Другий рік пілотування старшої профільної: Ігор Хворостяний про виклики, плани та зміни для вчителів і директорів
Від гнучких навчальних планів та міжкласних груп до появи кар’єрних радників і кардинального оновлення управлінських підходів — старша школа в Україні проходить масштабну трансформацію. З вересня 2026 року до пілотування старшої профільної — третього етапу реформи НУШ — долучені 150 закладів з усієї України.
Головне завдання пілоту — не просто випробувати нормативні рамки, а потестувати готові та життєздатні рішення в різних умовах, щоб із вересня 2027 року загальнонаціональне впровадження трирічної профільної школи відбулося якісно і без проблем.
«Вчися.Медіа» поговорило з Ігорем Хворостяним, керівником Офісу впровадження НУШ, який підтримується Світовим банком у межах програми LEARN, про те:
- з якими викликами стикаються директори/ки й учителі/ки під час формування розкладу та запровадження курсів за вибором;
- як долати кадровий дефіцит у регіонах;
- як функціонуватиме нова система кар’єрного консультування;
- як ліцеї в пілоті апробовують Типову освітню програму для 10–12-х класів;
- як у МОН готуються до багаторівневого НМТ і коли його проводитимуть уперше.
ЯК ТРИВАЄ ПІЛОТУВАННЯ СТАРШОЇ ПРОФІЛЬНОЇ
— Які завдання ставить МОН та Офіс впровадження НУШ перед 30 ліцеями-амбасадорами, що пілотують старшу профільну другий рік, і перед новими закладами, які тільки починають пілотування?
— Цьогоріч до когорти з 30 ліцеїв-амбасадорів долучилися 120 нових, і загальна кількість закладів, які пілотують старшу профільну з 1 вересня 2026 року — 150. Вибірка охопила ліцеї з міст та сіл, із пансіоном та без, із великих та малих громад, із навчанням мовами національних меншин. Тож саме ліцеї і все пілотування профільної ставлять завдання перед МОН та Офісом впровадження: головними в цьому процесі є саме вони.
Досвід перших 30 ліцеїв-амбасадорів став дуже помічним для пілоту цього року. Вони мали апробовувати окремі рішення й моделі, зокрема щодо створення розкладу. Також ці заклади першими одержували субвенції на обладнання й оновлення просторів.
Пілот націлений на те, щоб із вересня 2027 року, під час загальнонаціонального впровадження, усі інші ліцеї України отримали не концепцію, а готові робочі рішення, що були належно перевірені й апробовані на широкій вибірці в різних умовах і типах закладів.
Пілот — це не експеримент заради експерименту. Кінцевою метою є не почути, що все ідеально працює, а побачити різні виклики, які постають перед ліцеями залежно від їхніх контекстів. Це дає підстави для коригування гіпотез, які ми мали до старту пілоту.
Наприклад, Типова освітня програма для 10–12-х класів (ТОП) затверджена та частково апробована ліцеями «тридцятки», але її треба перевірити в різних умовах, щоб за потреби внести корективи перед загальнонаціональним впровадженням. МОН презентувало посібник про організацію освітнього процесу в академічному ліцеї. Це результат досвіду ліцеїв-амбасадорів і живий документ, до якого постійно будуть вносити зміни відповідно до зворотного зв’язку від закладів.
В ідеалі наприкінці пілоту ми отримаємо готове робоче рішення з шаблонами документів, які можна буде використовувати в загальнонаціональному впровадженні.
— МОН та Офіс впровадження НУШ анонсували масштабну підготовку вчителів та тренерів для пілотних ліцеїв. Чи всі педагоги, які входять до пілоту з цього навчального року, встигли пройти таке навчання і який фідбек отримує міністерство?
— Навчання розпочалося в серпні із вебінарної частини, далі відбуваються предметні галузеві модулі, але принциповий підхід полягає в постійному супервізійному супроводі впродовж року. В центрі — модель навчання через практику з рефлексією і з постійною підтримкою тренерів.
Цього року ми маємо підготувати до загальнонаціонального впровадження три ключові категорії: понад 3000 пілотних учителів і вчительок, понад 400 освітніх управлінців і 750 майбутніх тренерів для педагогів і керівників шкіл. За результатами навчання підготуємо онлайн-курс.
Із наступного року має розпочатися фінський проєкт «Навчаємось разом 2», який підхопить здійснену роботу, продовжить навчання з когортою тренерів і підготує вчительство до загальнонаціонального впровадження.
ЩО ЗМІНЮЄ ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ДЛЯ 10–12-Х КЛАСІВ
— Які зміни для директорів і вчителів несе нова Типова освітня програма для 10–12-х класів?
