Головні новини вересня 2026: що варто знати освітянам, учнівству та студентству

Оновлена система оплати праці педагогів та педагогинь, розширення пілотних проєктів НУШ, перехід до дворічного циклу підручникотворення й запуск нової грантової моделі «Гроші ходять за студентом» — саме такі новації стартували в різних ланках освіти у вересні 2026 року.

«Вчися.Медіа» зібрало ключові події місяця, що минає, і пояснює, що вони означають для учнівства, студентства й освітянства.

Освітні зміни вересня 2026 — коротко в цифрах

• Зарплати педагогів у середньому сягатимуть 25 тисяч гривень.
• У 2027 році сертифікація охопить учителів усіх предметів, які є в НМТ.
• Понад 200 закладів освіти працюють із новим навчально-методичним забезпеченням для 5–6-х класів.
• Майже 40 тисяч випускників/ць не склали НМТ із математики.
• 100 % оплати праці тепер зараховуватимуть безпосередньо практикантам/кам: профтехи налагоджують взаємодію з бізнесом.
• Щонайменше 51 % випускників/ць навчатиметься державним коштом.

Кабінет Міністрів схвалив проєкт державного бюджету на 2027 рік, у якому на освіту передбачено 328,5 млрд грн (це на 50,8 млрд грн більше, ніж у 2026-му).

Освітній бюджет у 2027 році розподілять так:

• 235,3 млрд грн мають спрямувати на оплату праці працівників/ць закладів освіти;
• 192,8 млрд грн передбачено на освітню субвенцію та доплати;
• 8,3 млрд грн — на академічні стипендії;
• 19,5 млрд грн — на харчування учнів й учениць 1–11-х класів;
• 13,5 млрд грн на публічні інвестиції, зокрема 3,7 млрд грн — на будівництво укриттів.

Із вересня зарплати педагогічних працівників та працівниць зросли на 20 %, а також у МОН анонсували поступовий вихід із Єдиної тарифної сітки та перехід до моделі, за якою посадовий оклад буде кратним мінімальній заробітній платі. Завдяки таким змінам середня зарплата вчителя/ки становитиме 25 тис. грн. Докладно про це розповідали тут.

Уряд також скоригував окремі показники, за якими визначають обсяг освітньої субвенції для громад. Це, зокрема, стосується розрахункової наповнюваності класів (РНК) у початковій школі: тепер граничний показник встановили на рівні не більше ніж 24 учні / учениці в класі. Це вплине на великі міста та громади, де розрахункова наповнюваність була вищою. Для громад, де цей показник уже становив 24 учні й учениці або менше, змін не передбачено.

Поступово уряд та МОН змінюють підходи до оплати праці освітян й освітянок. У 2026 році здійснили два етапи підвищень: із січня на 30 %, а з вересня — ще на 20 %. Тепер запроваджують новий підхід до оплати праці, коли основою має бути не тарифний розряд, а мінімальна зарплата в країні.

Педагогічним працівникам/цям це дає змогу одержувати достойну винагороду за роботу, а закладам освіти — втримати кадри, які часто йдуть зі шкіл саме через низьку зарплату.

У 2027 році незалежне тестування в межах сертифікації педагогічних працівників/ць планують поширити на вчителів/ок усіх предметів, які оцінюють під час національного мультипредметного тесту. У 2026 році Український центр оцінювання якості освіти також планує провести демонстраційне тестування для вчителів/ок природничої освітньої галузі, які зможуть пройти сертифікацію за відповідним напрямом у 2027 році.

Крім цього, уряд додав нові категорії педагогів/инь до програми підвищення кваліфікації «Гроші ходять за вчителем»: самостійно обирати програми та оплачувати навчання коштом держави зможуть педагоги й педагогині 5–6-х класів, соціальні педагоги/ні, працівники/ці спеціалізованих закладів освіти та українські вчителі/ки, які працюють в освітніх осередках за кордоном.

Якщо ви вчитель/ка одного з предметів, які оцінює НМТ, важливо розуміти, що з 2027 року можна проходити сертифікацію. У 2026 році буде нагода пройти демонстраційне тестування від УЦОЯО.

