буде майже тисяча студентів/ок і 150 академічних годин.

Також, за його словами, не всі університети спроможні якісно реалізувати практичне навчання. Для таких занять потрібні люди з реальним досвідом підготовки особового складу.

Інша проблема, яка може виникнути в закладах освіти, — недостатня матеріально-технічна база. Одна річ — читати студентам/кам лекцію за книжкою чи презентацією PowerPoint. Зовсім інша — коли йдеться про навчання на конкретному обладнанні, яким справді треба вміти користуватися, наголошує Євгеній Малік. Це обладнання слід закуповувати, беручи до уваги кількість студентів/ок та навчальних годин, зважаючи на програму тощо.

«Усі досить добре обізнані з тактичною медициною. Є конкретна навчальна логіка, є алгоритм MARCH, зрозуміло, які матеріали потрібні, їх можна порахувати, закупити й організувати процес. А що в нас із топографією? Що з інженерною підготовкою? Що з безпілотними системами? Що з вогневою підготовкою? Що з тактичною підготовкою? Яке обладнання для цього потрібне і скільки? Хто саме має це викладати?

От із цим у багатьох університетів можуть виникнути проблеми. Цивільні університети раніше просто не мали потреби формувати таку матеріально-технічну базу. Для більшості викладачів це теж нова сфера», — акцентує співрозмовник.

Ще одна річ — безпека під час проведення практичних занять на полігонах, адже студентів/ок потрібно доставити на відповідні майданчики, організувати для них навчання, логістику, інструкторів та обладнання.

«У нашому випадку я вважаю цілком реальною децентралізовану модель практичних навчань із залученням відповідних центрів та майданчиків у регіонах. Але якщо ми кажемо, що студенти й студентки цивільних університетів повинні проходити практичні заняття на таких майданчиках, університет не може просто дати їм контакт відповідного центру й перекласти на них організацію. Мають бути конкретні люди, відповідальні за логістику, забезпечення, координацію, безпеку, контроль на місці», — додає Євгеній Малік.

Артур Станішовський, керівник проєктів і програм Українського католицького університету, позитивно ставиться до заміни БЗВП курсом «Основи національного спротиву». На його думку, БЗВП більше орієнтована на підготовку військовослужбовців, тоді як студентам/кам важливо дати базові практичні навички, що можуть знадобитися в кризових ситуаціях і допоможуть врятувати життя.

«Ідеться про знання й навички, актуальні не лише безпосередньо в бойових діях. Уміння надати домедичну допомогу під час обстрілу, правильно діяти в умовах мінної загрози або в надзвичайній ситуації, орієнтуватися на місцевості, користуватися засобами зв’язку, зберігати психічну стійкість можуть бути необхідними людині незалежно від її військового статусу», — наголошує співрозмовник.

Сама програма курсу «Основи національного спротиву», на його думку, ще потребує доопрацювання. Одним із головних питань залишається не формальне виконання визначеної кількості навчальних годин, а якість практичних навичок, зауважує Артур Станішовський.

Для домедичної, тактичної та вогневої підготовки важливо, щоб студенти/ки не лише правильно виконували алгоритм під час заняття, а могли відтворити його пізніше, у зміненій ситуації, за обмеженого часу та під впливом стресових чинників. В університеті, за словами Артура Станішовського, для цього залучають різні симулятори, як-от LifesaverSIM — ігровий симулятор із домедичної допомоги та тактичної медицини, створений разом із бойовими медиками та інструкторами. Університет підписав меморандум із компанією, тож ключі доступу надають безплатно (для всіх інших користувачів/ок доступна обмежена кількість тренувальних сесій, далі доступ за підпискою). Додаток студентство використовує для самостійної підготовки до початку практичних занять.

Артур Станішовський наголошує: результативність дисципліни значною мірою залежатиме від достатньої кількості практичних повторень, систематичного контролю помилок та можливості коригувати підготовку.

«Сам напрям, на мою думку, правильний. Але його потрібно розвивати системно. І якщо в якихось університетах бракує матеріально-технічної бази чи фахівців, то нам потрібно розвивати співпрацю між закладами освіти, адже ціль у нас спільна», — підсумував Артур Станішовський.