— Для директорів ідеться про відхід від планування освітньої діяльності на рівні класу до планування на рівні груп профілів. Коли учні й учениці сходяться в міжкласні групи на вибіркові курси, то руйнується загальна філософія сприйняття класу як єдиної стабільної одиниці. Це переформатовує не лише організацію, а й спосіб мислення та взаємодію з учнівством.
Також зростає вага освітньої програми закладу освіти в контексті різних траєкторій, профілів і груп. Вона дозволяє спланувати освітній процес у конкретному ліцеї. Затверджує освітню програму педагогічна рада, тому це виклик для директора — разом з колективом її здизайнувати.
Раніше йшлося переважно про взаємодію з педагогічним колективом перед стартом навчального року, а тепер великої ваги набуває цикл вибору:
- інформування батьківства й учнівства про можливості, які має заклад освіти;
- пріоритизований вибір учнів та учениць;
- формування профілів і груп.
Це породжує новий управлінський цикл, де великої ваги набуває взаємодія з учнівством і батьківством.
Співпраця із закладами вищої освіти — це теж додаткова можливість, але й додаткові зусилля, які керівник чи керівниця закладу освіти мають зробити.
Для вчителя або вчительки все також обертається довкола філософії вибору, що лежить в основі старшої профільної. Коли склад групи формується не за списком класу, а за вибором учнівства, воно має вищу мотивацію до вивчення предмета — це також впливає на педагогів.
Базовий і поглиблений рівні — це фактично два різні предмети, адже вони мають власні програми та глибину вивчення. Вчителю або вчительці, які викладають за різними рівнями, треба розуміти: це не один матеріал, повторений двічі.
Ще один аспект, який запровадила ТОП — можливість закладам самостійно розробляти курси вільного вибору й затверджувати їх рішенням педагогічної ради. Це додаткове новаторство для вчителів, які довго вимріювали якийсь курс і тепер безмежно щасливі його мати.
— Нова програма передбачає можливість викладати як окремі предмети (наприклад, фізику, хімію, біологію), так і інтегровані курси («Природничі науки»). Поясніть, будь ласка, як це працює на практиці: як заклад визначає, які інтегровані курси дати, чи може він їх викладати одразу розінтегрованими?
— Найпершим документом є ТОП, бо на її основі створюють індивідуальні рішення в кожному закладі. Вона передбачає, що учень або учениця має більше заглиблюватися в те, що відповідає його чи її профілю.
Діти вивчають поглиблено окремі предмети свого профілю, а предмети інших — інтегрованими курсами. Наприклад, якщо це мовно-літературний кластер, тобто профілі, пов’язані з філологією, для нього може бути паралельне рішення: або інтегрований курс, або розінтегрований для заглиблення в якісь аспекти цих курсів. Але для STEM-кластеру потреби заглибитися в розінтегровані курси немає. Тому Типова освітня програма пропонує учнівству STEM лише інтегрований курс, наприклад, літератури.
Для всіх кластерів інтегрований курс природничих наук є не лише для першого семестру — він триває впродовж усього навчання, але на додаток до нього у філологів, наприклад, немає розінтегрованих курсів. А от у фізиків та хіміків з’являється нагода мати розінтегровані предмети для глибшого занурення.
Коли ми поглиблюємо щось — зменшується загальна кількість годин на інше. Ми або чесно кажемо, що не заглиблюватимемося в другорядне для свого профілю і лише опануємо його на рівні державного стандарту, або вдаватимемо, що вивчили всі предмети однаково глибоко.
— Чи можуть ліцеї впроваджувати елементи університетської системи, наприклад накопичувальні кредити чи 100-бальне оцінювання? І як це реалізувати на практиці?
— У частині 4 статті 17 закону «Про повну загальну середню освіту» зазначено: «За вибором закладу освіти оцінювання може здійснюватися за власною шкалою оцінювання результатів навчання учнів або за системою оцінювання, визначеною законодавством».
Заклади мають право використовувати власну шкалу, наприклад відсоткову, 100-бальну чи накопичувальну. Але тоді треба розробити й затвердити на педагогічній раді систему, за якою підсумкову річну оцінку переводитимуть у національну 12-бальну шкалу.
ЯК СТВОРИТИ РОЗКЛАД ТА ВРАХУВАТИ ЗАПИТ КОЖНОЇ ДИТИНИ
— Як на практиці в 10–12-х класах створити розклад під індивідуальний вибір учня й учениці? Чи не зіштовхнеться школа з тим, що через неможливість звести розклад для різних груп вибір стане суто «паперовим»?