Учителі/ки 5–6-х класів НУШ, соціальні/и педагоги/ні та працівники/ці закладів спеціалізованої освіти або освітніх осередків за кордоном також можуть проходити навчання коштом держави в межах програми «Гроші ходять за вчителем».

Реформа старшої школи крокує вперед, а також стає основою для змін в інших ланках освіти. Зупинімося на ключових оновленнях за останній місяць.

1. Нові програми для 5–6-х класів

265 закладів освіти в Україні долучилися до впровадження оновленого навчально-методичного забезпечення для 5–6-х класів. Відтепер учнівство матиме більше можливостей не просто вивчати окремі предмети, а бачити зв’язки між ними, застосовувати знання в повсякденних ситуаціях і розвивати компетентності, необхідні за межами школи.

У 2026–2027 навчальному році пілотування охопить:

• мовно-літературну, математичну, соціальну і здоров’язбережувальну, громадянську та історичну галузі в 5-х класах;
• природничу, мистецьку, технологічну галузі та STEM у 6-х класах.

2. Пілотування Профільної реформи

Зміни чекають і на старшокласників/ць: цьогоріч до когорти з 30 ліцеїв-амбасадорів долучилися 120 нових, тож загальна кількість закладів, які пілотують старшу профільну з вересня 2026 року — 150. Із вересня 2027 року відбудеться загальнонаціональне впровадження, і перші 10-ті класи зайдуть у навчання за новою моделлю профільної школи. До цього часу планують підготувати щонайменше 80 % учителів/ок 10-х класів і керівників/ць відповідних закладів освіти.

Водночас учні й учениці 10–11-х класів, які зараз навчаються за дворічною програмою старшої школи, зможуть завершити навчання у тому самому закладі, де його розпочали, навіть якщо цей заклад змінить статус із ліцею на гімназію. Відповідний законопроєкт вже доопрацювали й планують винести на розгляд Верховної Ради в жовтні.

3. Два роки на створення підручників

Уряд також планує перейти до дворічного циклу підручникотворення, щоб автори/ки мали більше часу на підготовку матеріалів, їх апробацію та доопрацювання перед масштабним впровадженням.

Змінилася й процедура конкурсного добору підручників і навчальних посібників: учителі/ки як закладів загальної середньої освіти, так і професійної освіти, а також такі, що вчать дітей з ООП, самостійно обиратимуть підручники та посібники під час конкурсу через АІКОМ.

4. Групи результатів — на розсуд учительства

Учителі/ки не мусять фіксувати оцінки за групами результатів у журналі. Утім, чи потрібно буде вносити їх у Свідоцтво досягнень, стане відомо в жовтні 2026 року, коли МОН розробить оновлену форму документа.

5. Навчання кар’єрних радників

В Україні завершився перший рік національного пілотування нової системи профорієнтації для підлітків: понад 61 тисяча учнів та учениць 8–9-х класів із понад 500 територіальних громад побувала на профорієнтаційних екскурсіях. У межах пілотування школярі/ки також можуть вивчати курс за вибором «Професії».

Наступним етапом стане масштабування системи профорієнтації на школи по всій Україні — для цього вже готують 15 тисяч кар’єрних радників/ць.

Найбільше оновлень наразі відбувається в базовій та старшій школі, оскільки реформа НУШ поступово виходить на фінішну пряму. Новий зміст освіти, пілотування Профільної реформи в когорті відібраних академічних ліцеїв, підготовка кар’єрних радників — усе це має підсилити зміни в системі шкільної освіти й працювати на інтереси кожного учня й кожної учениці.

Учителі та вчительки, відповідно, опановують нові навички, вчаться нових підходів до викладання, яких вимагає від них реформа старшої школи.

Що відомо про НМТ

Майже 40 тисяч випускників/ць не склали НМТ із математики: найскладніше їм далися завдання на відсотки, рівняння та обчислення площі. Лише 58 % учасників/ць НМТ-2026 правильно розв’язали просте завдання на дроби, а одним із найскладніших стало завдання на рівняння з добутком ірраціонального та логарифмічного виразів. Також випускники/ці стикнулися зі складнощами в обчисленні координат вектора, хоч формула була доступна в довідкових матеріалах.