Олексій Степанов, керівник Центру базового військового навчання Національного університету водного господарства та природокористування, додає: одна з основних переваг нової дисципліни в тому, що вона охоплює більшу кількість здобувачів/ок вищої освіти, адже є обов’язковою незалежно від статі (під час занять із БЗВП дівчат залучали за бажанням).

Наразі в університеті хоч і готові до викладання нового курсу, але все ж акцентують на кількох проблемах, які можуть впливати саме на якість такого викладання:

• нестача специфічної навчально-матеріальної бази військового спрямування (навчальна зброя, екіпірування, спорядження, розхідні матеріали для проведення занять, наприклад із домедичної підготовки);
• відсутність та проблематичність добору засобів індивідуального захисту органів дихання та шкіри, наприклад протигазів, загальновійськових захисних комплектів тощо;
• складність у залученні до освітнього процесу досвідчених інструкторів із бойовим досвідом (з інших комунальних закладів та громадських організацій), освітній рівень яких не відповідає вимогам ЗУ «Про вищу освіту» (не мають другого рівня вищої освіти);
• низький рівень заробітної плати педагогічних працівників/ць, який відштовхує потенційних кандидатів/ок із бойовим досвідом на цю посаду.

«Також не вистачає чіткого регулювання меж компетенції та відповідальності з питань безпеки під час проведення практичної підготовки на місцевості за межами закладу освіти та під час переміщення студентів і студенток до таких місць та повернення з них. Досі немає підзаконного акта (постанова КМУ), який би врегулював вищезазначені ризики та питання в правовому полі», — зауважують в університеті.

Для фахових коледжів курс «Основи нацспротиву» також буде новацією. Тепер для студентів/ок, які вступили до коледжу після 9-го класу, дисципліну викладатимуть після проходження «Захисту України», фактично на другому курсі. Для вступників/ць після 11-го класу — одразу на першому курсі.

«Звісно, доцільність впровадження цього курсу не можна ставити під сумнів, адже в країні війна й населення має бути готовим. Але впровадження дисципліни, зокрема у фахових коледжах, наразі залишає бажати кращого», — зізнається Володимир Зелений, в. о. директора у Верхньодніпровському фаховому коледжі Дніпровського державного аграрно-економічного університету.

Одним із головних питань залишається кадрове забезпечення. На думку Володимира Зеленого, в ідеалі викладати дисципліну мали б фахівці або фахівчині із відповідним практичним досвідом. Водночас виникає питання, наскільки така робота буде привабливою для них, зважаючи на невеликий обсяг навчального навантаження.

Не менш важливою є матеріально-технічна база. Від фахових коледжів вимагають проводити такі заняття «з використанням тренажерів, симуляторів, планшетів, макетів, стендів, мультимедійних (інтерактивних) тирів, а також у форматі рольових вправ і сценарних відпрацювань у будь-яких придатних приміщеннях і на майданчиках закладу освіти, у складі навчальних груп…», проте для цього не виділили необхідного фінансування.

Крім цього, у фахових коледжах досі чекають на методичні рекомендації МОН щодо впровадження «Основ національного спротиву» саме на цьому рівні освіти.

«На мою думку, доцільно переглянути раціональне використання вже наявних ресурсів. Поруч із деякими коледжами можуть бути заклади, де є добре обладнані осередки “Захисту України”, які також можна було б використовувати для проведення занять з “Основ національного спротиву”. Але тут виникають певні колізії: різні форми власності (осередки належать школам), питання доступу здобувачів та здобувачок освіти, режим використання обладнання тощо. Тож державі варто юридично зафіксувати можливість такої співпраці», — зауважує Володимир Зелений.

Попри зміну назви курсу, проблема його кадрового та матеріально-технічного забезпечення залишається актуальною і для університетів, і для фахових коледжів. Одним із рішень могло б стати налагодження співпраці між закладами освіти — зокрема спільне використання обладнання та проведення окремих практичних занять там, де для цього вже є необхідна база та інструктори. В іншому разі є ризик, що підготовка до національного спротиву залишатиметься формальною дисципліною.

Фото КМДА та «Вчися.Медіа»

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.