— Ми зараз активно займаємося формуванням навчальних планів для закладів освіти й маємо великий виклик щодо забезпечення індивідуального вибору учнівства. У групі не може бути менше ніж вісім учнів та учениць. Це означає, що курсу, який обрало менше від восьми дітей, не викладатимуть.
Ще перед початком року треба активно розпитати учнів та учениць, що вони обирають. Це корисно, щоб побачити, чи набираються групи, і в підсумку викладати курси, на які записалося вісім і більше дітей. Далі ці групи треба розставити в розкладі — це додатковий виклик.
Щоб цей вибір не був формальним, необхідно багато комунікувати — на прикладі наших пілотних ліцеїв бачимо, що це є викликом, але все одно вдається. Тут є певні закономірності, і ми напрацьовуємо в процесі взаємодії із цими ліцеями поради й підходи, які можна узагальнити та запропонувати іншим закладам.
— Як оцінювати курси за вибором і проєктну діяльність, де немає єдиного стандартизованого підручника?
— Формувальне оцінювання — це важливий складник всієї реформи Нової української школи, незалежно від ланки освіти. Воно є інструментом зворотного зв’язку й підтримки в процесі навчання.
Педагогічна рада закладу освіти самостійно вирішує, чи оцінювати курси за вибором і за якою шкалою. Наприклад, декотрі з пілотних ліцеїв вирішили ставити «зараховано» — «незараховано», декотрі — взагалі не оцінювати таких курсів, лише робити позначки «прослухано», а інші — оцінювати як решту предметів у ліцеї.
Я, викладаючи такий курс в одному з ліцеїв-амбасадорів, оцінював його за 12-бальною шкалою. Навчання — процес, а оцінка — результат досягнення очікуваних результатів, передбачених у стандарті, і його треба зафіксувати. Фіксування — важливий стимул для належного зворотного зв’язку.
КОЛИ МОЖНА ЗМІНИТИ ПРОФІЛЬ ТА ЯК ТУТ ЗАРАДИТЬ КАР’ЄРНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ
— Якщо учень або учениця зрозуміли, що обраний профіль не підходить, і хочуть його змінити, коли це можливо? І як відбуватиметься перезарахування годин та надолуження академічної різниці?
— Тут треба розібрати два випадки: зміна профілю за бажанням учня чи учениці й зміна профілю через певні обставини (переїзд). Наприклад, учень вчився в Києві в унікальному ліцеї за біотехнологічним профілем, а переїхав до Тернопільської області, де саме такого профілю немає.
Зміна профілю за власним бажанням можлива лише протягом профільно-адаптаційного циклу (10-й клас). На профільному циклі, протягом 11–12-х класів, такої змоги немає. У 10-му класі вибіркові курси займають приблизно 30 %, в 11-му — майже 50 %, а в 12-му — близько 70 %. Із таким об’ємом надолуження навчального матеріалу міняти профіль алогічно й абсурдно. Найлегше це зробити впродовж першого семестру 10-го класу, адже саме там мінімум відмінностей.
Зміна профілю у зв’язку з переїздом — пункт 11 «Положення про ліцей» — закріплює таке правило переведення на інший профіль: «Зміна обраного профілю навчання здійснюється за заявою учня або одного з його батьків, інших законних представників (або під час переведення учня з іншого ліцею в разі неможливості забезпечити навчання учня за його профілем) з урахуванням наявних в ліцеї профілів навчання за умови забезпечення врахування результатів попереднього навчання в порядку, визначеному педагогічною радою».
Кожен ліцей має встановити правила переходу з профілю в профіль. Перед зміною профілю «ліцей обов’язково надає повну інформацію про процедуру та наслідки такої зміни, а також забезпечує необхідне консультування протягом здійснення такої зміни» («Положення про ліцей», пункт 11).
Правила переходу не можуть бути універсальними, тому що специфіка профілів, ліцеїв та умов, у яких вони працюють, дуже різна.
— Розкажіть щодо кар’єрних радників: якою є екосистема цієї нової професії і як вона має злагоджено працювати?
— Із вересня ми починаємо розбудовувати цілісну систему професійної орієнтації кар’єрного консультування. Це одне з центральних питань у пілоті. Нормативна рамка, затверджена у 2025 році, і концепція професійної орієнтації передбачають п’ятирічне охоплення з 2025 до 2030 років. Професію «кар’єрний освітній радник» уже внесено до класифікатора професій.