Уже відомо, що завдання національного мультипредметного тесту у 2027 році укладатимуть відповідно до чинних програм ЗНО з усіх предметів. За змістом вони будуть аналогічними до завдань, які використовували в зовнішньому незалежному оцінюванні, утім, конкретні форми та кількість ще не затверджені.

Також в УЦОЯО розглядають деякі зміни до техніки проведення тестування, зокрема планують:

• дозволити вступникам/цям перескладати тест до початку вступної кампанії;
• можливо, запровадити дводенний формат НМТ.

Про що свідчать дані PISA

У вересні презентували результати масштабного дослідження PISA-2025. Середній результат українського учнівства з математики становить 431 бал (463 бали в країнах ОЕСР), із читання — 418 балів (461 бал у країнах ОЕСР), із природничо-наукових дисциплін — 448 балів (482 бали в країнах ОЕСР). 

Серед референтних країн Україна випереджає Болгарію, Молдову та Грузію, але поступається Словацькій Республіці, Польщі й Естонії в усіх трьох галузях.

Загалом результати PISA свідчать, що після помітного падіння навчальних досягнень у 2022 році результати українських підлітків у 2025-му стабілізувалися, але не почали відновлюватися.

Результати НМТ-2026 показують, що учнівству складно працювати з відсотками, рівняннями, геометрією та формулами. Натомість дослідження PISA-2025 укотре підсвітило проблеми з читанням: ідеться не про техніку, а про вдумливу роботу з текстом. Через брак таких навичок учням й ученицям складно працювати з текстами різних форматів, шукати в них причинно-наслідкові зв’язки, а таке вміння потрібне як для опрацювання твору з літератури, так і для розв’язання математичної задачі.

Для педагогів/инь це сигнал посилювати практикоорієнтоване навчання, розвивати вміння учнівства застосовувати знання в нових ситуаціях, а не лише відтворювати вивчені правила й формули.

Для професійних коледжів МОН затвердило нові договори й умови співпраці з бізнесом. Вони охоплюють різні формати партнерства — від участі підприємств у розробленні освітніх програм до організації практики та стажування педагогів/инь. Очікують, що це допоможе посилити практичний складник професійної освіти та увідповіднити підготовку студентства до вимог роботодавців.

Також студентів/ок профтехів чекає зміна щодо оплати стажування: якщо під час виробничої практики вони не тільки навчаються, а фактично виконують роботу для підприємства або надають послуги для роботодавця, таку роботу мають оплачувати, а зі студентами/ками — підписувати трудовий договір. Роботодавець має виплачувати винагороду безпосередньо на рахунок студента/ки.

Студенти та студентки профтехів, які під час виробничої практики фактично виконують роботу, одержуватимуть зарплату та працюватимуть за трудовим договором. Такий підхід мотивуватиме молодь обирати навчання в професійних коледжах, а після оплачуваного стажування — працювати за фахом.

«Гроші ходять за студентом»: щонайменше 51 % випускників/ць закладів загальної середньої освіти навчатиметься державним коштом: Президент підписав закон про освітні гранти.

Закон передбачає кілька видів державних освітніх грантів:

• академічні — для вступників/ць із високими результатами НМТ або ЗНО;
• соціальні — для визначених законом вразливих категорій;
• спеціальні — для людей із досягненнями в спорті та мистецтві;
• гранти Героїв — для ветеранів, людей з інвалідністю внаслідок війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та постраждалих учасників/ць Революції Гідності.

Попри запровадження грантової моделі, бюджетне навчання не скасовують. Студенти/ки й надалі зможуть здобувати вищу освіту за державним або регіональним замовленням. Водночас грант стане ще одним способом державної підтримки. Якщо вступник/ця пройде конкурсний добір на контракт, він / вона зможе претендувати на державний грант, який повністю або частково покриватиме вартість навчання.

У 2026 році гранти діють і для магістрів. Базові суми для бакалаврату — 18 500 або 27 000 грн (залежно від середнього бала НМТ), для магістратури — 27 000 або 40 000 грн

Для студентів/ок з’являється більше можливостей для державної підтримки під час навчання: бюджетне навчання зберігають, а контрактники можуть претендувати на державні гранти, які повністю або частково покривають вартість освіти.

Фото Magnific

Стежте за нами в соцмережах, щоб завжди бути в курсі важливих освітніх новин:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.