Хоч кар’єрний освітній радник є центральною фігурою, він чи вона не може працювати ізольовано й мусить мати мережу підтримки. На рівні закладу освіти кар’єрний освітній радник працює безпосередньо з учнівством: допомагає визначати сильні сторони, зони розвитку, орієнтуватися в кар’єрних можливостях у світі професій. Ідеться не лише про індивідуальні консультації, а й про групові заняття та роботу з батьківством, а також відвідування підприємств, закладів професійної, фахової передвищої та вищої освіти. Радник не обирає замість дитини і не спрямовує її до конкретного закладу, а створює умови для того, щоб зробити власний поінформований вибір.
Читайте також:
Як обрати професію та (не) помилитися: поради експертокЗа підтримки проєкту DECIDE уже підготовлено 134 ментори з 25 закладів освіти, близько 400 кар’єрних координаторів територіальних громад і понад 300 координаторів із профорієнтації на рівні областей. Ідеться про поступове вибудовування системи, у якій кар’єрний освітній радник у закладі має доступ до координації, методичної та професійної підтримки й допомоги.
На рівні громади відбувається координація між закладами освіти й партнерами, проводять спільні заходи, професійні хаби тощо. Уже проведено тренінги для класних керівників учнівства старшої школи з профорієнтації та кар’єрного консультування. Таке навчання пройшли 350 педагогів і педагогинь пілотних закладів і понад 4000 освітян поза межами пілоту. Загалом такою системною роботою охоплено понад 100 000 учнів та учениць.
За підтримки ЮНІСЕФ із серпня розпочалося навчання педагогічних працівників, які з 2026–2027 навчального року будуть кар’єрними радниками в пілотних закладах.
ЯКІ Є ВИКЛИКИ У ВПРОВАДЖЕННІ СТАРШОЇ ПРОФІЛЬНОЇ
— Поглиблене вивчення предметів за обраним профілем вимагає високої кваліфікації педагогів. Як можна розв’язати проблему браку профільних учителів, особливо в регіонах? Чи може стати варіантом залучення викладачів університетів?
— Брак учителів — це не проблема, яку сформувала реформа НУШ, а наслідок демографії, міграції, низького рівня оплати праці, багаторічного недофінансування педагогічної освіти. На початок навчального року неможливо досягти мети, щоб у всіх закладах були вчителі й учительки для кожного предмета й профілю.
Наша мета — щоб дитина мала доступ до сильного вчителя. Наприклад, відокремлений академічний ліцей, у який спрямовують кошти, має більше шансів залучити якісних і професійних педагогів.
Має зрости роль і статус учителя. Певні кроки уряд уже робить, наприклад, щодо підвищення заробітної плати. Цього недостатньо, але маємо зважати на умови: бюджет України спрямований щонайперше на забезпечення стійкості та обороноздатності. Втім, це не означає відмови від ідеї зростання престижності та важливості заробітних плат учительства.
Якщо ми матимемо збалансовану мережу академічних ліцеїв, то шанси здобути високопрофесійного вчителя зростатимуть. Також для подолання кадрової нестачі можна співпрацювати із закладами вищої освіти й залучати професіоналів з-поза освітньої галузі. Тут можуть бути різні формати: сумісництва, погодинної оплати, співпраці з професіоналами регіону, з бізнесами.
— Ще один виклик, пов’язаний із профільною реформою, — це зміна формату НМТ, який має стати багаторівневим: учнівство вивчатиме частину предметів поглиблено, а частину — ні. Що відомо про новий підхід до НМТ?
— Готових рішень ще немає, вони на стадії обговорення. Якщо предмет вивчали на якомусь із рівнів, це має бути відображено і в НМТ. Насправді такий досвід уже є: ЗНО також мало різні рівні, частина завдань була пов’язана з основним, а частина — із поглибленим.
Упродовж 2027 року рішення має бути фіналізовано, а перше тестування такого формату буде в 2030 році. Також обов’язково передбачено пілотування. Наразі в планах — спільні стратегічні сесії Міністерства освіти і науки, Українського центру оцінювання якості освіти та Офісу впровадження НУШ.
— Залишаться один навчальний рік до загальнонаціонального впровадження старшої профільної. Що має підготувати МОН за цей час: нові документи, постанови, практичні рішення?
— Ще не всі громади затвердили мережі закладів освіти. Близько 80 % це зробили, але для того, щоб рухатися далі, потрібно більше. За це відповідальні лише органи місцевого самоврядування, ніхто не може втрутитися й затвердити ці рішення замість місцевих рад.
Якщо говорити про кроки міністерства, то ключові рішення вже є, зокрема Типова освітня програма, Положення про ліцей. Найближчим часом очікуємо на нову постанову про наступний етап пілоту для 11–12-х класів. Також на порядку денному — оновлення штатних розписів.
Колаж «Вчися.Медіа», фото Magnific
Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:
